Новини

16 лютого 2018, 14:05

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій привітав братній народ Литовської Республіки зі 100-річчям відновлення своєї державної незалежності

докладніше
16 лютого 2018, 11:30

Ірина Геращенко: «Запровадження миротворчої місії ООН на Донбасі стане пріоритетним питанням у 2018 році»

докладніше
15 лютого 2018, 19:05

Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко взяла участь у відкритті виставки проектів Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу на кращу проекту пропозицію в номінації «Меморіал Героїв Небесної Сотні»

докладніше
15 лютого 2018, 18:23

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій підписав законопроект щодо призначення дострокової пенсії членам сімей осіб, які загинули під час Революції Гідності

докладніше
15 лютого 2018, 16:52

У Верховній Раді відбулася дискусія на тему: "Формування парламентської коаліції. Шляхи порозуміння і досягнення компромісу"

докладніше
15 лютого 2018, 15:28

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій обговорив питання подальшої співпраці з групою експертів Міжнародного Валютного Фонду

докладніше
15 лютого 2018, 15:00

Відбувся брифінг на тему: «Третя річниця мінських домовленостей: перспективи імплементації» за участю представника України в гуманітарній підгрупі тристоронньої контактної підгрупи, Першого заступника Голови Верховної Ради Ірини Геращенко та представника політичної підгрупи ТКГ Ольги Айвазовської (відео)

докладніше
14 лютого 2018, 16:54

Голова Верховної Ради відгукнувся на пропозицію Президентів України щодо запровадження Дня української державності

докладніше
14 лютого 2018, 14:10

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин провів виїзне засідання у Національному лісотехнічному університеті України у м.Львів

докладніше
14 лютого 2018, 12:41

Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект щодо відповідальності за виготовлення, збут або використання пристроїв, що блокують роботу електронних засобів обліку (лічильників) з метою розкрадання електричної та теплової енергії

докладніше
14 лютого 2018, 12:17

Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування протягом сьомої сесії VIII скликання розглянув 19 запитів щодо надання публічної інформації з питань, віднесених до його відання

докладніше
13 лютого 2018, 17:09

Відбувся особистий прийом громадян головою Комітету у закордонних справах Г.Гопко

докладніше
13 лютого 2018, 16:52

Голова Комітету з прав людини Григорій Немиря взяв участь у зустрічі Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію»

докладніше
13 лютого 2018, 16:09

Комітет з питань запобігання і протидії корупції протягом сьомої сесії розглянув на засіданнях 218 питань

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів НКРЕКП Портал відкритих даних
Конституційна комісії
Децентралізація влади
12 жовтня 2017, 14:43

 Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України 

Відбулося спільне засідання Комітету Верховної Ради України з прав людини та підкомітету Європарламенту з прав людини

 
Сьогодні у Брюсселі відбулося спільне засідання Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин та підкомітету Європейського Парламенту з прав людини.

"Наше засідання - це дуже важлива подія в історії взаємовідносин між Європейським Парламентом та Верховною Радою України. Сьогодні ми обговорюємо надзвичайно важливе питання захисту прав і свобод людини в Украйні і зможемо почути один одного. Європарламент неодноразово звертав увагу на ситуацію в Криму і на Донбасі та закликав поважати незалежність та територіальну цілісність України", - наголосив Голова підкомітету Європейського Парламенту з прав людини П'єр Антоніо Панзері, відкриваючи засідання.

У свою чергу Голова Комітету Верховної Ради з прав людини Григорій Немиря, підкреслив, що «таке спільне засідання є історичним та допоможе європарламентаріям краще зрозуміти ситуацію, яка склалася в Україні із захистом прав і свобод людини, особливо в умовах неоголошеної війни Росії проти України, яка призвела до анексії Криму та окупації частини території Донбасу».

"Сьогодні наші громадяни в Криму і на Донбасі зможуть подивитися це засідання та відчути солідарність і підтримку Європейського Союзу", - сказав він.

