12 КВІТНЯ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ВІДБУВСЯ ДЕНЬ УРЯДУ: "19-ТІ РОКОВИНИ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ. СТАН ВИКОНАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ЩОДО КОМПЛЕКСНОГО ВИРІШЕННЯ ПИТАНЬ ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ".
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк розпочав засідання з докору на адресу народних депутатів через їх низьку присутність на засіданні. "Боремося лише за те, щоб включити до порядку денного питання, яке, на думку комітету, його пече. Після того, коли це питання включено до порядку денного, інтерес до цього спадає".
Після вступу головуючого дві фракції – СДПУ(О) і "Регіони України" наполягли на оголошенні перерви. Народний депутат Нестор Шуфрич, виступивши від фракцій, зупинився на резонансних справах, які розслідуються Генеральною прокуратурою (справа Гонгадзе, Одеська справа і затримання голови Донецької облради Б.Колеснікова). Н.Шуфрич від імені фракцій заявив, що "зараз в Україні створюється авторитарно-репресивний режим. При чому створюють його ті люди, які прийшли до влади на хвилі протесту проти ними ж вигаданого авторитаризму Кучми".
Н.Шуфрич також повідомив, що на знак протесту проти незаконних дій Міністерства внутрішніх справ і прокуратури депутати фракції збиралися сьогодні блокувати трибуну, але відмовилися, тому що мають розглядати болючі питання постраждалих від Чорнобиля. Фракції звернулися до Президента України В.Ющенка вимагати відповідальності Генерального прокурора та міністра внутрішніх справ за ці справи, інакше виникає питання: "Про що йдеться, про перегини на місцях і сваволю міліції та прокуратури або про державну політику підготовки до масових політичних репресій, виконання замовлення самого Президента, який сказав, що всі опозиціонери мають сидіти у в'язниці?"
Доповідав з питання порядку денного голова Державного комітету з питань ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Олександр Капітула.
Навівши деякі цифри виконання різних чорнобильських програм за попередні роки, доповідач поінформував про те, що поточного року ці програми вдасться профінансувати лише на 17 відсотків. З метою підвищення ефективності державної політики в області подолання наслідків Чорнобильської катастрофи міністерство, Державний комітет у рамках програми діяльності Кабінету Міністрів передбачили і вже реалізують ряд конкретних кроків, спрямованих на удосконалення законодавства, насамперед в області мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи, зміни правового режиму і комплексного соціально-економічного розвитку територій, які піддалися радіоактивному забрудненню, і міст компактного переселення громадян. Урядом здійснюється також упорядкування системи розрахунку пенсій, пільг і компенсацій, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму, наводиться порядок у питаннях оздоровлення і медико-санітарного забезпечення потерпілих, вирішуються питання з об'єктами незавершеного будівництва. Поза увагою не залишаються питання екологічної рівноваги і виробництва чистої сільськогосподарської продукції, дозиметричного моніторингу території зон радіоактивного забруднення, наведення порядку у поводженні з радіоактивними відходами, зміцнення бар'єрних функцій зони відчуження тощо.
У зоні відчуження, за словами доповідача, вирішено головне завдання - плановими роботами виробничих колективів підтримується стабільна радіоекологічна ситуація, не допущено надзвичайних ситуацій. Крім того, у чорнобильській зоні відчуження розв'язуються і проблеми поводження з радіоактивними відходами усієї України, будується пусковий комплекс центру переробки і поховання радіоактивних відходів "Вектор" і при виконанні програми цього року всі необхідні об'єкти інфраструктури будуть введені в експлуатацію.
В особливий ряд доповідач виділив питання міжнародного співробітництва, насамперед у рамках програми ООН "Чорнобильська програма відродження і розвитку" і недавніх домовленостей з МАГАТЕ і США. Це буде виражатися у міжнародній підтримці нових підходів подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, мобілізації ресурсів для реалізації програм і проектів мінімізації, відродження і розвитку постраждалих регіонів. За словами доповідача, велика робота повинна бути зв'язана з підготовкою до двадцятої річниці Чорнобильської катастрофи, у рамках якої планується проведення міжнародної конференції за участю багатьох закордонних держав, міжнародних організацій і ведучих учених світу в області радіології. Її рекомендації складуть стратегію подолання наслідків подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на найближчі десятиліття.
О.Капітула зазначив, що уряд докладе зусиль до внесення змін у Державний бюджет з метою збільшення витрат на медичне обслуговування потерпілих, на безкоштовне харчування дітей, забезпечення житлом, екологічне оздоровлення територій і по інших програмах. Уряд передбачає посилимо контроль за витратою коштів, виділених на подолання чорнобильських проблем, щоб ні в кого не виникало бажання спекулювати і наживатися за рахунок Чорнобиля.
