Питання безпеки журналістів в Україні набуло загальнонаціонального масштабу з часів суспільного резонансу, який спричинило вбивство Георгія Гонгадзе в 2000 р., включаючи політичні наслідки. Натомість більше як через п'ятнадцять років ця проблема залишається актуальною в нашій державі.
Незважаючи на внесення ряду змін до українських законів, зазначена проблема не може бути вичерпана в суспільстві на суто законодавчому рівні, через зміну якості текстів законів або внесення оперативних змін до них тощо. В українській правовій системі практика застосування (почасти свідомого незастосування) законодавства має явно більше значення, ніж сам текст закону. Водночас без якісного тексту нормальне застосування законодавства є вкрай проблематичним.
За 9 місяців 2016 року Інститут масової інформації зареєстрував 26 випадків нападів, 77 випадків перешкоджань діяльності журналістів і сім випадків цензури. Також, світ був шокований зухвалим вбивстом журналіста Павла Шеремета в Києві.
30 вересня Роман Сущенко, кореспондент у Франції національного інформаційного агентства Укрінформ, був затриманий і звинувачений в шпигунстві в Москві. Сущенко поінформував правозахисників, що він переніс психологічний тиск під час арешту, і йому не дозволили зателефонувати щонайменше українському консулу.
Безпека журналістів є одним з пріоритетів Плану дій ради Європи для України на 2015-2017 роки, зокрема посилення інституційної бази для запобігання і ефективного розслідування справ щодо безпеки журналістів. Тож конференція на тему: "Безпека журналістів в Україні. Припинення безкарності" має тісний зв'язок з нещодавно ухваленими резолюціями парламентської асамблеї Ради Європи.
Мета заходу - оцінити поточну ситуацію у сфері безпеки журналістів в Україні й розробити рекомендації для полегшення ситуації. Конференція має сприяти підвищенню рівня обізнаності про стандарти Ради Європи ,зокрема, статті 2 і 10 Європейської конвенції з прав людини.
За словами Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської, на сьогодні питання безпеки журналістів є питанням свободи слова в Україні. "Сайт "Трибунал" оприлюднив персональні дані журналістів, які працюють в інтересах України, що є порушенням прав людини" - сказала вона.
Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар нагадала, що "усвідомлення наскільки в Україні небезпечна журналістська діяльність почалася з убивства Георгія Гонгадзе". "Влада не любить вільну пресу. Ця хвороба притаманна усім політикам. Натомість завдання журналістів - залишатися критичними. Критика сприяє руху вперед" - наголосила промовець. За її словами, на сьогодні українське законодавство одне з прогресивних в контексті захисту прав журналістів. "Інша справа - виконання ухвалених законів. Коли працює принцип безкарності, породжується насилля проти людей. Наше завдання, як і преси зокрема, - тримати в тонусі правоохоронні органи. Приватні дані журналістів публікуються в соціальних мережах. За це передбачено кримінальну відповідальність. Але закони не виконуються. Тож слід зосередитися на пріоритетах покарання за порушення прав журналістів" - наголосила В. Сюмар.
Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Х'юг Мінґареллі наголосив, що необхідно зміцнювати роль медіа для досягнення консенсусу в суспільстві. За його словами, Європейський Союз має на меті підтримати Україну у виконанні її статутних і специфічних зобов'язань як держави-члена Ради Європи та сприяти вирішенню фундаментальних питань у сфері прав людини та верховенства права.
На переконання Керівника Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації Президента України Андрія Жигуліна, партнери України з Європейського Союзу розуміють проблеми журналістів в нашій державі. "Зміни кожен сприймає по-своєму. При Президентові створено Раду з професійної діяльності журналістів. На сьогодні медіа спільнота досить об'єднана. Слід працювати не на піар принципу свободи слова, а на реальні результати щодо цього. В Україні ліквідовано державний орган цензури, розпочато процес створення Суспільного мовлення, триває реформування комунальної преси. Президент України підписав закон щодо захисту журналістів. Крим - це Україна, де триває нехтування правами людини. Проти України ведеться гібридна війна, натомість попри стурбованість Європи реальної допомоги у цьому напрямі ми не відчуваємо", - сказав промовець.
За результатами конференції розробляється проект рекомендацій для поліпшення ситуації як на законодавчому рівні, так і в практичній площині. Це, на думку учасників, дасть змогу підвищити рівень обізнаності про стандарти Ради Європи, зокрема Європейської конвенції з прав людини. Безпека журналістів - один з пріоритетів Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки - зокрема, посилення правової бази для запобігання і ефективного розслідування справ щодо безпеки журналістів.
