У парламенті  заявили про готовність відстоювати збереження тимчасової заборони на експорт необробленої деревини попри нещодавню заяву президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера щодо наміру українського Президента у найближчі тижні скасувати мораторій в обмін на черговий транш кредиту МВФ. Про це говорили на засіданні парламентського круглого столу на тему:  "Мораторій на експорт лісу: результати та перспектива".

"У парламенті голосів за скасування мораторію не було і не буде", - заявив керівник парламентської фракції Олег Ляшко:  "Якщо ЄС треба наш ліс – хай привозять сюди деревообробне обладнання, ставлять меблеве устаткування, створюють тут робочі місця для українців."

Як поінформував голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк, за даними ДФС України, за 9 місяців 2016 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року завдяки дії мораторію, деревообробна промисловість продемонструвала приріст на 16%, меблева на 15%, паперова на 5%,  тоді як обсяг реалізації промислової продукції  в цілому скоротився на  4% у доларах США. Експорт оброблених лісоматеріалів збільшився на на 11%, що поповнило торговельний баланс країни на тлі скорочення загального товарного експорту на  9%. Податкові надходження до бюджету від підприємств згаданих галузей збільшилися на 17% в доларовому  еквіваленті. Збільшення ж у 3 рази обсягів імпорту верстатів для обробки дерева свідчить про довіру інвесторів та є наочним випереджаючим індикатором майбутнього зростання обсягів виробництва, експорту, створення нових робочих місць, додаткових надходжень до бюджетів всіх рівнів. Відтак, зважаючи на корисність мораторію для економіки та суспільства, законопроект про його скасування немає жодних шансів пройти через Комітет, втім, спроби уряду внести відповідну поправку до проекту Державного бюджету з порушенням регламенту Верховної Ради не виключені. В. Галасюк пообіцяв тримати питання збереження мораторію на контролі.

Його колега, голова підкомітету з питань підприємництва та технічного регулювання Геннадій Кривошея зазначив: "За останні 10-12 років вивезення лісу відбувалося без дотримання будь-яких стандартів. На сьогодні ж в Україні практично не залишилося цієї дорогоцінної продукції – її знищує корупція і незаконна вирубка”. Поки не запрацює нормальний прозорий ринок сировини, мораторій є єдиним заходом для зменшення тіньового обігу сировини та ліквідації корупції при експорті необробленої деревини, - сказав секретар Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Остап Єднак.  

Як зазначив народний депутат Хвича Мепарішвілі, ситуація з незаконною вирубкою українських лісів насправді може призвести до екологічної катастрофи. "Варто посилити кримінальну відповідальність за це" - переконаний заступник виконуючого обов'язки  Голови Держлісагентства Володимир Бондар.

Необґрунтованість твердження щодо суперечності мораторію умовам Угоди з СОТ пояснив Перший заступник голови Комітету з питань правової політики та правосуддя Олександр Ємець: "Говорити про те, що порушені вимоги СОТ, можна після того, як буде встановлено цей факт, чого сьогодні не відбулося. Тобто українська Сторона, яка має насправді захищати сформульовану законом позицію України, бере на себе непритаманну їй функцію - формує власну позицію всупереч інтересам нашої держави, вираженої законом, і оголошує, що ми порушили правила СОТ. Ми нічого не порушили. Це окрема думка окремих чиновників, за яку вони мають відповісти - звідки взяли і хто надав права її оголошувати. Будь-які ж спроби провести відміну мораторію поза Комітетом з питань промислової політики та підприємництва зустрінуть супротив парламентаріїв, оскільки грубо порушуватимуть регламент".

Загалом же Парламент має розширити та посилити дію мораторію на експорт лісу, обґрунтувавши  європейським колегам ті пункти, на підставі яких 35 країн світу ввели відповідні мораторії, - переконаний голова підкомітету з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері запобігання і протидії корупції органами державної влади та місцевого самоврядування Юрій Дерев'янко.