Завершуючи доповідь, О.Капітула підкреслив, що, аналізуючи і критично оцінюючи положення справ на чорнобильському напрямку, уряд і міністерство, Державний комітет беруться "розгребти накопичені проблеми і дати нарешті відчути чорнобильцям заслужену повагу і турботу, відчути, що Закон "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" працює на них".
Відповідаючи на запитання народних депутатів, голова Державного комітету з питань ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, зокрема поінформував про участь міжнародних організацій у подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи. За його словами, сьогодні реалізується програма відродження і розвитку з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. У рамках цієї програми створені і працюють центри соціальної психологічної реабілітації та інформування населення з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. У минулому році, згідно зазначеної Чорнобильської програми, було укладено 43 угоди з місцевими громадами Київської, Житомирської, Рівненської та Чернігівської областей на суму майже 2 мільйона гривень. У рамках співробітництва міністерства та Міжнародним агентством з атомної енергетики МАГАТЕ здійснюється з 2002 року регіональний проект "Стратегія планування довгострокових контрзаходів та контролю за опроміненням людей у сільській місцевості, що зазнали впливу Чорнобильської аварії", який розрахований до реалізації протягом 3 років. У 2003 році створено Міжнародний Чорнобильський форум, діяльність якого запланована на 2 роки, який має за мету підготовку чітких та уніфікованих висновків щодо радіологічного впливу на здоров'я населення та екологія районів, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також шляхи їх подолання мінімізації.
Міністр праці та соціальної політики В'ячеслав Кириленко поінформував про виконання соціальних програм, яких упродовж 2004 і першого кварталу 2005-ого року виконувалося 9. З 1 квітня цього року - дві програми: компенсація сім'ям з дітьми та забезпечення житлом громадян, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи передано до міністерства надзвичайних ситуацій. У підпорядкуванні міністерства лишилося 7 програм, які стосуються соціального захисту чорнобильців. Загальна сума поточних видатків, передбачена на їх виконання у цьому році складає з врахуванням нещодавно внесених до бюджету змін 835 мільйонів гривень (на 24 відсотки більше ніж минулого року). Конкретні програми - це доплати за роботу на радіоактивно забруднених територіях і збереження заробітної плати при переведенні на нижче оплачувану роботу.
Міністр зупинився на головних напрямках роботи міністерства та деяких кроках у напрямку розв'язання соціальних проблем чорнобильців, які планується здійснити. Зокрема, міністерство працює над підвищенням рівня пенсійного забезпечення інвалідів-чорнобильців. Розроблено проект змін до статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", який дозволить підвищувати чорнобильські пенсії на коефіцієнт, не нижчий, ніж 20 відсотків зростання середньої заробітної плати в Україні.
Міністерством також розробляється порядок відшкодування втраченого заробітку працівникам, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи, мали до ушкодження здоров'я, якщо захворювання або каліцтво, отримані під час ліквідації наслідків аварії, призвели до стійкої втрати професійної працездатності. Підготовлено проект урядового рішення щодо підвищення розмірів компенсаційних виплат на оздоровлення, одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами та сім'ям, що втратили годувальника.
В.Кириленко висловив впевненість, що уряд і міністерство мають можливість достроково вже в 2006 році розв'язати багаторічну проблему погашення державного боргу за нерухоме майно, втрачене чорнобильцями на радіоактивно забруднених територіях.
Міністр також поінформував щодо індексації чорнобильських пенсій, компенсацій та виплат (ця програма не виконувалася в період з 96-го по 2004 рік). За його словами, починаючи із травня 2003 року і по березень 2005 року на підставі чинного Закону "Про індексацію грошових доходів громадян" відбувається індексація чорнобильських пенсій. Зараз вона становить 68 гривень і шість копійок. Щодо збільшення розміру взагалі усіх компенсаційних виплат, в тому числі і враховуючи компенсаційні виплати необхідно додатково передбачити у бюджеті 23 млрд. гривень.
Відповідаючи на запитання щодо заборгованості по виплатах постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, В.Кириленко повідомив, що зараз не існує заборгованості по чорнобильських виплатах. Перехідна заборгованість у 67,5 мільйонів гривень накопичена за листопад-грудень минулого року, протягом січня-лютого цього року погашена.
Надав міністр інформацію щодо кредитування будівництва житла для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. За його словами, програма купівлі житла передбачена в обсязі 50 мільйонів гривень і вона переведена як до головного розпорядника, до міністерства надзвичайних ситуацій. Кредити на житло, починаючи з 99-ого року по чорнобильській програмі не виділяються.
