Парламентські слухання на тему: «Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення розвитку» проведено на виконання Постанови Верховної Ради України від 8 лютого 2018 року № 2291-VIII.

Метою парламентських слухань є широке громадське обговорення стану та стратегічних напрямів інноваційного розвитку України, законодавчого забезпечення формування національної інноваційної системи України, визначення ключових завдань органів державної влади України, місцевого самоврядування та громадянського суспільства  щодо забезпечення ефективної реалізації поставлених завдань.

Відкриваючи парламентські слухання, головуюча на засіданні Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко висловила вдячність ініціатору проведення слухань - Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Вона поінформувала, що до участі у слуханнях долучилися представники Уряду, представники Адміністрації Президента України, Ради національної безпеки і оборони України, керівники і представники місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, національних академій наук, працівники наукових установ, навчальних закладів різного рівня, бізнесу, громадських організацій і засобів масової інформації.

Також головуюча зазначила, що Державне підприємство "Парламентський телеканал "Рада" забезпечує трансляцію парламентських слухань на телеканалі "Рада" та у мережі Інтернет.

Перший заступник Голови Верховної Ради України оголосила регламент слухань і надала слово для доповіді Першому віце-прем’єр-міністру - Міністру економічного розвитку і торгівлі України Степану Кубіву.

Перший віце-прем’єр-міністр зазначив, що завдяки Верховній Раді, Голові Верховної Ради, комітетам парламенту ми сьогодні проводимо одну з найважливіших зустрічей, яка базується на перспективності, першості і спільних діях Президента, Уряду і Верховної Ради України щодо втілення стратегії інноваційного розвитку України.

За словами Степана Кубіва, «відсутність стратегії та виразних пріоритетів для розвитку інновацій зруйнували українську систему наукових досліджень, орієнтованих на подальшу реалізацію у виробництві і промисловості». Він наголосив, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі спільно з відповідними комітетами Верховної Ради проводять спільну роботу щодо вирішення даної проблеми.

При цьому Степан Кубів зауважив, що «українське законодавство надзвичайно вороже до інновацій, до практичних дій». Тому, на його переконання, «потрібно законодавчо визначити поняття «стартап», а також створити систему фінансової і законодавчої ініціативи, передбачити законодавчу підтримку щодо оформлення патентів. Перший віце-прем’єр представив матеріали, що окреслюють пріоритети державної підтримки інновацій в Україні.

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич у своїй доповіді зауважила, що інновації – це саме те, що визначає конкурентоспроможність держави, поділяє країни на країни першого та другого світу. За допомогою слайдів вона представила рейтинг глобального розвитку інновацій та позицію України у ньому, а на прикладі КПІ - інноваційні екосистеми навчальних установ.

За словами Лілії Гриневич, останніми роками місце України в рейтингу за глобальним індексом інновацій покращується, у 2017 році Україна посіла найвищу позицію за останні 7 років – 50 місце. «Але це для того потенціалу, який ми маємо в Україні це, без сумніву, не відповідне місце», - сказала міністр і додала, що поліпшити позиції вдалося за рахунок поліпшення трьох показників: бізнес-досвід, інфраструктура, креативність. «Тут треба віддати належне нашому міністерству економіки, парламенту і новому законодавству, і тим можливостям, які втілені, але ще дуже великий потенціал також є», - зауважила міністр. Вона наголосила, що саме активізація інноваційної діяльності визначена усіма експертами, різноманітними рейтингами як найбільший потенціал, який є в Україні для реального зростання ВВП і нашого виходу зі стану сировинної країни до країни, яка здатна експортувати продукти і технології.

Від Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти виступили голова Підкомітету з питань інноваційної діяльності та інтелектуальної власності Олексій Скрипник та виконувач обов’язків голови Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський.

