25 квітня перед членами Асамблеї із зверненням виступив Міністр закордонних справ Данії, Голова Комітету міністрів Ради Європи А.Самуельсен. Зокрема, він акцентував увагу на тому, що Комітет міністрів у березні схвалив План дій Ради Європи для України на 2018 по 2021 рік. «У цьому контексті ситуація не може бути проігнорована в Криму та Сході України. Комітет міністрів неодноразово висловлювався за підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно-визнаних кордонів» - заявив він.
Член української делегації О.Гончаренко від Європейської консервативної групи запитав Міністра закордонних справ Данії щодо того, чи погоджується А.Самуельсен з тим, що будівництво Північного потоку-2 надасть Росії ще більше можливостей у її боротьбі проти свобод та прав людини на нашому континенті, враховуючи те, що монопольне становище російської компанії "Газпром" на європейському газовому ринку є небезпечним інструментом в гібридній війні, яку веде Росія. А.Самуельсен відповів, що це питання не підпадає під компетенцію Ради Європи або Комітету міністрів. Тому він не має жодних коментарів від імені Комітету, а уряд Данії ще не прийняв ніякого рішення щодо цього питання.
Член української делегації С.Кіраль запитав А.Самуельсена, чи прийшов вже час більш рішуче ставитися до Росії, враховуючи те, що Росія ігнорує діалог з Генеральним секретарем ПАРЄ, оплату фінансового внеску до Організації, а також принизила мандат ЄСПЛ рішенням конституційного суду Росії. А.Самуельсен відповів, що Асамблея зіткнулася з безпрецедентною бюджетною ситуацією та несплатою Російською Федерацією обов'язкового внеску на 2017 рік та першого внеску на 2018 рік. Це дуже серйозне питання та Комітет Міністрів уважно стежить за цією ситуацією і він сподівається, що ця ситуація скоро буде виправлена. Від цього залежить належне функціонування Організації та статус Росії в Організації.
Під час спільних дебатів на теми «Захист редакційної незалежності» та «Статус журналістів у Європі», член української делегації С.Кіраль наголосив, що політична корупція є основною причиною проблем ЗМІ. В Україні 90% населення отримує інформацію з телевізійних каналів, а телеканали, які мають найвищі рейтинги, належать лише чотирьом або п'яти особам. Тому потрібно не тільки закликати, але й пропонувати ефективні механізми для держав-членів, щоб забезпечити різноманітність засобів масової інформації, незалежність журналістів та їхню безпеку від переслідувань. Для цього на загальноєвропейському рівні потрібні відповідні дії.
Під час дебатів на тему: «Гуманітарні потреби та права внутрішньо переміщених осіб в Європі» Дж.Ховел (член делегації Великобританії, в якості доповідача від групи Європейських Консерваторів) підкреслив, що доповідь з цієї теми включає дві рекомендації Російській Федерації: зупинити постачання зброї, яка може створювати проблеми особам, які переміщуються та сприяти доступу гуманітарних організацій. За його словами, ситуація в Україні - найбільш серйозна проблема в Європі, оскільки в Україні найбільша кількість переміщених осіб.
Член української делегації І.Геращенко акцентувала увагу парламентаріїв на тому, що після агресії Росії на Донбасі та Криму понад 1,7 млн. громадян України стали внутрішньо переміщеними особами. Українська влада зробила все можливе, щоб надати допомогу переселенцям.
І.Геращенко зазначила, що Український парламент прийняв низку законів, які визначають статус переміщених осіб та їхні права на освіту та медичну допомогу. «Проте головні проблеми, що стоять перед внутрішньо переміщеними особами, пов'язані з житлом та зайнятістю. Україна вдячна своїм партнерам - Європейському Союзу, Організації Об'єднаних Націй, іншим міжнародним інституціям - за реалізацію проектів з переселення, а також допомогу в перекваліфікації вимушених переселенців», - додала парламентарій.
В рамках реалізації політичних умов Мінських угод, Україна має прийняти законодавство про місцеві вибори на тимчасово окупованих територіях. Ці вибори можуть відбутися лише після виведення російських збройних сил і зброї з Донбасу, демілітаризації регіону та роззброєння сепаратистів.
Член української делегації В.Вовк наголосив, що беручи до уваги Резолюцію Асамблеї 2198 про гуманітарні наслідки війни в Україні, доповідь про гуманітарні потреби та права внутрішньо переміщених осіб в Європі повністю не відображає суворість гуманітарної катастрофи, яка є наслідком військової агресії в Східній Україні і незаконної анексії Криму. В.Вовк нагадав парламентаріям, що Україна має найбільшу кількість вимушених переселенців в Європі. Всього 4,4 мільйона людей постраждали від поточної агресії Росії, з яких 3,4 мільйони потребують гуманітарної допомоги та захисту.
«Існують постійні обмеження доступу гуманітарних організацій на тимчасово окуповані території. Міжнародне співтовариство повинно працювати над тим, щоб забезпечити повний, безпечний та безперешкодний доступ до територій, які знаходяться під російським контролем для всіх гуманітарних організацій та міжнародних місій.
Гуманітарна катастрофа в Україні заслуговує значно більшого рівня політичної уваги та фінансових зобов'язань. Наша Асамблея та Рада Європи ні за яких обставин не повинні забути фактичну причину найбільшої гуманітарної кризи в Європі: військову агресію Росії проти України. Прощення російських гріхів в обмін на російські гроші покладе край Раді Європи як організації, яка базується на цінностях», - зазначив український парламентарій.
Також цього дня відбулися дебати на тему: «Ситуація в Лівії: перспективи та роль Ради Європи».