13 ВЕРЕСНЯ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ВІДБУВСЯ ДЕНЬ УРЯДУ З ПОРЯДКОМ ДЕННИМ "ПРО СТАН ВИКОНАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ".
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши засідання, зазначив, що є причина, яка заважає нормальній роботі парламенту, а саме: блокування трибуни з боку народних депутатів.
До блокування парламентської трибуни вдалися представники фракції СДПУ(о), вимагаючи звільнення з-під варти колишнього голови Закарпатської облдержадміністрації І.Різака.
Дві фракції – СДПУ(о) і "Регіони України" вимагали проведення перерви у засіданні. Без її оголошення слово для заяви було надано народному депутатові Володимиру Зайцю. Він пояснив поведінку фракції соціал-демократів (об'єднаних) у Верховній Раді України тим, що "в державі немає можливості боротися правовими методами з політичними переслідуваннями та репресіями". Яскравим прикладом цьому, зазначив В.Заєць, є справа екс-губернатора Закарпатського області Івана Різака.
Парламентські соціал-демократи (об'єднані) звернулися до Президента України, як до гаранта Конституції і держави, забезпечити законність щодо нелюбих йому соціал-демократів і, особисто, Івана Різака.
Вони також вважають, що "Президент має бути послідовним і не заважати правоохоронним органам посадити за грати Порошенка, Третьякова та інших, яких звинувачено у більш тяжких злочинах і, на відміну від Різака, вони мають реальний вплив на хід слідства".
Після цього головуючий звернувся до депутатів, які блокували трибуну, з проханням розблокувати її, щоб міг виступити Генеральний прокурор України Святослав Піскун, який надасть інформацію з приводу затримання екс-губернатора І.Різака. В.Литвин також запропонував ще два варіанти нормалізації ситуації: зустрітися Генеральному прокурору з фракціями і після того поінформувати Верховну Раду про пропозиції, або ж керівники депутатських груп і фракцій за участю Генерального прокурора проведуть відповідну розмову, якщо буде прийнятне рішення, тоді знову повернуться до консультацій.
Однак, депутати не погодилися на ці пропозиції. Після обміну думками, у ході якого народні депутати пропонували оголосити перерву у засіданні до закінчення зустрічі керівників депутатських фракцій і груп з Генеральним прокурором, таку перерву було зроблено.
Після перерви Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, який далі вів засідання, повідомив, що Генеральний прокурор попросив час до 12-ї години, щоб відвідати Генеральну прокуратуру, повністю розібратися в справі і о 12-тій годині приїхати у Верховну Раду, поінформувати про рішення Генеральної прокуратури з приводу цієї ситуації.
А.Мартинюк також поінформував про те, що у ході зустрічі стало відомо, що Генеральний прокурор зараз не в стані точно сказати, за яку справу затримано екс-губернатора І.Різака і які аргумент висуває йому прокуратура Закарпаття.
Під час зустрічі було досягнуто домовленості: у зв'язку з такою ситуацією фракція СДУ (о) погоджується почекати до 12-ї години.
Після цього пленарне засідання продовжилось. Доповідав з питання, винесеного для розгляду, виконуючий обов'язки міністра охорони навколишнього природного середовища Павло Ігнатенко. Він зазначив, що у міжнародній практиці система поводження з відходами стала невід'ємною складовою частиною промислової інфраструктури. Ця система включає комплекс заходів, що визначаються такою послідовністю: обмеження утворень виробництва відходів; утилізація – рециплінг і регенерація; екологічно безпечне видалення відходів. Виходячи із цих концептуальних положень і будується стратегія управління у сфері поводження з відходами. Виконуючий обов'язки міністра нагадав, що починаючи з 1998 року після прийняття 5 березня 1998 року Верховною Радою України Закону України "Про відходи", у період з 1998 по 2004 роки для приведення положень цього закону в дію напрацьовано досить потужну правову базу. На сьогодні прийнято більше 50-ти нормативно-правових актів державного рівня з яких 14 Законів України, близько 30 рішень і постанов уряду, які стосується і поступово наближаються до вимог європейського законодавства.