Співголова ПКА Україна-ЄС Даріуш Росаті заявив, що Європарламент уважно стежить за подіями в Україні та дуже занепокоєний через ситуацію із захистом прав і свобод людини в нашій державі.

"Україна - стратегічний партнер ЄС, і ми зацікавлені у розвитку плідних відносин з вами. Ми підтримуємо ваш суверенітет, незалежність і територіальну цілісність. Це не лише моя позиція, це позиція Європарламенту та усіх друзів України",- сказав він.

Таке спільне засідання проводилося вперше в історії взаємовідносин Європарламенту з парламентськими комітетами країн, що не входять до ЄС. Обговорювалися такі теми: ситуація з правами людини і виклики в постраждалих від конфлікту регіонах України; внутрішні реформи, інституції та законодавчі зміни в контексті прав людини, недискримінації та забезпечення прав меншин.

Голова Комітету Григорій Немиря поінформував своїх колег про ситуацію із захистом прав і свобод людини в Украйні, звернувши особливу увагу на події у цій сфері в анексованому Криму та на тимчасово окупованій частині Донбасу.

За його словами, наразі на території, не контрольованій українською владою, залишається близько 3 мільйонів українських громадян, а у так званій «сірій зоні» проживає невизначена кількість людей, які позбавлені доступу до базових речей на кшталт охорони здоров’я та освіти. У той же час кількість внутрішньо переміщених осіб вже сягнула понад 1,7 мільйона. Окрім гуманітарних проблем, пов’язаних з явищем затяжного переміщення (забезпечення житлом, охорона здоров’я та інтеграція в місцеві громади), існують такі нагальні проблеми, як реалізація політичних прав внутрішньо переміщених осіб, зокрема виборчого права. Існують проблеми у соціально-економічній сфері, а саме доступ до соціальних виплат, особливо пенсійних виплат. Громадяни, які проживають на неконтрольованій території, взагалі позбавлені доступу до пенсій, а пенсійні виплати ВПО все ще прив’язані до їхнього статусу внутрішньо переміщених осіб, підкреслив Голова Комітету.

«Права і свободи усіх громадян України, незалежно від їхнього місця проживання, мають бути захищені", - підкреслив Григорій Немиря.

"Необхідно пам’ятати, що ми воюємо не за території, а за душі людей, які залишилися на непідконтрольній території Донбасу та в Криму. Кожен крок, який ми робимо, оцінюється цими громадянами. Тому ми повинні також оцінювати кожен закон, який ухвалюється, з точки зору того, чи відповідає він захисту прав і свобод людей, які залишилися на цих територіях", - наголосила Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська.

Виконавчий директор Громадянського холдингу «Група Впливу» Тетяна Дурнєва повідомила присутніх, що на розгляді Верховної Раді перебувають два закони - 6240 про забезпечення виборчих прав ВПО і 6692 про соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам та громадянам, які залишилися на непідконтрольних територіях, - які потребують негайного ухвалення.

"Я закликаю народних депутатів України ухвалити ці вкрай важливі законодавчі ініціативи", - сказала вона.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу, член Комітету з прав людини Рефат Чубаров подякував членам Європейського Парламенту за підтримку, яку відчувають кримські татари та усі громадяни України. Зокрема він згадав резолюції Європарламенту щодо ситуації в Криму, ухвалені минулого року, та останню резолюцію Європарламенту, ухвалену у жовтні цього року, в якій Росію звинувачують в порушенні прав людини в окупованому Криму.

"Кожна людина, яка проживає в тимчасово окупованому Криму, відчуває себе абсолютно незахищеною перед свавіллям російської влади. Кожна людина, яка залишилися вірною Україні, живе з відчуттям, що до неї кожної хвилини можуть прийти російські окупанти. Ми можемо закликати Росію дотримуватися міжнародних демократичних норм із захисту прав і свобод людини, але ми не в змозі змусити її зробити це" ,- сказав він.