Уповноважений з питань підприємництва при Державній фіскальній службі України Тарас Качка наголосив: "Наразі Україна опинилася перед негативним вибором - підтримувати відносини з ЄС в нормальній площині чи зберігати мораторій. За його словами, заяви про створення мораторієм сприятливих умов для виробників в Україні є "подразнюючим" фактором для торговельного партнера, як і, власне,  використання експортних обмежень для захисту національного виробника. Відтак, найоптимальнішим варіантом вважає пошук альтернативи мораторію разом з реформою внутрішнього ринку.

Натомість Президент Асоціації меблевих, деревообробних підприємств та організацій  "Меблідеревпром" Сергій Сагаль заявив про всебічну підтримку мораторію, наголосивши: "За цей рік введено потужності на переробку лісу більш ніж 2 млн кубів деревини. Їх треба завантажувати, змінювати правила гри, переорієнтувати лісову галузь на внутрішній ринок і все стане на свої місця". Голова Асоціації деревообробних підприємств Прикарпаття  Ігор Соболевський поінформував про проведення 2 грудня страйку деревообробних підприємств Західної України у зв'язку з глибоким обуренням намірами влади.

Для розвитку вітчизняної деревообробної промисловості необхідно забезпечити деревиною українського виробника та створити  прозоре формування ціни, - вважає Голова Асоціації лісозаготівельних та деревообробних підприємств «Чернігівлісдеревпром» Валерій Лозицький. Голова біржового комітету Товарно- сировинної біржі «Сумська ресурсна біржа» Даніїл Маландій запропонував здійснити пілотний проект прозорої реалізації лісу-кругляку на внутрішньому ринку на базі  'Сумської області. "Поки не створені правила гри на зовнішньому і внутрішньому ринку – відміни мораторію не може бути", - погодився Директор деревообробного підприємства ТОВ "Ванеса" Валерій Подкоритов.

Голова громадської спілки виробників клеєної фанери Вадим Шемонаєв  акцентував увагу на хронічному браку  сировини. Член Правління Асоціації суб’єктів господарювання України, президент ТОВ "МОСТ-Україна" Олександр Твердохліб підкреслив важливість розробки проекту закону  про внутрішні правила обігу сировини. Генеральний директор ПII ТОВ «Укршпон» Пазтор Франтишек озвучив передбачувані наслідки скасування мораторію, серед яких - скорочення інвестицій до 0, робочих місць - до 30%, податкових надходжень до бюджету - у 2-3 рази, а також - збільшення корупції та зменшення експортної виручки. Водночас промовець відзначив, що після введення мораторію виплати його підприємства до бюджету зросли у 3 рази.

Заступник Голови Ділової Ради Туреччини та України Комітету зовнішньоекономічних зв’язків "DEIK" Расім Бекмезджі заявив, що ціною власного лісу ми зберігаємо ліси наших європейських друзів: "Середній показник лісового покриття Європи становить 35% території, в Україні ж - 16%. Водночас аніж вирубувати свій ліс - у ЄС воліють дешевше скуповувати український без мит та будь-яких обмежень".

Керівник Офісу з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді Віктор Мазярчук порадив для залагодження конфлікту України з міжнародними партнерами скористатися успішним досвідом Албанії, зробивши акцент не на підтримці виробників, а на екологічному захисті. Експерт ГО «Центр розвитку ринкової економіки» Ігор Гужва закликав встановити обмеження на внутрішнє використання деревини та здійснити переконливі заходи з метою доведення офіційної позиції України на міжнародному рівні. Заступник директора науково-дослідного інституту фіскальної політики Серебрянський Дмитро надав дані, що демонструють позитивні наслідки заборони для української економіки. Директор ДП "Укрпромзовнішекспертиза" Володимир Власюк пояснив, що мораторій потрібен, аби взаємодія з Європою не перетворила Україну на сировинну базу.

Загалом, народні депутати України, виробники та експерти домовилися продовжувати боротися за збереження мораторію, а також запланували найближчими тижнями розробити законопроект про ринок лісу, що буде спрямований на забезпечення прозорості та конкурентності ринку деревини для збалансування інтересів держави, лісгоспів, виробників та кінцевих споживачів.