П.Ігнатенко наголосив, що питання євроінтеграції, адаптації до європейського законодавства є надпріоритетним завданням роботи міністерства. При цьому визначальним є вирішення таких питань, як встановлення обов'язків виробників відходів, як центрального суб'єкта про відносини в тій сфері; встановлення повноважень органів державної влади і функцій органів управління; визначення кола спеціально уповноважених органів управління відходами і їх функцій; формування як комплексу загальних і спеціальних вимог щодо екологічного безпечного використання, знешкодження та транскордонного перевезення відходів; встановлення комплексно-економічних стимулів для ефективного використання відходів, обмеження подальшого утворення та накопичення відходів, стимулювання процесу залучення відходів у виробничий цикл, як вторинних матеріально-сировинних ресурсів.
У плані вирішення стратегічних завдань, визначених законом України про відходи, відповідальним рішенням Уряду в країні здійснюються роботи щодо удосконалення нормативно-правового регулювання поводження з відходами в частині розробки форм первинного обліку відходів, форм та інструкцій інструктивних матеріалів.
В.о. міністра далі зазначив, що ситуація у сфері поводження з відходами залишається дуже складною. За його словами, це пов'язано з тим, що існує відчутний розрив між чинною нормативно-правовою базою і спрямованістю держави забезпечити виконання їх положень. Станом на 1 січня 2005 року загальний обсяг накопичених відходів за експертними оцінками сягають від 20 до 30 мільярдів тонн.
Найбільшою проблемою у сфері поводження з відходами П.Ігнатенко вважає відсутність достовірної повної науковообгрунтованої інформації про реальний стан справ у державі. Доповідач зазначив, що у розрахунок на один квадратний кілометр площі території України накопичення відходів складає 50 тисяч тонн, що є одним з найбільших високих показників накопичення відходів у світі.
В.о. міністра також поінформував народних депутатів про особливість структури утворення відходів в Україні. У зв'язку з сировинною орієнтацією економіки є домінування у їх складі гірничопромислових відходів. Із цих 100 відсотків 88 відсотків відходів – це гірничопромислові відходи. Тоді як частина відходів інших галузей промисловості становить - десять, сировинно-побутових всього-на-всього - два відсотка. Переважна частина цих відходів утворюється на підприємствах Дніпропетровської, Донецької, Запорізької областей, які є і залишаються економічним потенціалом держави.
Далі доповідач поінформував про кількість накопичених токсичних відходів, яких на території України знаходиться близько 63 млн. тонн, а також про окрему групу твердих відходів, яку становлять непридатні для та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин. За даними офіційної статистики кількість цих відходів накопичення України становить близько 20 тисяч тонн. Він пообіцяв, що протягом року питання по утилізації й знищенню пестицидів в країні буде вирішено.
П.Ігнатенко назвав ще кілька питань, які незадовільно вирішуються, а також розповів про причини, які перешкоджають їх вирішенню. Головною ж проблемою він вважає відсутність реформування протягом багатьох років системи державного статистичного обліку відходів, що не відповідає сучасним потребам, європейським нормам. Її складовими чинниками продовжують бути: умови зберігання та видалення відходів, які не відповідають екологічним та санітарно-епідеміологічним вимогам; незадовільне становище щодо утилізації; знешкодження та видалення відходів через відсутність достатньої кількості відповідних спеціалізованих підприємств та полігонів для централізованого розміщення промислових та побутових відходів; відсутність належної системи обліку відходів.
Така ситуація також, вважає в.о. міністра, склалася через невикористання в повній мірі центральними та місцевими органами державної влади повноважень, визначених статтею 18-23 Закону України "Про відходи", низьку екологічну свідомість населення, незадовільне фінансування заходів у сфері поводження з відходами на всіх рівнях: національному, регіональному, місцевому, підприємств.
"Проблема відходів - це не проблема регіонів, не проблема підприємств. Вона вже вийшла практично на рівень проблеми загальнодержавної", - наголосив доповідач. Зараз робиться особливий акцент на тому, що у державі повинна бути загальнонаціональна стратегія поводження з відходами, їх управління і фінансування. Важливою складовою удосконалення державної політики у сфері поводження з відходами є поетапність вирішення проблем відходів з виділенням відповідних пріоритетів.
За словами П.Ігнатенка, розв'язання проблем у сфері поводження з відходами вимагає невідкладних заходів, прийняття таких нормативно-правових актів, як законопроект про упаковку відходів, як закон про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері поводження з відходами.
