Розпочалася «година запитань до Уряду».
На письмові запитання депутатських фракцій відповів віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко стосовно захисту національного інформаційного простору та обмеження ввезення на український ринок іноземної друкованої продукції, зокрема, російської, яка містить антиукраїнську пропаганду.
Запитання стосувалося того, які кроки робить Уряд для захисту українського ринку від російської друкованої продукції антиукраїнського змісту, яка є одним з інструментів російської інформаційної агресії проти України і загрозою національній безпеці?
В.Кириленко нагадав, що, починаючи з 2014 року було обмежено інформаційні можливості країни-агресора у нашому інформаційному просторі. У 2014 р. значна кількість російських телеканалів підпала під заборону їхньої ретрансляції. Після того парламент ухвалив рішення про захист інформпростору і агресивна антиукраїнська кіно-, телепродукція також підпала під заборону і взагалі вся продукція з країни-агресора, яка пропагує їхні силові структури і розпалює ненависть і міжнаціональну ворожнечу.
Також значна частина діячів мистецтва і культури, а також інших діячів з Російської Федерації, ті , що активно займають позицію невизнання державного суверенітету та територіальної цілісності України потрапили під режим санкцій. А відповідно твори і продукція, яка пов’язана з ними також потрапляють під суттєві обмеження в Україні. Ці рішення парламенту і уряду значною мірою захистили інформаційний теле-, радіопростір України. Але залишилася прогалина в друкованій продукції як в друкованих ЗМІ, так і в книжковій продукції. Останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння, було поширення прямо в центрі Києва навесні цього року на найбільшому в Києві книжковому ярмарку «Книжковий арсенал» останньої книги путінського пропагандиста, по суті путінського гебельса, інакше його назвати не можна, Дугіна - це фашиствуючий публіцист, який взагалі не визнає існування українського народу, який у своїх творах прямо закликає вбивати українців. Цю книгу можна було відкрито купити на найпрестижнішому книжковому ярмарку.
З’ясувалося, що такого року продукція безперешкодно, без жодних обмежень надходить на територію України і такі випадки непоодинокі.
«Ми знали про цю проблему, але шукати шляхи її розв’язання», - повідомив урядовець. Він також повідомив, що було зібрано велику групу видавців, письменників, публіцистів і пройшли декілька етапів. Перший етап щодо ліцензування для російської книги був відхилений через велику кількість регуляторних ускладнень.
Другий етап був пов’язаний із запровадженням мит. Він також був відхилений з огляду на міжнародні зобов’язання України. І ось третій етап, на якому було вирішено зупинитися як на результативному, це – запровадження довільної системи, але для книжкової продукції винятково походженням з країни-агресора.
Це рішення було обговорено на всіх урядових рішеннях. Відбулася громадська дискусія, потім відбулося засідання Кабінету Міністрів, на якому члени Уряду одноголосно підтримали законопроект, який вже зареєстрований у Верховній Раді про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на українських ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту за №5114.
В.Кириленко поінформував про стан книжкового ринку в Україні. За його словами, офіційна статистика показує стабільне падіння імпорту російських книжок в Україну: у 2012 р. було імпортовано такої продукції на 33 млн. дол.; у 2013 р. – на 23 млн. дол.; у 2014 р. – на 12 млн. дол.; у 2015 р. – вже 3,7 млн. дол. Зараз такий імпорт за 8 місяців цього року складає не більше ніж на два млн. дол.
Однак, є велика проблема з так званим «сірим імпортом».
Віце-прем’єр-міністр повідомив, що при Держкомтелерадіо буде створено громадську експертну раду, яка буде складатися з видавців, книжкових критиків, психологів, фахівці усіх профілів. Рада за заявками імпортерів перевіряти всю продукцію походженням з Російської Федерації. При цьому строк перевірки не буде перевищувати 10 днів.
В.Кириленко зазначив, що підходи, запропоновані у законопроекті №5114, стимулюватимуть працювати наших видавців напряму з авторами.
Віце-прем’єр-міністр також сказав, що обмеження для антиукраїнської літератури, які будуть запроваджені, вони також стимулюватимуть виробництво українських видань.
Голова Верховної Ради А.Парубій після відповідей віце-прем’єр-міністра В.Кириленка зазначив, що у порядку денному сесії буде блок питань по культурі. Він дав доручення Комітету з питань культури підготувати законопроекти, які є прерогативними і важливими, до розгляду.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе доповіла про стан виконання наших євроінтеграційних устремлінь, зокрема, про перші підсумки виконання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
Віце-прем’єр-міністр нагадала, що «це не просто міжнародний договір, а цей той символ змін, який дає нам трамплін для всіх чотирьох свобод ЄС: свободи руху людей, свободи капіталів, товарів і послуг».
Вона підкреслила, що метою угоди було відкриття цих чотирьох свобод у документі обсягом понад чотири тисячі сторінок, понад 300 актів права Європейського Союзу, які ми маємо впровадити в життя у більш ніж 25 сферах правовідносин.
«Угода з Україною є наймасштабнішою з усіх аналогічних угод, коли-небудь підписаних Європейським Союзом. Це одночасно для нас є як викликом, так і серйозною платформою для можливостей, для того, щоб Україна могла вийти на ринки Європейського Союзу, для нашого внутрішнього підвищення якості послуг через гармонізацію відповідних стандартів, підвищення якості товарів і для створення здорового конкурентного середовища. 1 листопада 2016 р. спливає два роки з початку тимчасового застосування Угоди про асоціацію і відповідно спливає час на впровадження в дію, в українське законодавство і практику 48 актів права ЄС, тобто 48 директив і регламентів та двох конвенцій.
Уряд мобілізував всі свої ресурси для того, щоб ми виконали ці зобов’язання і висловила сподівання, що у грудні цього року ми зможемо представити прогрес у виконанні цих зобов’язань на засіданні Ради Україна-ЄС», - зазначила урядовець.
Віце-прем’єр-міністр повідомила, що до першого жовтня уряд планує розглянути, схвалити і направити на розгляд Верховної Ради додаткові необхідні нормативно-правові акти, спрямовані на виконання зобов’язань щодо наближення законодавства України до законодавства ЄС відповідно до вимог Угоди про асоціацію.
І.Клипмуш-Цинцадзе зі стурбованістю констатувала, що значна частина євроінтеграційних проектів законодавчих актів перебуває на розгляді у Верховній Раді. На даний момент у Верховній Раді перебуває 56 законопроектів, які парламентарії гарантували уряду прийняти на виконання і наближення до права ЄС.
Віце-прем’єр-міністр повідомила, що найближчими днями вона планує звернутися до Голови Верховної Ради з офіційним листом, в якому буде визначений чіткий перелік законодавчих актів, які необхідно ухвалити.
Члени Кабінету Міністрів відповіли на запитання народних депутатів.
«Година запитань до Уряду» завершилася.