Так, голова підкомітету з питань інноваційної діяльності та інтелектуальної власності зазначив, що з початку війни велика кількість талановитих волонтерів почали створювати маленькі компанії, сотні інноваторів і винахідників зробили усе можливе, щоб розвивати військові інновації в Україні. Він наголосив, що саме волонтерам ми завдячуємо появу безпілотних апаратів. «Якщо ми будемо створювати при університетах бізнес-інкубатори, наукові технопарки, центри компетенції – відбувається розвиток інноваційних продуктів завдяки поєднанню інноваційної та бізнесової складової», - сказав Олексій Скрипник і назвав найкращим прикладом інноваційної співпраці Київську політехніку. Він наголосив, що потрібно зробити так, щоб досвід КПІ слугував прикладом, щоб інші вищі навчальні заклади ставали реально дослідницькими, а можливо й інноваційними.

«Мають запрацювати дослідницькі університети з центрами підприємництва, це дуже важлива річ. Університети мусять мати і бізнес-школи, і центр підприємництва та створювати центр компетенції і одночасно надавати знання для створення бізнесу, допомагати втілювати інноваційні ідеї», - зазначив Олексій Скрипник. Він зауважив, що «необхідно, щоб вчений зрозумів основи бізнесу, знайшов партнерів, знайшов можливість, щоб його ідея впровадилась у реальне життя». Також парламентарій наголосив на необхідності стимулювати перетворення наукових розробок в інноваційний продукт. Олексій Скрипник зауважив, що інноваційний розвиток неможливий без зовнішніх інвестицій, фондів фінансування: «Ми маємо створити систему державного управління, яка би забезпечувала розвиток інновацій, це і Рада з розвитку інновацій – найбільш потенційний орган з формування політики розвитку інновацій, очікуємо на створення Офісу з розвитку інновацій та Фонд підтримки інновацій, який здійснює державне фінансування». Також він акцентував увагу на модернізації наукової сфери.

Перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський у свою чергу наголосив, що університети повинні стати тим місцем, де затримується наша талановита молодь, а не імігрує. Він зазначив, що очолюваний ним Комітет разом з Міністерством освіти та науки беруть на себе зобов’язання напрацювати відповідні законодавчі зміни. «Університети ніяким чином не впливають на формування власної інноваційної системи. Тому законодавчі зміни необхідні», - додав Олександр Співаковський. Він висловив переконання, що спільна праця дасть можливість побудувати нову модель, створювати систему стартапів і мати все на абсолютно легальній основі. «Це дасть можливість університетам працювати як елементам фундаменту інноваційної економіки України», - зазначив парламентарій. «Що ми може зробити – це створення елементу, який називається стартап, бізнес-школа, будь-яка конструкція, яка дає можливість тут, мотивацію нормально проводити дослідження, створювати відповідні стартапи. І далі ця людина йде в інноваційну економіку України, і далі повертає кошти, створює велику додану вартість, - підкреслив очільник Комітету.

Учасникам слухань були представлені підготовлені Кабінетом Міністрів України і Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти матеріали про Національну інноваційну систему: стан та законодавче забезпечення розвитку, інші інформаційно-аналітичні матеріали.

Пролунали виступи учасників слухань, які висловили низку конкретних пропозицій, котрі будуть розглянуті, узагальнені і враховані під час доопрацювання проекту Рекомендацій і розгляду їх на засіданні Верховної Ради України.

На завершення парламентських слухань головуюча на засіданні заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд зазначила, що наріжним каменем розвитку інновацій має стати безпека, «оскільки без збереження держави інновації не матимуть сенсу». Також вона зауважила, що вдосконалення законодавства про розвиток інновацій не дасть потрібних результатів при наявні податковій системі:«Ми можемо написати найкращий закон в світі про інновації, але якщо ми будемо мати нинішню податкову систему, з нинішнім адміністрування податків, з нинішнім тиском на бізнес, то закони про інновацію нам не допоможуть».

Заступник Голови Верховної Ради закликала колег, які мають великий досвід у сфері науки і наукових досліджень та роботи в наукових установах: «Ми маємо розуміти, ставлячись з величезною повагою до тих здобутків, які були. Але ми зберігаємо радянську систему науки досі. Невже ми думаємо, що, використовуючи оцю радянську систему, ми створимо Falcon 9».