Голова Верховної Ради України Андрій Парубій відкрив ранкове засідання.

А.Парубій поінформував про питання порядку денного, особливо наголосив на тому, що сьогодні Верховна Рада о 17.00. розгляне подання Генерального прокурора про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, на затримання та на обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (арешту) щодо народного депутата України Добкіна Михайла.

Народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного.

Прийнято Постанову "Про календарний план проведення сьомої сесії Верховної Ради України восьмого скликання".

Календарним планом передбачено розпочати пленарні засідання сьомої сесії Верховної Ради України восьмого скликання 5 вересня  2017 року, а закінчити її роботу 2 лютого 2018 року.

На час проведення сьомої сесії Верховної Ради України восьмого скликання проектом календарного плану відводяться для:

          пленарних засідань Верховної Ради України - 10 тижнів;

          роботи в комітетах, комісіях, фракціях і групах - 7 тижнів;

          роботи народних депутатів України з виборцями - 5 тижнів;

          проведення «годин запитань до Уряду» у Верховній Раді України - 10 годин.

Постанову прийнято з урахуванням пропозицій, поправок та Орієнтовного плану міжнародних обмінів Верховної Ради України на 2017 рік, зокрема, графіку проведення чергової сесій Парламентської Асамблеї ЄВРОНЕСТ (кінець вересня, кінець жовтня), чергової сесій Парламентської Асамблеї Ради Європи (9-13 жовтня), ювілейної 50-ї Генеральної асамблеї ПАЧЕС (28-30 листопада) тощо.

Проект Постанови зареєстровано за №6631.

Парламентарії розглянули питання про продовження роботи шостої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій, представляючи проект постанови, зазначив, що така пропозиція виноситься у зв'язку з важливістю завдань, які стоять перед Верховною Радою, та необхідністю у будь-який час мати змогу зібратися для ухвалення вагомих рішень.

А.Парубій вніс пропозицію продовжити строк проведення шостої сесії до 5 вересня 2017 року та встановити, що з метою вирішення питань, пов’язаних з ситуацією в Україні та необхідністю прийняття у зв’язку з цим Верховною Радою відповідних рішень пленарні засідання Верховної Ради скликаються у разі необхідності Головою Верховної Ради.

Голові Верховної Ради у цьому випадку невідкладно, але не пізніше як за три дні до дня проведення пленарного засідання інформувати народних депутатів про час і місце проведення такого пленарного засідання.

Народні депутати за результатами голосування не підтримали пропозицію головуючого.

На вимогу двох фракцій у засідання оголошено перерву на 30 хвилин.

Після завершення перерви головуючий повідомив, що він пропонуватиме продовжити вечірнє пленарне засідання до 21.00 години з тим, щоб розглянути всі питання порядку денного.

Народні депутати включили до порядку денного шостої сесії ряд законопроектів.

У другому читанні парламентарії розглянули проект Закону про Конституційний Суд України №6427-д.

Під час розгляду поправок народні депутати з депутатських фракцій «Батьківщина», «Самопоміч» та інші зібралися біля трибуни Верховної Ради, вимагаючи розгляду питання про позбавлення депутатської недоторканності Михайла Добкіна.

Головуючий оголосив перерву у засіданні, запросивши керівників фракцій і груп для консультацій.

Після завершення перерви народні депутати продовжили розгляд поправок.

Прийнято Закон "Про Конституційний Суд України".

Згідно з Законом, «Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України».

Законом визначено повноваження Суду, до яких належить:

1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) офіційне тлумачення Конституції України;

3) надання за зверненням Президента України або щонайменше сорока п'яти народних депутатів України, або Кабінету Міністрів України висновків про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

4) надання за зверненням Президента України або щонайменше сорока п'яти народних депутатів України висновків про відповідність Конституції України (конституційність) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

5) надання за зверненням Верховної Ради України висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 і 151 Конституції України;

6) надання за зверненням Верховної Ради України висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України;

7) надання за зверненням Верховної Ради України висновку про порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України;

8) вирішення питань про відповідність Конституції України та законам України нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим за зверненням Президента України згідно з частиною другою статті 137 Конституції України;

9) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України (їх окремих положень) за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України.

Законом встановлено, що склад Суду становить 18 суддів Конституційного Суду.

Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду.

Згідно з Законом, Суд є повноважним здійснювати конституційне провадження, якщо у його складі є щонайменше 12 суддів Конституційного Суду, які набули повноважень згідно зі статтею 17 цього Закону.

Закон визначає повноваження та гарантії діяльності судді Конституційного Суду, організаційну структуру Суду, особливості провадження у справах щодо відповідності Конституції України (Конституційності) Законів України (їх окремих положень) за конституційною скаргою, порядок виконання рішень і висновків Конституційного Суду тощо.

Законом визначено вимоги до судді Конституційного Суду, конкурсні засади відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду, порядок призначення судді Конституційного Суду Президентом України, Верховною Радою України, з'їздом суддів України, статус судді Конституційного Суду та набуття ним повноважень, порядок звільнення з посади судді Конституційного Суду, гарантії діяльності судді Конституційного Суду.

Закон також визначає організаційну структуру Конституційного Суду, згідно з якою у складі Суду діють Велика палата, два сенати та шість колегій.

Упродовж першого кварталу кожного року Суд оприлюднює щорічну інформаційну доповідь за підсумками своєї діяльності та фінансового забезпечення у попередньому році.

Офіційним виданням Суду є "Вісник Конституційного Суду України".

Закон визначає форми звернення до Конституційного Суду, якими є конституційне подання, конституційне звернення, конституційна скарга, та порядок прийняття звернень до Конституційного Суду.

Законом визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про Конституційний Суд України" 1996 р., та внесено зміни до низки законодавчих актів з метою приведення їх у відповідність з ним.

Законом також визначено порядок призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

Проект Закону зареєстровано за №6427-д.

Народні депутати розглянули питання про визначення представника Верховної Ради України до складу комісії зовнішнього контролю з проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України.

За результатами рейтингового голосування найбільшу кількість голосів – 207 - набрала кандидатура Олександри Яновської, професора кафедри правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Цю кандидатуру було поставлено на голосування.

За результатами голосування О.Яновська не набрала необхідної кількості голосів (за - 216) для того, щоб стати представником Верховної Ради України до складу комісії зовнішнього контролю з проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України.

Головуючий закрив ранкове засідання.