Про ситуацію на ЧАЕС після її закриття доповів міністр палива та енергетики Іван Плачков. На сьогодні ЧАЕС знаходиться на етапі припинення експлуатації, тобто залишається ядерною установкою. На підприємстві у реакторах при реакторних басейнах витримки на діючому сховищі знаходиться більше 21 тисячі відпрацьованих тепловиділяючих збірок. З цієї причини на енергоблоках №1-3 у робочому стані підтримуються системи управління та захисту реактора, які дозволяють контролювати знаходження реактору у підкритичному стані, проводяться своєчасні періодичні освідчення, випробування та контрольні огляди штатних засобів для проведення операцій з ядерним паливом. Попередження ядерних аварій на ЧАЕС забезпечується кваліфікованим персоналом підприємства, частина якого має персональні ліцензії на право безпосереднього управління ядерною установкою.
Основними напрямками роботи ЧАЕС на етапі припинення експлуатації є підтримка у безпечному стані зупинених енергоблоків, радіаційний та ядерний моніторинг, проведення робіт з припинення експлуатації енергоблоків, поводження з ядерним паливом та радіоактивними відходами, підготовка до зняття ЧАЕС з експлуатації, гарантування поточної безпеки до реалізації плану здійснення заходів на об'єкті “Укриття”.
Міністр відзначив, що проблеми ЧАЕС щодо будівництва об'єктів інфраструктури знайшли розуміння світового співтовариства, яке протягом останнього десятиліття надавало суттєву експертну, технічну та фінансову допомогу. Найважливішим джерелом фінансування заходів з підтримання енергоблоків до об'єкту “Укриття” в ядерно та радіаційно безпечному стані залишається Державний бюджет України. Міністр констатував, що після закриття ЧАЕС у 2000 році лише 2003 рік визначався стабільним фінансуванням, коли у повному обсязі було виконано графік асигнувань.
Закінчуючи виступ, міністр палива та енергетики звернув увагу на комплексний характер проблем, які виникли у зв'язку з закриттям Чорнобильської АЕС та необхідність відповідного комплексного підходу до їх розв’язання і участі в цьому всіх владних структур, в першу чергу вищого законодавчого органу держави - Верховної Ради України.
І.Плачков запевнив, що Мінпаливенерго гарантує безпеку та надійність функціонування ядерної енергетики, виконання відповідних міжнародних зобов'язань України щодо цього, а реалізація заходів з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи і надалі буде пріоритетною у його діяльності.
Співдоповідав голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Геннадій Руденко. Не даючи оцінку діяльності урядів минулих років, Г.Руденко спробував проаналізувати дії нового уряду. На його погляд, "складається таке враження, що існує якась хвороба, така урядова. Новий уряд практично повністю складається із народних депутатів України, але, коли вони були у парламенті, вони бачили чорнобильську проблематику, так, як її бачать парламентарії, а, коли вони пересіли у міністерські крісла, вони чомусь, чи їх змушують, чи вони особисто приймають рішення, забувають".
За словами голови парламентського Комітету у діях уряду відсутня системність бачення чорнобильських проблем, яка підтверджується тим, що у програмі Кабінету Міністрів "Назустріч людям" немає згадки про чорнобильські проблеми. Здивували голову Комітету запропоновані Кабміном заходи щодо виконання у 2005 році програми діяльності уряду. Міністерство праці жодним словом не згадало про соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи в програмі діяльності уряду.
Висловивши готовність шукати спільну мову з урядовцями, Г.Руденко висловив занепокоєння щодо необхідності збільшення розмірів компенсаційних виплат, визначених постановами Кабміну вісім років тому ще в карбованцях. Залишається гострим питання пенсійного забезпечення чорнобильців. Системного вирішення цієї проблеми, на думку голови Комітету, також не має.
Ще одна гостра проблема - вирішення питань соціального захисту працівників Чорнобильської станції, жителів міста Славутич. Відсутність гарантованої державою і міжнародним співтовариством фінансової підтримки компенсувалася успішною діяльністю вільної економічної зони "Славутич". Г.Руденко висловив сподівання, що уряд зробив суттєві, грунтовні економічні прорахунки, позбавивши цю зону усіх пільг і порушивши державні гарантії щодо її функціонування.
Г.Руденко також висловив надію на те, що сьогодні є відчуття, що уряд має розробити власну концепцію, при якій було б справедливе фінансування тих, хто ліквідував катастрофу, тих, хто втрачав життя і здоров'я на цій планетарній масштабній катастрофі.
Скільки коштує для України взагалі Чорнобиль? – запитав голова парламентського Комітету. Протягом 1986-1991рр. за рахунок коштів Державного бюджету СРСР обсяги фінансування склали понад 12 мільярдів доларів. За часів незалежності - понад 7 мільярдів доларів. Витрачені колосальні кошти, а який результат?
