Відкриваючи парламентські слухання, головуюча на засіданні заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд привітала учасників слухань з Днем пам’яток історії та культури та з Міжнародним днем пам’яток і визначних місць.Оксана Сироїд зазначила, що коли йдеш вулицями столиці України - міста Києва, і це стосується інших українських міст, можна побачити, як історичні будівлі доводяться до самогубства. «Коли влада, фактично, або самоусувається, або навмисно доводить до самогубства історичні будівлі чи пам’ятки архітектури для того, щоби використати їх під щось, що їм здається більш комерційно привабливим», - сказала Заступник Голови Верховної Ради і додала, що це лише маленький елемент, адже поняття культурна спадщина виходить далеко за межі лише архітектури, але це те, що ми бачимо щодня на вулицях наших міст. Вона зауважила, що пори те, що ми маємо низку законів - і про охорону культурної спадщини, і про охорону археологічної спадини, і про музеї і музейну діяльність, і про національних музейний фонд – але чомусь ця спадщина і вивозиться і руйнується. Оксана Сироїд наголосила, що «добрий закон не можна погано виконати». При цьому вона висловила сподівання, що учасники слухань у результаті обговорення напрацюють ініціативи та пропозиції, які стануть основою таких законів, які не можна буде оминути і які добре виконуватимуться.

.

З доповіддю виступив міністр культури України Євген Нищук. На початку свого виступу він привітав всю пам’яткоохоронну спільноту зі святами.

Міністр наголосив, що окупація Криму та війна на сході держави лише підтвердити – культура є мірилом захисту прав людини, адже «ворог прагне влучити в серце нації, знищити його ідентичність». За його словами, вже зараз потрібно вибудувати стратегію відновлення культурного шару українського простору та розгалужену систему правового регулювання. При цьому міністр зауважив, що процес удосконалення національного законодавства далекий від завершення: «чинні правові акти значною мірою не відповідають вимогам сьогодення, а це негативно відбивається на збереженні культурної спадщини загалом». «І нам випало пройти шлях рішучих дій заради збереження національних скарбів для прийдешніх поколінь», - заявив Євген Нищук і повідомив, що на території України налічується близько 130 тис пам’яток культурної спадщини, проте до державного реєстру нерухомих пам’яток України занесено тільки 7% від цієї кількості. За його словами, на попередній облік взято 34 тис. щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.

Також міністр нагадав, що до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО увійшли 6 об’єктів, розташованих на території України. Стан збереження багатьох пам’яток викликає значне занепокоєння, тільки 9% із 130 тис пам’яток мають затверджені зони охорони. До списку історичних населених міст України відповідно до Постанови КМУ включено 401 місто, яке зберегло повністю або частково об’єкти культурної спадщини. Станом на лютий цього року лише 20% історичних населених міст України затверджено історико-архітектурні опорні плани.

Євген Нищук наголосив, що недофінансування заходів з охорони та збереження культурної спадщини може стати причиною втрати унікальних об’єктів. Також він закликав не забувати, що десятки тисяч об’єктів культурної спадщини зруйновані та пограбовані на тимчасово окупованій території України. Євген Нищук повідомив, що Міністерством культури постійно ведеться робота щодо відстеження ситуації і інформування ЮНЕСКО про загрозливу ситуацію, яка склалася з об’єктами спадщини на тимчасово окупованій АР Крим. За його словами, результатом цієї роботи стало безпрецедентне рішення ЮНЕСКО щодо використання механізму прямого моніторингу на території АР Крим.

Голова підкомітету з питань охорони історико-культурної спадщини Комітету з питань культури і духовності Сергій Тарута у своїй доповіді акцентував увагу на ключовій ролі інтелектуального капіталу у державотворенні. «Збережемо культурну спадщину, збережемо і нашу державу», - зазначив парламентарій і наголосив на необхідності зробити культуру основою нашої держави, тому що сьогодні країни змагаються знаннями, а знання формуються і освітою, і культурою.

