Учасники обговорення акцентували увагу на питаннях поглиблення співпраці між Верховною Радою та громадськими організаціями у процесі напрацювання спільних рішень.
Відкриваючи захід, Ігор Когут, директор Програми USAID РАДА, зазначив: «Сьогодні на конференції ми підсумовуємо багаторічну спільну роботу з Апаратом Верховної Ради щодо поглиблення взаємодії з громадянами та громадським суспільством. Ми розробили низку інструментів та освітніх матеріалів в рамках Програми РАДА, тепер нам треба працювати над їх імплементацією та популяризацією».
За словами заступника директора місії USAID в Україні Джона Пенела, Програма РАДА відіграє ключову роль у зміцненні відносин між парламентом та громадянським суспільством: «Програма РАДА у співпраці з Верховною Радою запровадила сучасні елементи комунікації з суспільством: е-петиції, портал громадського обговорення законопроектів та електронний комітет. Іншим важливим досягненням є система моніторингу, розроблена Громадською мережею ОПОРА в рамках Програми USAID РАДА. Система надає виборцям об’єктивну інформацію, дозволяє здійснювати пошук по стенограмах та порівнювати голосування на порталі «Вони голосують за тебе». Джон Пенел додав, що «окрім вищезгаданих інструментів, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) надала парламентарям можливість поліпшити спілкування з виборцями через проект «Модельний Округ» (проведення міських зібрань, прес-тури для регіональних журналістів, прес-брифінги та публічні звіти)».
Перший заступник Керівника Апарату Верховної Ради Петро Боднар зауважив, що не даватиме глибинну оцінку такій співпраці, її швидше дадуть депутати та експерти з Апарату Верховної Ради. При цьому він звернув увагу на актуальність питання відкритості і діалогу Верховної Ради з громадянським суспільством. Перший заступник Керівника Апарату Верховної Ради подякував USAID РАДА та Фонду Східна Європа за роботу у цьому напрямку. На думку П.Боднара, на сьогоднішній день одним із пріоритетних завдань є зняття напруги у суспільстві та негативного сприйняття влади, а відкритість має вирішити це питання. Заходи, які ми запроваджуємо, мають надзвичайно важливу роль у цьому процесі, зауважив посадовець.
Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар зазначила: «Цей Парламент взяв на себе дуже серйозні реформи, які були проведені в країні. Характерною його рисою є те, що ідеалісти часто беруть гору на прагматиками, в результаті чого приймалися рішення, які цим прагматикам були невигідні. І впровадження електронних декларацій обвалило довіру до всіх, люди побачили статки. І це було певною мірою самогубство, саме це часто кажуть депутати в Парламенті. Але, тим не менш, це було зроблено заради прозорості. Це не породило довіру відразу, але це був правильний крок. І дуже багато таких правильних кроків. Те саме НАБУ, його клієнтами є саме депутати Верховної Ради, які проголосували за створення НАБУ і вони розуміли, що так буде. Але прагматична оцінка не працює, працює емоційна оцінка діяльності депутатів. І ця емоційна оцінка каже – ми не довіряємо владі». Голова Комітету зауважила, що причини недовіри до влади треба шукати і в психології суспільства. «Бажання прирівнювати всіх під одну гребінку, і абсолютно не аналізувати прагматично, що зроблено, ким зроблено, і як це вплинуло на життя країни, чи це відповідає тому, що ми прагнули від країни – це є типова риса, яка притаманна не тільки суспільству, вона притаманна і інтелектуальним елітам, на жаль. Це ті підходи, які необхідно змінювати. Яким чином це можна змінювати? Саме спосіб взаємодії з Парламентом – це є одним зі шляхів змін», - наголосила парламентарій.
У свою чергу Володимир Шаповал, головний науковий співробітник член-кореспондент НАН України розповів, що прочитавши тему конференції, відчув певний скепсис. В.Шаповал висловив сумніви у необхідності пошуку зв’язку між громадянином та Парламентом. Такі зв’язки за визначенням не можуть існувати. Окремий громадянин реалізує владу лише двома способами: він голосує на виборах, і голосує на референдумі.
Учасники конференції у ході обговорення проаналізували шляхи взаємодії Верховної Ради та громадянського суспільства у законодавчому процесі та вплив громадського моніторингу на роботу Парламенту і народних депутатів, а також окреслили перспективи розвитку ефективної взаємодії та співпраці в майбутньому.