Г.Руденко висловив сумнів у раціональності чорнобильських програм: яка економічна та соціальна ефективність цих видатків, адже цього ніхто ніколи не підраховував?
Голова Комітету висловився за перегляд базового закону щодо соціального захисту постраждалих від Чорнобильської катастрофи, як це зробили сусіди – Росія і Білорусь. Підвищення ефективності цього законопроекту може бути, - вважає Г.Руденко.
"Наш закон має більше 50-ти видів пільг, дві третини з яких не мають ніякого відношення ні до компенсації за втрачене здоров'я ні до підвищення якості життя. Чи готова нова урядова команда сьогодні піти на радикальні зміни закону, щоб закон став реальним, а не продовжувалася ганебна практика коригування?" – запитав голова Комітету. "Закон про чорнобильців має коштувати 14 мільярдів гривень. А ми маємо суперечки: два мільярди, три мільярди, чотири мільярди гривень. Тому, ніколи законопроект не буде працювати на сто відсотків. Маємо надію, що урядовці візьмуть на себе непопулярні рішення: досить популістських рішень, треба внести пропозиції до Верховної Ради, де б була соціальна ефективність фінансування з боку держави".
Г.Руденко нагадав, що у грудні цього року виповнюється 5 років з дня закриття Чорнобильської станції. З грудня 2000 року з постанови в постанову переходить вимога розробити та внести до Верховної Ради Загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської станції. У заходах щодо виконання у 2005 році ця програма відсутня. Г.Руденко вніс пропозицію провести у грудні відповідні парламентські слухання з цього питання.
На деяких проблемних питаннях зупинився у своєму виступі член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Володимир Бронніков. Він нагадав, що ще минулого року велася розмова про відсутність в державі системи розв'язання проблем, які виникли 19 років тому через Чорнобильську катастрофу. За його словами, немає такої системи і зараз, немає системи розв'язання проблем людей, яких називають "чорнобильці", немає системи поводження з величезною кількістю радіоактивних відходів, які накопичилися в зоні відчуження і до яких слід віднести весь комплекс споруд ЧАЕС, включаючи об'єкт "Укриття".
Не має також системи у використанні зони відчуження, яка повинна послідовно бути повернена до життя. Програми перетворення Чорнобильської АЕС і всієї зони в екологічно безпечну систему, програми конкретної, забезпеченої ресурсами, як не було, так і немає, - вважає В.Бронніков.
На погляд народного депутата, ще одне питання вимагає підвищеної уваги у зв'язку з питанням, яке розглядається, - це питання аварійної готовності об'єктів підвищеної небезпеки населення територій. В.Бронніков вважає, що гіркий досвід Чорнобиля забуто. Інфраструктура аварійної безпеки і готовності не створена на жодній атомній станції.
Згадавши про недавні події у Новобогданівці (коли загорілися склади з боєприпасами), В.Бронніков зазначив, що такого відношення не повинно бути по відношенню до атомної енергетики.
Точку зору на обговорюване питання висловили у своїх виступах представники фракцій і груп політичних партій, представлених у парламенті. У виступах прозвучали як критика дій урядів, попередніх і нинішнього, розуміння проблеми, конкретні пропозиції щодо наповнення реальним змістом програм і заходів щодо подолання наслідків аварії на ЧАЕС. Вносилися пропозиції визнати діяльність колишніх урядів і нинішнього по виконанню законодавства України щодо комплексного вирішення питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи незадовільною. Уряду пропонувалося підвищити вимоги до країн-донорів щодо реалізації програм у повному обсязі, розробити реальну, жорстку по строках програму перетворення об'єкту "Укриття" в екологічно безпечну систему.
У виступах народних депутатів також прозвучали біль їхніх виборців, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, пропозиції Уряду закласти нову стратегію щодо формування фінансових джерел реабілітації забруднених територій, обов'язкове збільшення фінансування на виконання чорнобильських програм, закриття кількох програм через рік – два, зокрема програми переселення людей, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
Народні депутати також висловлювали думки щодо "певної заборгованості законодавців перед чорнобильцями", особливо що стосується виконанням Верховною Радою функцій контролю за виконання власних постанов.
Підсумовуючи обговорення питання, перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк зазначив, що урядовці знають проблему, бачать її, але мізерні фінансові кошти, які виділяються на чорнобильські програми, не дозволяють їх ефективно виконувати з року в рік.
А.Мартинюк звернувся до народних депутатів взяти спільну відповідальність за кількість коштів, які виділяються на це. А.Мартинюк висловив сподівання, що "цей уряд зробить реальні кроки на зустріч виборцям, на зустріч чорнобильцям передусім, а не крокуватиме від тих проблем, які у них нагромаджуються з кожним роком все більше і більше".
На цьому День Уряду у Верховній Раді завершився.