"Метою усього, що сьогодні роблять російські окупанти в Криму, є розчавити кримськотатарський народ та усіх непокірних і змусити їх покинути територію Криму. Ми не повинні цього допустити", - наголосив Рефат Чубаров та назвав помилковим підхід щодо поетапного відновлення територіальної цілісності України, починаючи з Донбасу.

Тетяна Печончик, Голова правління Центру інформації про права людини, закликала посилити персональні санкції ЄС проти осіб, які винні у порушенні прав і свобод людини в Криму, тиску і переслідування громадян України, які залишилися на півострові.

"Санкції мають бут посилені, оскільки вони є єдиною мовою, яку розуміє Росія. Росія не розуміє мову резолюцій та заяв", - сказала вона.

Перший заступник голови Комітету з прав людини Валерій Пацкан повідомив, що наразі у ЄСПЛ знаходиться понад 3 тисячі позовів, пов’язаних з порушенням прав людини на окупованих територіях, і більша частина з них пов’язана з порушенням права на володіння майном. У цьому зв'язку він наголосив, що вкрай важливим є питання відповідальності Російської Федерації за порушення прав людини на неконтрольованій частині Донбасу, адже у термінах ЄСПЛ Росія здійснює «ефективний контроль» над сепаратистськими силами, а саме надає їм політичну, економічну й військову підтримку на Донбасі та в Криму, а отже є відповідальною державою за наслідки конфлікту.

«Україна захищає ЄС від російської агресії. ЄС має розуміти, що його безпека зараз захищається на кордоні з окупованими територіями», - підкреслив Валерій Пацкан.

У свою чергу експерт ГО «Восток СОС» Олена Луньова звернула увагу на те, що ухвалений цього місяця парламентом закон про реінтеграцію Донбасу, не пройшов громадське обговорення, був ініційований Президентом України і був прийнятий народними депутатами із порушенням регламенту ВР.

"Так не має бути. Тепер ця законодавча ініціатива може негативно вплинути на вимушених переселенців та громадян України, які залишилися в анексованому Криму та на тимчасово окупованій території Донбасу",- підкреслила вона.

Учасники засідання обговорили стан дотримання прав національних меншин в України,  зокрема мовних, а також прав українських меншин в держава-членах ЄС.

У цьому контексті член Комітету з прав людини Василь Брензович заявив, що "Закон України "Про освіту", ухвалений парламентом за підтримки МОН та Комітету з питань науки і освіти, незважаючи на зауваження, зокрема викладені в ухвалі Комітету з прав людини (Протокол засідання №28 від 3 листопада 2017 року) та Рекомендації комітетських слухань від 22 березня 2017 р. щодо стану реалізації Національної стратегії у сфері прав людини у частині забезпечення та захисту прав корінних народів і національних меншин України, порушує права національних меншин, закріплених Конституцією України, іншими законами та міжнародно-правовими зобов'язаннями України на освіту рідною мовою".

Член Європарламенту Андреа Бодкор висловила жаль через ухвалення Україною нового закону про освіту та заявила, що він суперечить європейським нормам.

У свою чергу, Валерій Пацкан, заявив, що зазначений закон не звужує права національних меншин в Україні, а заохочує їх вивчати державну мову, українську, та відкриває для них нові можливості.

Євродепутат Міхаель Галер закликав українську владу вести активніший діалог з регіонами, яких торкнулися ухвалені норми закону, а також дочекатися висновку Венеціанської комісії перед тим, як робити подальші кроки. Крім того, він назвав неправильною позицію уряду Угорщини, який заявив про намір блокувати всі рішення по Україні не тільки в ЄС, а й в ООН через зазначений закон.

Представник Фонду «Відродження» Роман Романов також закликав дочекатися висновків Венеціанської комісії, а потім шукати можливий компроміс.

У заході брали участь Голова Комітету з прав людини Григорій Немиря, Голова підкомітету Європейського Парламенту з прав людини П'єр Антоніо Панзері, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська, народні депутати України - члени Комітету з прав людини, члени підкомітету Європарламенту з прав людини, представники громадських організацій та експерти.