Доповідач відповів на запитання народних депутатів, які стосувалися як роз'яснення ситуації у цій сфері в цілому, так і по окремих її складових, а також ситуації з відходами на екологічно небезпечних виробництвах, фінансування програм утилізації небезпечних відходів тощо.
Про ситуації з побутовими відходами доповів голова Державного Комітету з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко.
За його словами, щорічно в Україні утворюється близько 10 мільйонів тонн побутових відходів. За добу на душу населення це близько 0,7 кілограма. На звалищах накопичено понад 60 мільйонів тонн побутових відходів, рівень їх утилізації близько 35 відсотків. Діюча нормативно-правова база в сфері відходів відстає від сучасних вимог, а методи поводження з ними і технології, які використовуються в Україні, розроблені ще за радянських часів і не відповідають загальноприйнятим світовим стандартам. Потужності більшості з майже шести тисяч існуючих полігонів, значною мірою, вже вичерпали свій ресурс і понад три тисячі стихійних сміттєзвалищ стали фактором антропогенного навантаження на довкілля.
О.Кучеренко також наголосив на тому, що будівництво нових полігонів стає в Україні дедалі складнішою проблемою через протидію з боку місцевого населення, природозахисних громадських організацій, а, також, через відсутність у місцевих органів влади практики виділення земельних ділянок та надання гарантій для залучення коштів у їх будівництво.
Говорячи про законодавче забезпечення сфери поводження з відходами, О.Кучеренко зазначив, що прийнято цілу низку законодавчих актів, але діюча нормативно-правова база зорієнтована в першу чергу на захоронення побутових відходів і відстає від сучасних світових вимог довести рівень використання побутових відходів, як вторинної сировини до 60 відсотків від загального обсягу.
Це вимагає кардинальної зміни у підході до розвитку галузі, що передбачає вирішення питання у використанні відходів, як вторинної сировини та в енергетичних цілях.
Базовий Закон України "Про відходи", за словами Голови Держкомунгоспу, майже не врегульовує питання поводження з побутовими відходами. Частково умови діяльності суб'єктів господарювання на ринку житлово-комунальних послуг в тому числі і у сфері поводження з побутовими відходами, а також стратегічні напрями розвитку галузі визначені Законом "Про житлово-комунальні послуги", але він не виконується сьогодні місцевими органами влади.
О.Кучеренко далі поінформував про те, що всі питання в цій сфері плануються врегулювати проектом закону про побутові відходи, над яким сьогодні працює Комітет. Цей законопроект повинен стати законом прямої дії, законодавчо визначити права та обов'язки суб'єктів у сфері поводження з побутовими відходами, правові та організаційні засади підвищення якості послуг та поліпшення санітарно-епідеміологічного стану населених пунктів. Він також нагадав, що 2004 року Урядом затверджена програму поводження з твердими побутовими відходами, метою якої є створення необхідних правових механізмів для забезпечення повного збирання та транспортування, утилізації, знешкодження та захоронення побутових відходів і обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я людини. Для виконання заходів програми Комітетом вже розпочато роботу з розроблення необхідних нормативно-правових актів.
Нещодавно Верховною Радою України прийнято Закон України "Про благоустрій населених пунктів", яким, зокрема встановлено вимоги до поводження з твердими побутовими відходами та санітарної очистки населених пунктів на ринкових засадах.
Крім цього, Комітетом розроблено національну стратегію поводження з твердими побутовими відходами в Україні. Національна стратегія, як програмний документ, дає орієнтир для місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування щодо технічного розвитку галузі, мінімізації утворення відходів, підвищення рівня утилізації, а також визначення напрямків фінансового і інституційного розвитку в сфері поводження з твердими побутовими відходами.
О.Кучеренко, завершуючи свій виступ, зазначив, що не має сумнівів, що українські сміттєзвалища чекають на свого інвестора. Він наголосив, що сортування, переробка та утилізація побутових відходів – це найпривабливіші сфери діяльності для бізнесменів усіх країн світу.
Співдоповідав з цього питання Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Геннадій Руденко. Він навів дві цифри: відходи займають в Україні 165 тисяч гектарів, що становить близько чотирьох відсотків території України. Це - один з найбільших показників в світі.