До участі в заході долучилися міжнародні експерти з Бельгії, Франції, Мальти, представники органів державної влади, представники посольств і міжнародних організацій, відомі українські журналісти, у тому числі зі сходу України та Криму, а також учасники з країн Східного партнерства (Азербайджан, Вірменія, Грузія, Молдова).
Повернутись до публікацій
За 9 місяців 2016 року Інститут масової інформації зареєстрував 26 випадків нападів, 77 випадків перешкоджань діяльності журналістів і сім випадків цензури. Також, світ був шокований зухвалим вбивстом журналіста Павла Шеремета в Києві.
30 вересня Роман Сущенко, кореспондент у Франції національного інформаційного агентства Укрінформ, був затриманий і звинувачений в шпигунстві в Москві. Сущенко поінформував правозахисників, що він переніс психологічний тиск під час арешту, і йому не дозволили зателефонувати щонайменше українському консулу.
Безпека журналістів є одним з пріоритетів Плану дій ради Європи для України на 2015-2017 роки, зокрема посилення інституційної бази для запобігання і ефективного розслідування справ щодо безпеки журналістів. Тож конференція на тему: "Безпека журналістів в Україні. Припинення безкарності" має тісний зв'язок з нещодавно ухваленими резолюціями парламентської асамблеї Ради Європи.
Мета заходу - оцінити поточну ситуацію у сфері безпеки журналістів в Україні й розробити рекомендації для полегшення ситуації. Конференція має сприяти підвищенню рівня обізнаності про стандарти Ради Європи ,зокрема, статті 2 і 10 Європейської конвенції з прав людини.
За словами Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської, на сьогодні питання безпеки журналістів є питанням свободи слова в Україні. "Сайт "Трибунал" оприлюднив персональні дані журналістів, які працюють в інтересах України, що є порушенням прав людини" - сказала вона.
Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар нагадала, що "усвідомлення наскільки в Україні небезпечна журналістська діяльність почалася з убивства Георгія Гонгадзе". "Влада не любить вільну пресу. Ця хвороба притаманна усім політикам. Натомість завдання журналістів - залишатися критичними. Критика сприяє руху вперед" - наголосила промовець. За її словами, на сьогодні українське законодавство одне з прогресивних в контексті захисту прав журналістів. "Інша справа - виконання ухвалених законів. Коли працює принцип безкарності, породжується насилля проти людей. Наше завдання, як і преси зокрема, - тримати в тонусі правоохоронні органи. Приватні дані журналістів публікуються в соціальних мережах. За це передбачено кримінальну відповідальність. Але закони не виконуються. Тож слід зосередитися на пріоритетах покарання за порушення прав журналістів" - наголосила В. Сюмар.
Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Х'юг Мінґареллі наголосив, що необхідно зміцнювати роль медіа для досягнення консенсусу в суспільстві. За його словами, Європейський Союз має на меті підтримати Україну у виконанні її статутних і специфічних зобов'язань як держави-члена Ради Європи та сприяти вирішенню фундаментальних питань у сфері прав людини та верховенства права.
На переконання Керівника Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації Президента України Андрія Жигуліна, партнери України з Європейського Союзу розуміють проблеми журналістів в нашій державі. "Зміни кожен сприймає по-своєму. При Президентові створено Раду з професійної діяльності журналістів. На сьогодні медіа спільнота досить об'єднана. Слід працювати не на піар принципу свободи слова, а на реальні результати щодо цього. В Україні ліквідовано державний орган цензури, розпочато процес створення Суспільного мовлення, триває реформування комунальної преси. Президент України підписав закон щодо захисту журналістів. Крим - це Україна, де триває нехтування правами людини. Проти України ведеться гібридна війна, натомість попри стурбованість Європи реальної допомоги у цьому напрямі ми не відчуваємо", - сказав промовець.
За результатами конференції розробляється проект рекомендацій для поліпшення ситуації як на законодавчому рівні, так і в практичній площині. Це, на думку учасників, дасть змогу підвищити рівень обізнаності про стандарти Ради Європи, зокрема Європейської конвенції з прав людини. Безпека журналістів - один з пріоритетів Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки - зокрема, посилення правової бази для запобігання і ефективного розслідування справ щодо безпеки журналістів.
До участі в заході долучилися міжнародні експерти з Бельгії, Франції, Мальти, представники органів державної влади, представники посольств і міжнародних організацій, відомі українські журналісти, у тому числі зі сходу України та Криму, а також учасники з країн Східного партнерства (Азербайджан, Вірменія, Грузія, Молдова).
Ще за розділом
“Новини”
21 квітня 2024 12:12
18 квітня 2024 10:12
17 квітня 2024 19:05
17 квітня 2024 18:51
17 квітня 2024 17:23
17 квітня 2024 11:54
16 квітня 2024 20:18
16 квітня 2024 18:50
16 квітня 2024 17:31
16 квітня 2024 16:15