Конституційна дискусія на відзначення 20-ої річниці Конституції України - унікальна можливість для молоді поспілкуватися з досвідченими політиками.

В Парламенті відбулася конституційна дискусія, організована Програмою USAІD РАДА та Асоціацією народних депутатів України.

В офіційній  частині заходу до учасників дискусії – інтернів Програми стажування у Верховній Раді України, Програми стажування в Адміністрації Президента України, зацікавленої молоді – звернулися організатори та почесні гості, серед яких Ігор Когут, Олександр Мороз, Володимир Стретович, Віктор Шишкін, Віктор Мусіяка, Борис Беспалий, Іван Заєць, Володимир Крижанівський, Еліна Шишкіна.

Так, Ігор Когут, директор Програми USAID РАДА, зауважив, що подібні заходи – унікальна можливість для молоді обговорити з досвідченими діячами актуальні  питання. "Від того, наскільки молоде покоління втягнуте в розуміння і виконання Конституції України, залежить і наше майбутнє" - сказав він.

Колишній Голова Верховної Ради Олександр Мороз закликав молодь не лише  слухати виступи політиків, а й робити власні висновки. "Двадцять п'ять  років в Україні борються дві течії - демократична й авторитарна.  Зараз потрібно менше концентруватися на історичних досягненнях, таких як Конституція Пилипа Орлика, а зосередитися на сьогоднішніх конституційних процесах. Нам потрібно створити такі умови, коли кожна людина відчуватиме себе незалежною і самостійною в своїй державі" - наголосив промовець.

"У 1996 році ми були великими мрійниками. Ми виходили з того, що Конституція як суспільний договір, прийнятий всіма політичними силами, стане основою для формування нового законодавства, відповідно до якої ми відшліфуємо всю правову базу", – зазначив Володимир Стретович, народний депутат України п'ятого й шостого скликань.  Він  закликав молодь дбати про своє майбутнє і пам’ятати: "життя дається лише один раз, і прожити його треба в Україні".

Перший Генеральний прокурор незалежної України, суддя Конституційного Суду у відставці Віктор Шишкін зупинився на питанні цивілізаційного розколу, що простежується в конституційних процесах. На його думку, необхідність створення конституційних комісій була об'єктивною лише за президентства Леоніда Кравчука, коли Україна тільки здобула незалежність. Також промовець  поставив кілька дискусійних запитань до присутніх щодо безсистемності змін до Конституції та вироблення певної методології їх внесення.

Один з авторів тексту Конституції України Віктор Мусіяка закликав молодь думати, читати й розвиватися. "Якщо люди на основі Конституції будуть захищати свої права, тоді ми зможемо говорити про створення громадянського суспільства", – підсумував він.

Народний депутат України першого, другого, третього, четвертого та шостого скликань Іван Заєць зазначив, що проблема полягає в тому, що в державі відсутнє правильне бачення ролі Конституції. "Зараз дискусії зводяться лише до однієї функції – правових засад організації влади, проте поза увагою залишається, наприклад, питання прав людини. Наша Конституція відбиває європейськість у підході до державотворення, що базується на націєтворчому чиннику. Таким чином, питання ідентичності є ключовим для подальшого розвитку нашої держави" - зауважив він.

Після закінчення офіційної частини розпочалася робота трьох секцій.

Учасники першої секції "Якою має бути форма правління в Україні – президентською, парламентською, парламентсько-президентською чи іншою", роботу якої модерували Іван Заєць та Борис Беспалий, визнали, що відповідно до Конституції,  Україна є парламентсько-президентською республікою, проте, зважаючи на реалії, має ознаки президентсько-парламентської. Реформа місцевого самоврядування загалом відповідає запитам суспільства, але її результати будуть відчутні лише за кілька років. Судова ж реформа не є настільки однозначною, але учасники високо оцінили її в частині діяльності прокуратури. Учасники погодилися, що фактично  система стримувань та противаг не є достатньо збалансованою, хоч і чітко виписана в Основному Законі. На думку учасників дискусії, позиція Уряду є дещо  послабленою. Також вони дійшли висновку, що  інститут призначення суддів не може гарантувати виключення корупціогенних чинників під час здійснення повноважень. Стосовно  дієвого контролю громадськістю за владними структурами учасники визначили три необхідні умови: доступність до інформації, звітність перед громадськістю і контролюючими органами, зокрема, фінансова звітність, та абсолютна незалежність контролюючих органів.

Учасники другої секції, модераторами якої були  Віктор Мусіяка та Володимир Крижанівський, обговорили питання політичної структурованості суспільства та парламенту України, а також системи виборів. Учасники погодилися, що одним з основних завдань на сьогодні є усунення бізнесу від влади, забезпечення повної прозорості фінансування політичних партій та виборів, а також робота з політичного просвітництва українського суспільства. Запорукою ж обмеження втручання політичних партій у діяльність виконавчої влади є забезпечення проведення відкритих конкурсів на посади міністрів, їх заступників у рамках урядової більшості. Віктор Мусіяка зосередив увагу на проблемі створення партій навколо їх лідерів та зазначив, що поки немає справжніх партій, створених на ідеологічній основі, в Україні не можливе функціонування коаліції, фактично існуватиме лише урядова більшість. Розглядаючи питання регулювання діяльності коаліції та опозиції парламенту, В. Мусіяка зазначив, що в Регламенті має бути чітко виписаний статус та повноваження опозиції. "Але з мінімумом деталізації,  – додав Володимир Крижанівський, - це може стати основою для подальших маніпуляцій". Учасники секції також визначили, що парламентська коаліція в українському Парламенті має формуватися саме фракціями, тоді як індивідуальне членство в коаліції не сприятиме структурованості парламенту за умови існування пропорційної системи виборів. Пропорційну виборчу систему з відкритими регіональними списками і учасники, і модератори секції визначили як найбільш вдалу для нашої країни. Наприкінці обговорення В.Мусіяка зазначив, що такі зміни в Україні – це справа не одного дня, але все починається з адекватного розуміння проблеми.

Третя секція за  модерування Володимира Стретовича,  Віктора Шишкіна та Еліни Шишкіної працювала над темою "Як ви оцінюєте реформу судоустрою, щойно започатковану з ініціативи Президента України?". Учасники підсумували, що загалом після впровадження судової реформи ми отримаємо дієву та непідкупну систему, проте суддівський корпус все одно залишиться досить закритим і корпоративним, також дискусійним залишається питання виборності суддів. На думку учасників дискусії, судова реформа не доведена до кінця, окрім того, громадськість залишається відстороненою. Найболючішим було визнано питання захисту виключно адвокатами. Учасники вважають це положення таким, що практично обмежує право на чудовий захист та нівелює сенс юридичної професії, що не пов'язана з адвокатурою. Також учасники секції дійшли висновку, що Україна не готова до обрання суддів населенням, оскільки виборець може зважати не на професійні якості кандидатів, а керуватися емоціями.
Наприкінці зустрічі  всі учасники презентували свої напрацювання, а модератори підбили підсумки.