У заході взяли участь народні депутати, керівники та представники Апарату Верховної Ради України, парламентських комітетів, центральних органів виконавчої влади, Державного агентства з питань електронного урядування України, проекту ЄС-ПРООН «Рада за Європу», громадських організацій, експерти.

Голова Комітету з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко зазначив, що український парламент має бути взірцем цифровізації серед усіх державних органів. Він звернув увагу на робочі місця керівників депутатських фракцій і комітетів, які у цьому залі беруть участь у засіданнях Погоджувальної ради, що є добрим прикладом реальної цифровізації.

О.Данченко нагадав, що 3 липня 2015 р. було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Верховною Радою України та Європейським Парламентом про спільні рамки парламентської підтримки та підвищення інституційної спроможності. Одним з пріоритетів цього меморандуму було визначено підвищення прозорості, передбачуваності, ефективності та відкритості діяльності Верховної Ради.

Верховна Рада прийняла відповідну Постанову «Про заходи з реалізації рекомендації щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України» за №1035-8 від 17 березня 2016 р.

Згідно з рекомендацією Місії Європейського Парламенту основними пріоритетами на шляху до прозорості, ефективності та відкритості українського парламенту є реалізація такої місії інформаційно-комунікаційних технологій:

1) забезпечення прозорості роботи Верховної Ради, надання народним депутатам та громадськості ефективного і своєчасного доступу до всіх документів, пов’язаних з роботою Верховної Ради України, можливості вільного повторного використання парламентських документів;

2) посилення представницьких та комунікаційних аспектів діяльності Верховної Ради з активним залученням громадян до законотворчого процесу за допомогою стратегічного підходу до інноваційних технологій;

3) повне переведення законодавчого процесу у цифровий формат та отримання від суб’єктів права законодавчої ініціативи законопроектів в електронній формі, а також подання електронної версії ухваленого закону на підпис Президенту України, забезпечення формального контролю якості поданих до Верховної Ради України законопроектів та контролю проходження законопроектів на всіх етапах;

4) автоматизація усіх етапів діяльності Верховної Ради України, що забезпечить координацію роботи між Верховною Радою, Кабінетом Міністрів та Президентом України, прискорить прийняття рішень і дасть змогу працювати не лише з паперовими версіями документів.

«Тому запровадження цифровізації - це нагальна необхідність, яку потрібно було зробити вже на вчора», - наголосив голова Комітету.

О.Данченко зазначив, що рух до відкристості та реальної цифровізації вже таки є. Він окреслив ті завдання, які бачить як користувач і які необхідно обговорити, щоб вийти з реальними пропозиціями, щоб мати відповідний план дій, який необхідно буде виконати на цьому шляху.

Перший заступник Керівника Апарату-керуючий справами Петро Боднар у виступі зазначив, що ефективна робота національного парламенту прямо залежить від рівня програмно-технологічного забезпечення всіх ланок і стадій законотворчого процесу. Вибір необхідних сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій для забезпечення систем підтримки законотворення є наповненням реальної прозорості та відкритості діяльності парламенту.

П.Боднар нагадав, що Верховна Рада взяла на себе зобов’язання стати лідером технологічних інновацій, здійснювати належне законодавче забезпечення реалізації положень Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», формування повноцінного інформаційного суспільства в Україні, законодавчого забезпечення кібербезпеки та захисту інформаційного простору в умовах гібридної війни.

Впродовж 2014-2017рр. забезпечено максимальну прозорість, відкритість і підзвітність парламенту перед громадянами України, вільний і необмежений доступ громадян до інформації, у тому числі у форматах відкритих даних про діяльність Верховної Ради України.

П.Боднар повідомив, шо ряд ключових рекомендацій дорожньої карти Місії Європарламенту вже успішно виконано завдяки ефективному застосуванню сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій.

Він наголосив, що розробка та запровадження уніфікованого програмного рішення взаємодії між всіма суб’єктами законодавчої ініціативи, інтегрованих до автоматизованої системи «Електронний законопроект» є стратегічним пріоритетом спільної роботи і взаємодії між народними депутатами, Президентом України і Кабінетом Міністрів. «Спільно ми налагодим процес планування, створення, реєстрації та контролю за проходженням законопроектів у комітетах на якісно новій технологічній платформі, яка забезпечити обмін цифровими документами, підготовленими за єдиними шаблонами, стандартами та вимогами», - зазначив Перший заступник Керівника Апарату.

За словами П.Боднара. це потребуватиме внесення змін до Закону «Про Регламент Верховної Ради України», Порядку роботи з документами в Апараті Верховної Ради. Спільно з народними депутатами цей процес започатковано і він буде системно розвиватися.

Учасники слухань у виступах відзначали, що використання сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій (далі - ІКТ) у законотворчій діяльності визначають рівень відкритості, прозорості та підзвітності Парламенту перед суспільством і виборцями, сприяють встановленню дієвого зворотного зв’язку з громадянами, зокрема шляхом запровадження таких електронних сервісів, як електронні петиції, електронний кабінет громадянина, портал громадського обговорення законопроектів.

Промовці погоджувалися з доповідачами, що процес цифровізації діяльності Верховної Ради України, її органів та Апарату - це основа внутрішнього реформування Парламенту, передусім технології законотворчої діяльності.

