основні засади державної політики та інформаційного забезпечення у сфері енергетичної ефективності будівель;
організаційно-правові засади сертифікації енергетичної ефективності будівель;
особливості здійснення обстеження систем опалення та кондиціонування будівель;
основні енергоефективні заходи в будівлях та механізми їх фінансування; загальні засади професійної діяльності в сфері енергетичної ефективності будівель;
нормативно-правові засади здійснення незалежного моніторингу сертифікатів енергетичної ефективності будівель та звітів про результати обстеження систем опалення та кондиціонування будівель;
особливості розроблення національних планів щодо збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії;
відповідальність за порушення законодавства у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.
Згідно із законопроектом, для об’єктів будівництва та існуючих будівель передбачається сертифікація енергетичної ефективності з метою визначення фактичних її показників, проведення оцінки відповідності зазначених показників установленим мінімальним вимогам до енергетичної ефективності будівель, розроблення рекомендацій щодо підвищення рівня енергетичної ефективності будівлі, що враховують місцеві кліматичні умови та є технічно і економічно обґрунтованими.
Строк дії сертифіката енергетичної ефективності будівлі встановлено з урахування обмежень, визначених пунктом 8 статті 11 Директиви 2010/31/ЄС (не більше 10 років), а також зважаючи на проаналізований досвід імплементації Директиви країнами-членами ЄС. Так, аналіз звітів країн-членів Європейського Союзу показав, що в переважній більшості з них строк дії сертифікату енергетичної ефективності будівель становить саме 10 років. До таких країн належать, зокрема, Німеччина, Франція, Італія, Норвегія, Швеція, Угорщина, Латвія, Литва, Естонія тощо (всього близько 20 країн).
Законопроектом передбачено механізми залучення коштів на впровадження енергоефективних заходів та інструменти гарантування фінансування заходів із підвищення рівня енергетичної ефективності будівель (Фонд енергоефективності), які ґрунтуються на практиках країн-членів ЄС.
Проектом також пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону "Про рекламу".
Народні депутати вважають, що прийняття законопроекту сприятиме створенню умов для підвищення енергетичної ефективності існуючих будівель, економному використанню енергетичних ресурсів у будівлях, покращенню рівня життя населення внаслідок скорочення витрат на оплату енергетичних ресурсів, раціональному використанню коштів державного та місцевих бюджетів, які спрямовуються на компенсацію витрат, пов’язаних з використанням енергетичних ресурсів, та сприятиме підвищенню енергетичної незалежності та енергетичної безпеки держави.