«Перед нами стоїть завдання об’єднання нації та національної ідеї. Процвітання людини в комфортному середовищі і є метою сучасної державної політики», - зауважив Сергій Тарута. За його словами, саме розширення можливостей для особистості стає ключовим світовим трендом, який впливає на прийняття урядових рішень у лідируючих країнах світу, до яких ми прагнемо приєднатися. Парламентарій висловив переконання, що роль національного культурного надбання в процесах формування особистості має фундаментальне значення. Він зазначив, що культурне надбання є тим енергоносієм, який розкриває інтелектуальний потенціал кожної людини. Він у свою чергу створює креативний потенціал, і це є основою креативної економіки. Сергій Тарута зауважив, що говоритиме про те, яким чином державна політики має визначити пріоритетні напрямки задля збереження та охорони культурного надбання України. Він наголосив, що культурне надбання стає ключовим гарантом збереження суверенітету в умовах жорсткої конкурентної боротьби та швидкої популяризації світу. «Ми бачимо, що бідні країни стають ще бідніші, а розвинуті країни стають іще багатіше», - зазначив голова підкомітету. Він підкреслив, що з огляду на глобалізаційні процеси та уніфікацію господарської діяльності, культурний простір залишається єдиною системою, де зберігаються власна ідентичність та формуються культурні цінності. Сергій Тарута також зазначив, що формуючи власну базу даних культурної спадщини ми автоматичною стаємо частиною глобальної бази світової спадщини, тобто ми говоримо про оцифровану культурну спадщину України, про яку казав сьогодні Євген Нищук. Таким чином, це стає частиною світової спадщини завдяки її представленню в «Big data». Наступним кроком, за словами парламентарія, для аналізу цих масивів даних має бути застосована система управління даними, відомими як блокчейн – це те, що вже практикується у багатьох країнах. Такий підхід унеможливлює корупційну складову, від якої так потерпають сьогодні пам’ятки культури, які знаходяться під постійною загрозою знищення з боку забудовників, про що казала Оксана Сироїд.

На переконання Сергія Тарути, формування масиву даних та зберігання їх за допомогою технології «блокчейн» дозволить зберегти для світової спільноти цифровий образ пам’яток культури, що можуть опинитися на тимчасово окупованих територіях, зонах військових конфліктів та під загрозою світового тероризму. Він нагадав, що Україна понесли втрати у окупованому Криму – це і Херсонес і багато Генуезьких фортець, музеї імені Айвазовського, Волошина. І тому безконтрольне вивезення колекцій, здобутих в результаті незаконних досліджень, на анексованих та окупованих територіях призводить до втрати культурного надбання. Тому, за його словами, необхідно створити новий більш гнучкий індивідуальних механізм захисту від загроз знищення культурного надбання, який постійно змінюється в умовах геополітичного контексту.

Як голова підкомітету з питань охорони історико-культурної спадщини Сергій Тарута запропонував створення робочої групи для узгодження до жовтня ц.р. українського законодавства з усіма ратифікованими Україною міжнародними конвенціями та деклараціями. «Адже лише на базі актуалізованого з міжнародними нормами законодавства можна говорити про створення Державної агенції збереження, охорони та користування культурними надбаннями України», - сказав Сергій Тарута і додав, що місія такої агенції полягає у наступному: імплементація національної політики щодо охорони, збереження, вивчення та популяризації національного культурного надбання; моніторинг стану збереження, користування та функціонування пам’яток; контроль за дотриманням законодавства в питаннях охорони, збереження та управління національного культурного надбання; координація дій з відповідними міжнародними організаціями.

Учасники парламентських слухань у своїх виступах, котрі були присвячені таким темам як нерухома культура спадщина та рухома культура спадщина, нематеріальна культурна спадщина не лише аналізували поточну ситуацію у сфері охорони культурної спадщини, а й висловлювали конкретні експертні рекомендації, покликані поліпшити ситуацію у зазначеній сфері. Окремо було акцентовано увагу на проблемі охорони культурної спадщини тимчасово окупованих територій.

Учасники парламентських слухань на тему: «Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні» порушували питання збереження національної та всесвітньої культурної спадщини як одного із головних чинників формування української національної свідомості та відродження духовності українського народу. Зазначалося, що Україна на своїх теренах зберегла значну кількість об'єктів нерухомої культурної спадщини. Водночас десятки тисяч об’єктів культурної спадщини, які перебувають на державному обліку, зруйновані та пограбовані у тому числі у зв’язку із тимчасовою окупацією частини території України. Учасники слухань висловили низку пропозицій, у тому числі щодо ухвалення законів, спрямованих на приведення українського законодавства до міжнародних норм та стандартів, а також посилення відповідальності у сфері охорони культурної спадщини.

Так, Перший заступник голови Комітету з питань культури та духовності Ірина Подоляк наголосила на необхідності ухвалення нового закону про охорону культурної спадщини України, а не вносити зміни до вже існуючого закону. Вона також повідомила, що до Верховної Ради буде внесено проект закону щодо протидії «чорній археології». Парламентарій зауважила, що відповідний законодавчий акт вже підготовлений. Ірина Подоляк окремо зупинилася на проблемних питаннях, зокрема на фінансуванні культурної сфери, підготовці кадрів, у тому числі у галузі реставрації та інших.