Сьогодні у «Голосі України»:
- Верховна Рада змогла сконцентруватися довкола доленосних рішень
- Томос - другий акт проголошення державної незалежності
- Україна сьогодні з вами, хлопці!
Верховна Рада змогла сконцентруватися довкола доленосних рішень
Учора Голова Верховної Ради Андрій Парубій привітав працівників парламентського апарату з прийдешнім Новим 2019-м роком та Різдвом.
Глава Парламенту відзначив, що є добра українська традиція — наприкінці року напередодні новорічно-різдвяних свят аналізувати і підбивати підсумки. «Цей рік був дуже непростий і дуже напружений, але разом із тим — визначний рік, — сказав Андрій Парубій. — Це був рік століття Української революції. Сто років тому наші діди не змогли втримати українську державу, але чому тоді ми програли? Бо не було єдності між керівниками і була розділена українська держава, не було тоді потужної української армії, яка могла чинити опір окупантам. Назва ворога змінювалася — царська Росія, СРСР, Російська Федерація, але ворог залишався той самий. Ми не змогли тоді створити потужну українську армію, яка могла би захистити українські кордони, і, на жаль, в той період не змогли на дипломатичному фронті мати єдину спільну позицію. І цього року перед нами була відповідальність — не допустити, щоб знову була втрачена українська держава». (читайте у «Голосі України» на 2 стр. >>> article/311878)
Томос - другий акт проголошення державної незалежності
Історична мить — 15 грудня відбувся Об’єднавчий Собор УПЦ (на знімку), де було проголошено автокефалію (незалежність) Української православної церкви, боротьба за яку розпочалася сто років тому, в добу УНР.
Предстоятелем нової Православної церкви України обрано 39-річного митрополита Переяславського і Білоцерківського Епіфанія (Думенка). Очікується, що саме він отримає 6 січня наступного року в Стамбулі з рук Вселенського Патріарха Варфоломія I указ — Томос, що офіційно санкціонуватиме Українську православну церкву в самоуправлінні або автокефалії. (читайте у «Голосі України» на 6 стр. >>> article/311863)
Україна сьогодні з вами, хлопці!
Після окупації РФ Криму та початку російської агресії на південному сході нашої країни Україну за рубежем, мабуть, упізнають навіть не за картинками у теленовинах, а за фото в’язнів Кремля на плакатах акцій протесту під російськими посольствами й представництвами, за іменами Олега Сенцова та синьо-жовтими паперовими корабликам, що символізують підтримку українських моряків, по-піратськи захоплених Росією в акваторії Чорного моря.
Українського режисера Олега Сенцова й активіста Олександра Кольченка затримали в Криму 10 травня 2014 року. Їм висунули звинувачення в підготовці терактів, Кольченка засуджено до 10 років позбавлення волі, а Сенцова — до 20.
У жовтні 2016-го ФСБ РФ затримала в Москві українського журналіста Романа Сущенка, назвавши його кадровим співробітником української військової розвідки. 4 червня Московський міський суд на підставі сфабрикованих звинувачень у шпигунстві засудив його до 12 років колонії суворого режиму.
25 листопада прикордонне управління ФСБ Росії в районі Керченської протоки атакувало три кораблі Військово-Морських сил України — катери «Бердянськ» і «Нікополь», а також буксир «Яни Капу», які йшли з одеського порту в порти Бердянська та Маріуполя. У результаті українські судна були по-піратськи захоплені й відбуксовані в порт міста Керч, а троє українських моряків дістали поранення. Загалом на бортах кораблів перебували 24 українські моряки. Їх засуджено згідно з КК РФ за незаконний перетин кордону. Хоча за нормами міжнародного права вони є військовополоненими. (читайте у «Голосі України» на 7 стр. >>> article/311895)
Повний випуск «Голосу України» від 29.12.2018 на сайті http://www.golos.com.ua