Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг, відкриваючи засідання зазначив: «Україна багато чого досягла і зараз потрібно говорити про те, як далі працювати, щоб, окрім іншого, забезпечити належне фінансування суспільного мовлення».
Голова Комітету з питань свободи та інформаційної політики Вікторія Сюмар відзначила, що сьогодні в Парламенті є різні думки, зокрема, і щодо того, чи у правильний спосіб розвивається реформа мовлення.
«Ця реформа необхідна, у першу чергу, українцям для того, щоб вони мали можливість мати таке джерело інформації, у якому не мали б сумніву, яке відповідало б усім стандартам журналістики, яке надавало б найоперативнішу і найякіснішу інформацію, давало українцям можливість розуміти базові проблеми розвитку нашої держави», - сказала вона.
В.Сюмар вважає реформу «критичною потребою, яка
за наявності достатньо олігархізованого медіа-середовища, все ще є в
українському суспільстві». «Базовим стандартом суспільного мовлення є
пропорційне представництво різних політичних сил і його зараз дуже потребує
українське телебачення», - зазначила голова Комітету.
Голова Наглядової ради ПАТ «НСТУ» Тетяна Лебедєва зазначила, що перетворення державного мовлення на суспільне є не тільки зобов’язанням України перед міжнародною спільнотою, а й нагальною проблемою для українського суспільства.
«В умовах, коли комерційні канали залежать від політичних і бізнесових інтересів власників, наявність ресурсу, який був би рівновіддаленим, збалансованим, об’єктивним і зваженим, дуже важлива. І це ще більш важливо в умовах інформаційної війни та війни з Росією, яка триває», - сказала вона.
За словами Т.Лебедєвої, чинний закон про суспільне телебачення має ряд вад, які проявилися в процесі його реалізації, і висловила сподівання, що разом із депутатами його вдасться вдосконалити.
«Побудову справжнього суспільного мовника забезпечують три речі: суспільний контент, незалежне від держави фінансування і громадський контроль», - зазначила голова Наглядової ради ПАТ «НСТУ». На її думку, новій команді потрібно дати час для напрацювання нових підходів до суспільного контенту і лише потім Наглядова рада буде його оцінювати.
«Однак, в умовах недофінансування, неможливе забезпечення таких вимог, як напрацювання справжнього суспільного контенту і громадський контроль», - підкреслила Т.Лебедєва.
Вона також додала, якщо держава не забезпечила незалежне і в повному обсязі фінансування суспільного мовлення, то Наглядова рада не може оцінювати команду, яка взялася проводити реформу.
Т.Лебедєва повідомила, що Наглядова рада підготувала свої пропозиції щодо нової системи фінансування.
«У будь-якому демократичному суспільстві є потреба в незалежному і ефективному висвітленні думок, особливо під час виборів, коли треба забезпечувати рівний доступ до медіа політичних сил. І тому для України важливо мати незалежного і ефективного суспільного мовника», - зазначив Хюг Мінгареллі.
Він також підкреслив, що суспільний мовник єдиний на сьогодні, що не зазнає впливу олігархів.
«Редакторська та фінансова незалежність - це інгредієнти успішного суспільного мовлення», - сказав голова Представництва ЄС, зазначивши, що європейське співтовариство готове допомагати, але існування без фінансування не можливе. «Сьогодні зобов’язання Уряду і Верховної Ради забезпечити таке фінансування, яке вже передбачене законодавством», - сказав Х.Мінгареллі.
«Ми знаємо, що Україна веде війну, що існує багато обмежень, але, скорочення більш ніж на половину фінансування суспільного мовлення, у цій ситуації - це не правильно», - підкреслив представник ЄС. Він також наголосив, що є важливим покращення моделі фінансування.
«Попри ці обмеження, суспільне мовлення в Україні досягло вражаючих результатів в рейтингах у телевізійному мовленні і на радіо, оптимізації структури», - зазначив Х.Мінгареллі, додавши, що Україна може сподіватися на підтримку європейської спільноти.
Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг розповів про європейські стандарти суспільного мовлення: «Очікування суспільства про надання якісного незалежного контенту можливі тільки за умови незалежного фінансування».
Він також наголосив, що завдання полягає не тільки у розв’язанні проблеми поточного фінансування суспільного мовлення, а в напрацюванні довгострокових моделей фінансування у співпраці з європейськими та українськими експертами.
«Україна потребує потужного суспільного мовлення, беручи до уваги поляризацію цифрових медіа, особливо, напередодні виборів», - підкреслив М.Енберг.
Голова правління ПАТ «НСТУ» Зураб Аласанія наголосив, що проблема фінансування суспільного мовлення є на сьогодні основною: «Ніяка команда не зможе зробити більше, якщо не буде ресурсів».
Водночас, він розповів, що вже зроблено за рік існування суспільного мовлення.
Суспільне мовлення в Україні сьогодні об’єднує 24 повноцінні регіональні канали і 25 радіостанцій, а також два загальнонаціональні телевізійні канали і три - радіоканали.
За словами З.Аласанії, за рік на Суспільному було оптимізовано штат співробітників і скорочено його майже наполовину, підвищено оклади, всі закупівлі переведено в систему «Прозоро», уніфіковано структуру філій, розведено адміністративне і творче керівництво, уніфіковано сітку мовлення, створюється унікальний контент, відмовились від політичної реклами, щотижнево транслюються українські фільми тощо. Планується розвиток політичних програм, зокрема, дебатів.
«Все це відбувається в умовах, коли вже 10 місяців Суспільне недофінансоване. Із запланованих на 2017 рік 1294,4 млн грн було виділено 970,8 млн грн, або 75%, а в 2018 році недофінансування може становити вже 50%, оскільки із 1535,4 млн грн виділено тільки 776,6 млн грн, і це на 29 мовних каналів» - повідомив керівник ПАТ «НСТУ». Він також додав, що «дефіцит виживання до кінця року становить на сьогодні 215,5 млн грн, а дефіцит розвитку - 759,4 млн грн».
З.Аласанія поінформував, що з 1 жовтня були запроваджені антикризові заходи, серед яких відпустки за власний рахунок керівництва компанії, припинення виплати премій, переговори про розстрочку і відтермінування оплати послуг і матеріалів, запровадження реклами тощо.
Керівник Суспільного зазначив, що «за таких умов люди просто йдуть - безкоштовно ніхто працювати не хоче».
Під час Міжнародної конференції відбулася дискусія стосовно вирішення питання фінансування і подальшого розвитку Суспільного мовлення в Україні.
Учасники заходу наголосили на особливій важливості забезпечення редакційної незалежності суспільного мовника перед виборами.