Концепція законодавства про відходи та практика застосування, зазначив Г.Руденко, спрямовані на реалізацію в Україні принципу платності розміщення відходів, а не на стимулювання залучення відходів для вторинної переробки. Закон "Про відходи" не розкриває методи правового та економічного регулювання у сфері залучення відходів в господарський обіг в якості додаткових джерел сировини. Україна не розвиває ринкові відносини у сфері збору, заготівлі та промислового використання відходів в якості вторинних ресурсів, хоча розвинуті країни світу вже домоглися того, що 50-70 відсотків відходів виробництва та споживання йде в повторне використання. Така практика якби була створена в Україні, дасть можливість створити величезну кількість робочих місць, про які казав Президент України.
Голова парламентського Комітету також наголосив, що відсутність законодавчо визначених економічних механізмів стимулювання, які мали б регулювати і стимулювати господарську діяльність у сфері поводження з вторинними мінеральними ресурсами є однією з причин щорічного збільшення кількості відходів в Україні.
Г.Руденко зазначив, що в Україні стрімко зростає кількість і різновид твердих побутових відходів, переважною більшістю у складі яких становлять відходи упаковки. Тому необхідно терміново створити нормативно-правову базу для розвитку інфраструктури ринку вторинних ресурсів, конкурентної системи збирання, переробки та утилізації відходів упаковки.
Голова Комітету поставив двійку органам державного екологічного контролю і санітарного епідеміологічного нагляду за усунення та попередження екологічних правопорушень на полігонах і звалищах.
Г.Руденко також проаналізував і оцінив роботу органів виконавчої влади в інших питаннях обговорюваної теми. Він відзначив актуальність для всіх регіонів питань ліквідації відходів, у першу чергу токсичних і непридатних до використання пестицидів. Голова Комітету не розділив оптимізму міністра охорони навколишнього природного середовища Павла Ігнатенка з приводу того, що в 2006 році ця проблема буде закрита через відсутність коштів.
Говорячи про сферу поводження з токсичними відходами, Голова Комітету зауважив, що наступний рік буде втрачений, виходячи з проекту бюджету. Для зменшення впливу на навколишнє середовище всіх інших відходів втрачається рік нинішній, тому що цього року природоохоронний фонд майже нічого не фінансує. Г.Руденко вважає, що Уряду необхідно втрутитися у розв'язання цієї проблеми.
Парламентський Комітет, за словами співдоповідача, неодноразово звертався до Уряду з пропозицією щодо створення державного фонду поводження з радіоактивними відходами. Але ці звернення залишаються не почутими. Г.Руденко висловив надію, що новий уряд змінить ставлення до проблеми поводження з радіоактивними відходами, яких в Україні велика кількість.
Під час обговорення питання, винесеного на День Уряду, народні депутати зробили чимало критичних зауважень щодо діяльності Уряду, міністерства, Державного комітету з питань житлового-комунального господарства, інших органів за ситуації у цій сфері, яку вони вважають загрозливою для країни. У виступах парламентарії пропонували незадовільно оцінити роботу Уряду та інших структур, свої шляхи розв'язання цієї актуальної для держави проблеми.
Зокрема, народні депутати вбачають вихід з ситуації у тому, щоб перш за все, необхідно вжити заходів щодо роздільного збирання побутових відходів для їх максимального використання як вторинної сировини; зменшити кількість полігонів і звалищ за рахунок переробки; забезпечити чітке виконання програм з утилізації небезпечних відходів, в першу чергу, отрутохімікатів; втілювати технології з переробки цих отрутохімікатів і для цього забезпечити фінансове виконання цих програм; вжити заходів для унеможливлення завезення відходів в Україну з закордону; підвищити увагу до еколого-освітнього рівня населення.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, підбиваючи підсумки обговорення зазначив, що парламент єдиний з урядом в оцінках ситуацій у сфері поводження з відходами. Дійсно, це - одна з проблем, яка "якщо не сьогодні, то завтра може накинути зашморг на шию нашої економіки і суспільства".
А.Мартинюк закликав і парламентаріїв, і урядовців спільно працювати над цією надзвичайно актуальною для нашого суспільства проблемою, спільно шукати і в законодавчому напрямку, і в практичній діяльності, як заохотити справу переробки того, що можна переробити.
На цьому День Уряду у Верховній Раді України з порядком денним: "Про стан виконання законодавства у сфері поводження з відходами в Україні та шляхи його вдосконалення" завершився.