Голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення діяльності Президента України, Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади та статусу і діяльності політичних партій, громадських об'єднань Наталія Новак, відкриваючи засідання, зазначила, що ця тема викликає резонанс і зацікавленість в органах державної влади, експертного наукового середовища. За її словами, тема лобізму є актуальним сьогодні, оскільки у засобах масової інформації звучать заяви про наявність політичної корупції у стінах парламенту, і у світлі останніх подій є нагальною.
Голова підкомітету зазначила: важко не погодитися з твердженням, що лобізм як явище є ознакою демократичного суспільства. «Воно з’являється там, де влада відсутня зовсім або носить суто номінальний характер. За своєю природою лобіювання є не тільки важливим механізмом намагання суспільства відстояти свої інтереси, принести свій інтерес в діяльність органів влади для того, щоб влада змогла прийняти правильні закони. Цей механізм, однозначно, повинен бути прозорим і відкритим», - зазначила Н.Новак.
«У суспільстві є думка, що лобізм - це корупційне, неприйнятне для нашого суспільства явище і тому є дискусія: а чи потрібно нам унормовувати такий інститут як лобізм, чи потрібні нам взагалі такі закони. Але як би ми не сперечалися такі закони вже є і вони зареєстровані», - повідомила Н.Новак, додавши, що сьогодні у Верховній Раді зареєстровано два законопроекти: «Про лобізм» №5144 та «Про лобіювання» за №5144-1. «Ми зацікавлені у тому, щоб ці закони були не просто законами, які будуть діяти самі по собі, і в той же час лобізм сам по собі буде діяти у стінах парламенту, а з тим, щоб лобізм дійсно набув законності, прозорості і відкритості. Щоб депутати чітко розуміли, щоб суспільство чітко розуміло: для чого потрібен такий закон, у чиїх інтересах він приймається, що дасть прийняття того чи іншого закону суспільству і чи немає певної корупційної складової у тому чи іншому законі», - зазначила вона.
Голова підкомітету нагадала, що це не перша спроба унормувати таке явище як лобізм. За її словами, депутати попередніх скликань вже подавали свого часу такі законопроекти на цю тему, але вони так і не були розглянуті парламентом.
Н.Новак коротко поінформувала про зареєстровані законопроекти, зазначивши, що Конституція дає можливість врегулювати це питання.
Народний депутат Ігор Лапін також вважає, що закон про лобізм необхідний державі. «Якщо ми говоримо про наявність корупції в країні, про наявність політичної корупції, то будь-який депутат, у тому числі і Верховної Ради, який просуває той чи інший законопроект, якщо цей законопроект в інтересах якоїсь галузі, можна сказати, що він лобіює, а у нас це слово має негативне забарвлення, а отже, йому можна сказати, що це є політична корупція.
Ця тенденція є негативною, оскільки будь-які утаємничення чи недомовленості тягне за собою такий наслідок як звинувачення у тій чи іншій корупційній складовій, - пояснив він.
І.Лапін зазначив, що саме явище (лобіювання) є природнім і тому намагатися його завуалювати чи приховати є неприпустимим.
Народний депутат наголосив, що закон про лобіювання потрібно прийняти, щоб узаконити поняття «лобізм» на законодавчому рівні.
Під час заходу обговорено необхідність нормативно-правового регулювання лобіювання як легального демократичного шляху взаємодії громадянського суспільства та правової держави, виклики сьогодення, а також можливі шляхи упорядкування роботи професійних лобістів.
Учасники «круглого столу» поділилися своїм досвідом та думками щодо функціонування інституту лобіювання в реаліях сучасної політико-правової системи України.
У ході заходу представники органів державної влади, експертного і наукового середовища обговорили внесені на розгляд Верховної Ради законопроекти щодо лобіювання за №№5144 і 5144-1 та висловили своє бачення щодо змістовного наповнення концепції закону про лобіювання, який, на їхнє переконання, має дати відповідь на питання про оптимальні шляхи унормування суспільних відносин, пов’язаних із формуванням та реалізацією правових засад інституту професійного лобіювання в Україні.
Учасники «круглого столу» обмінялися думками щодо визначення суб’єктного складу осіб, які мають право виступати суб’єктами лобістської діяльності в Україні, критерії обіймання особами цих посад, процедури реєстрації лобістів та механізму створення ними професійних об’єднань (асоціацій). Разом з тим найбільший інтерес у присутніх на заході викликало питання предмету лобіювання.
Під час обговорення відзначалося, що робота над розробкою спеціального закону про лобіювання вимагає не лише фахових знань, врахування позитивного зарубіжного досвіду легітимізації та функціонування інституту лобіювання, проведення широкої роз’яснювальної роботи про інститут лобіювання, а й консолідації представників інститутів громадянського суспільства, бізнесу, державної влади, місцевого самоврядування й науково-експертного середовища задля утвердження дієвої легітимної моделі лобіювання в Україні.