16 липня Голова Комітету взяла участь у заході, організованому Атлантичною Радою (Atlantic Council), присвяченому втручанню Російської Федерації у проведення президентських виборів у США.
У ході заходу учасниками були напрацьовані рекомендації для демократичних країн з обох боків Атлантики, спрямовані на запобігання у майбутньому втручанню іноземних країн у проведення національних виборів.
Так, учасники відзначили, що демократія у США, Європі і в інших країнах потерпає від несанкціонованого іноземного втручання у проведення національних виборів через розповсюдження неправдивої інформації та новин через ЗМІ, виток конфіденційної інформації та приховане незаконне фінансування кандидатів і їх виборчих кампаній.
Також було наголошено на важливості підвищення обізнаності громадськості про проблему забезпечення неупередженості виборчих перегонів та існуючі небезпеки іноземного втручання в електоральні процеси, можливості зменшення таких загроз до мінімуму.
На думку учасників форуму, стійкість суспільства до недружньої іноземної експансії залежить від чіткої комунікації, що вимагає від урядів розробити комплексну стратегію, спрямовану на підвищення безпеки виборчого процесу, яка включала б в себе, серед іншого, оцінку ролі впливу іноземної пропаганди на погляди і поведінку суспільства.
За підсумками заходу учасники акцентували, що державні органи по обидва боки Атлантики обов’язково повинні виділяти кошти для протидії несанкціонованому втручанню у виборчий процес і розповсюдженню дезінформації під час виборчих перегонів. Крім цього необхідно вживати заходів з метою розширення прав і можливостей громадського суспільства для постійного моніторингу ситуації та вчасного реагування на такі втручання. Важливим є також забезпечення співпраці технологічних компаній з урядами та організаціями громадського суспільства у розробці інструментів і процедур для зниження вразливості соціальних мереж та контролю над політичною рекламою в інтернеті.
Пріоритетним визнано більш активне і стійке трансатлантичне співробітництво, в тому числі між національними урядами, НАТО і Європейським союзом, для обміну інформацією про ризики і загрози та передову практику у протидії несанкціонованому впливу.