Під час слухань наголошувалося на істотному удосконаленні чинної нормативно-правової бази, передусім приведення у відповідність до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Одночасно з нормативно-правовим урегулюванням необхідне також програмно-апаратне оновлення наявних технічних можливостей для оптимізації управлінських та виконавських процесів для більш ефективної роботи Верховної Ради України.

Під час слухань також зверталася увага на те, що Апаратом Верховної Ради України здійснено низку заходів із побудови та надійного функціонування безпечної ІКТ інфраструктури, забезпечена віртуалізація сховища даних через впровадження мережі збереження даних  та системи збереження даних. Завдяки цьому, на даний час віртуалізовано більше 95 відсотків систем та сервісів Парламенту, при цьому, пікові навантаження на апаратну складову становлять менше, ніж 40 відсотків, а використання дискового простору - близько 40 відсотків. На програмно-апаратній платформі Центру обробки даних запроваджено систему централізованого створення резервних копій віртуальних серверів у режимі онлайн.

Користувачі локальної мережі Верховної Ради України отримують такі регулярні сервіси, як доступ до мережі Інтернет, поштовий сервіс, доступ до автоматизованих систем: «Документообіг Верховної Ради України», «Контроль проходження законопроектів», «Кадри» та інші.

Локальна мережа Парламенту нараховує 2300 користувачів або 2506 підключень, розташованих у 15-ти адміністративних будинках.

В усіх адміністративних будівлях Верховної Ради України розгорнуто відокремлену бездротову мережу Wi-Fi, для забезпечення функціонування якої використовується 29 комутаторів та 322 точки доступу. Мережа Wi-Fi обслуговує, за даними внутрішньої статистики, до 4-х тисяч підключених пристроїв (народні депутати України, помічники-консультанти, співробітники Апарату, журналісти та гості Парламенту).

Для забезпечення захисту державних інформаційних ресурсів в Апараті створено відповідний підрозділ - Сектор захисту інформації в автоматизованих системах Управління комп'ютеризованих систем.

Автоматизовані системи Парламенту, окрім програмно-апаратного комплексу - системи «Рада-3», функціонують у рамках єдиної інформаційно- телекомунікаційної системи.

Захист державних інформаційних ресурсів в ІТС забезпечується шляхом впровадження на кожному з вузлів комутації комплексу технічних, організаційних та інших заходів і засобів захисту інформації, спрямованих на недопущення її блокування, несанкціонованого доступу та/або модифікації.

Під час слухань також відзначалося, що рівень забезпечення засобами комп’ютерної техніки народних депутатів та працівників Апарату Верховної Ради становить 100%; всі комп’ютеризовані робочі місця працівників під’єднані до мережі Інтернет. Водночас, 25% комп’ютерної техніки фізично та морально застаріли і потребують термінової заміни.

З метою запровадження спеціалізованого Інтернет ресурсу, що забезпечує комунікацію суб’єктів законотворчого процесу (суб’єктів права законодавчої ініціативи, державних інституцій, організацій, у тому числі громадських, наукових установ, експертів у відповідних галузях, громадян тощо) розроблено Портал громадського обговорення законопроектів Верховної Ради України.

Портал являє собою інструмент безпосереднього залучення та участі громадянського суспільства у процесі законотворчості шляхом висловлення та акумулювання пропозицій суб’єктам законотворчого процесу (народним депутатам України, комітетам Верховної Ради України) щодо вдосконалення: окремих галузей законодавства, законопроектної діяльності та чинного законодавства. Портал забезпечує можливість оn-lіnе обговорення як ініціатив, так і результатів законотворчої діяльності, зв’язок і взаємодію з авторами законодавчих ініціатив, надає можливість рейтингової оцінки пропозицій користувачів Порталу тощо.

Учасники слухань за підсумками слухань рекомендують Верховній Раді:

забезпечити першочерговий розгляд та ухвалення законодавчих ініціатив, спрямованих на створення цілісної правової системи цифровізації України, зокрема, проектів законів про електронні комунікації (№ 3549-1), нової редакції проекту закону про радіочастотний ресурс (№ 5051) та ін.

забезпечити невідкладний розгляд та ухвалити проект Закону про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо оптимізації законодавчого процесу) (реєстр. № 3207) тощо.

Відповідні рекомендації за результатами слухань також будуть направлені Кабінету Міністрів, який має передбачити серед пріоритетних напрямків розвитку економіки України на 2018 рік - запровадження цифровізації України та формування єдиного електронного простору та утворити центральний орган виконавчої влади, що забезпечуватиме формування та/або реалізацію державної політики у сферах інформаційно- комунікаційних технологій та зв’язку, розвитку цифровізації суспільства, в тому числі інформатизації, телекомунікацій, програмування, інформаційної безпеки та кібербезпеки, впровадження технологій електронного урядування, електронного документообігу, електронного підпису тощо.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Новини”

29 березня 2024 17:05
28 березня 2024 15:56
28 березня 2024 15:26
28 березня 2024 14:37
28 березня 2024 14:37
28 березня 2024 13:08
28 березня 2024 09:26
27 березня 2024 15:04
27 березня 2024 12:20
27 березня 2024 10:01