![]() |
|
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЧЕМ ШАНТАЖ ОТЛИЧАЕТСЯ
ОТ БОРЬБЫ ЗА ПРАВДУ
Кирилл Сазонов,
«Донбасс», 04.06.2008, Донецкая обл.
Иногда слушаешь политика и радуешься. Как он за закон борется! За справедливость,
за равенство. И уже не обращаешь внимания на то, что все выпады направлены
исключительно в адрес оппонентов.
ЛУЦЕНКО РАЗГОНЯЕТ
МИЛИЦИЮ В ХАРЬКОВЕ
Игорь Марчак, «Вечерний
Харьков», 05.06.2008
После визита министра МВД Ю. Луценка в Харьков крупные милицейские
руководители сложили свои полномочия.
САБОТАЖ
ИЛИ ОБЪЕКТИВНЫЕ ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ?
Олег
Суслов, «Вечерняя Одесса», 05.06.2008
Никакие оправдания в случае получения непрезентабельных показателей
социально-экономического развития области правительством во внимание не
принимаются.
ГРАЧУ ТРЕБУЮТ НАГРАДУ
Кирилл Сазонов, «Донбасс», 04.06.2008,
Донецька обл.
В очередной «заочной политдуэли» сошлись Екатерина Ющенко и Леонид
Грач. Первая леди Украины грозит ему судом.
АРСЕНИЙ
ЯЦЕНЮК: «ПОЛИТИЧЕСКИЕ НАЗНАЧЕНИЯ — БОЛЬШАЯ БЕДА И БОЛЬШАЯ ОПАСНОСТЬ»
Анна
Бердичевская, «Юг», 30.05.2008, Одесская обл.
Одессу с рабочим визитом посетил председатель Верховной Рады Украины
Арсений Яценюк. Главными моментами поездки стали вопросы законодательного
обеспечения местного самоуправления, земельная политика, тема трансграничного
сотрудничества, проведение пресс-конференции.
РЕКОРД
ВІДБУВСЯ, АЛЕ ДЕЯКІ ПИТАННЯ ЗАЛИШИЛИСЯ
Володимир
Разуваєв, «Проскурів», 05.06.2008, Хмельницька обл.
Теми землеустрою, комунального майна, бюджету, соціальної та освітньої
сфер – це далеко не повний перелік питань на засіданні Хмельницької міської
ради.
“ПОЛЯ
ПОЛТАВСЬКОЇ БИТВИ” ТА КОМУНАЛЬНИХ ТАРИФІВ
Анатолій
Васевич, Людмила Самойлова, «Зоря Полтавщини», 05.06.2008
Як з’ясувалося, облдержадміністрація і міська рада подали у Київ два
окремих проекти, пов’язаних із відзначенням 300-річчя Полтавської битви.
ІВАН РУДИК:
“У НАС НЕ ВИСТАЧАЄ ПРИ ВЛАДІ І ПОЛІТИЦІ НЕЗАЛЕЖНИХ, САМОСТІЙНИХ ОСОБИСТОСТЕЙ”
Б.Демків,
«Проскурів», 05.06.2008, Хмельницька обл.
Про земельні справи в Хмельницькій обласній раді - депутат облради,
голова ВАТ “Проскурів” Іван Рудик.
БОРЬБА С
"ОТМЫВАНИЕМ" - НЕ МЫТЬЕМ, ТАК КАТАНИЕМ
Валентин
Хорошун, «Салон Дона и Баса», 03.06.2008, Донецкая обл.
Госфинмониторинг намерен переписать набело правила работы финансовой
разведки и кардинально расширить перечень ее "агентов".
БИЗНЕС ПОВЕРНУЛСЯ ЛИЦОМ
К "ГАЗПРОМУ"
Валентин Хорошун,
«Салон Дона и Баса», 03.06.2008, Донецкая обл.
Дочерняя компания российского монополиста стартовала в Украине по-спринтерски.
За считанные недели "Газпром" оттеснил "Нефтегаз Украины" на второй план
на 30 крупнейших предприятиях страны.
ЗЕМЕЛЬНАЯ ТЯЖБА БЕЗ КОНЦА
И КРАЯ
Сергей Баркар, «Вечерняя
Одесса», 05.06.2008
Самый актуальный вопрос – земельный.
«ПРИСУТНІСТЬ
У “НАШІЙ УКРАЇНІ» СТАЛА ДЛЯ МЕНЕ НЕМОЖЛИВОЮ»
В.Швець, «Проскурів»,
05.06.2008, Хмельницька обл.
Депутат Хмельницької міської ради п’яти скликань В.Швець - про
порушення Хмельницькою міською радою правил передачі земельних ділянок
в оренду.
НОВОРОЖДЕННЫХ
МЛАДЕНЦЕВ НЕ БРОСАЮТ В РОДИЛЬНЫХ ДОМАХ, НО ПРОБЛЕМ НЕ СТАЛО МЕНЬШЕ
Ирина
Иванченко, «Крымская правда», 04.06.2008
Повышение размеров пособий на рождение ребенка породило новый вид иждивенчества.
ГУБЕРНАТОР
СПРОСТОВУЄ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ЗАВИЩЕНІ ЦІНИ
«Молодий
буковинець», 04.06.2008, Чернівецька обл.
Найгірші показники інфляції в Україні - в Одеської, Херсонської, Львівської,
Чернівецької та Миколаївської областей.
ВЫЙДЕТ ЛИ ОБЛАСТЬ «НА НОЛЬ»?
Татьяна Довженко, «Днепровская
правда», 30.05.2008, Днепропетровская обл.
Промышленно развитому региону, являющемуся донором государства, попросту
стыдно иметь перекочевывающие из месяца в месяц десятки и сотни тысяч долгов
по заработной плате.
ОНИ УЖЕ ЗДЕСЬ!
Юлия Вербицкая, «Крымская правда», 04.06.2008
Семинар «Политические, экономические и оборонные преимущества североатлантической
интеграции Украины» сопровождался в Симферополе антинатовской манифестацией.
А КУПАТЬСЯ НЕГДЕ!
Наталья Мазур, «Салон Дона и Баса»,
03.06.2008, Донецкая обл.
В Донецке санстанция обнаружила чистую воду только в одном ставке из
двух десятков.
НА ПЛЯЖ… ЗА АНАЛИЗОМ
Наталья Бржестовская, «Юг», 04.05.2008,
Одесская обл.
Показательный рейд представителей Одесского горсовета по забору проб
морской воды на городских пляжах.
КТО «ПАПЛЮЖИТ»
И «ГАНЬБИТ», ЗА РЕШЕТКУ УГОДИТ
Наталья Киселёва, «Крымское время», 05. 06. 2008
Полку националистов среди украинских политиков прибыло. К национально
озабоченным нардепам из «НУНС» и БЮТ добавился Блок Литвина.
Депутат из этого блока Олег Зарубинский решил посадить за решетку тех,
кто, по его мнению, «паплюжит» ценности украинского народа и «ганьбит»
чувство самоуважения.
Граждане и народ — две большие разницы
Свой законопроект «О внесении изменений в кодексы Украины относительно
введения ответственности за унижение достоинства украинского народа» (№
2136) Зарубинский подал в Верховную Раду еще в конце февраля, а на прошлой
неделе этот документ получил одобрение в парламентском комитете по вопросам
законодательного обеспечения правоохранительной деятельности, который рекомендовал
принять его за основу.
Если бы речь шла о демократических нормах, то никакого дополнительного
закона принимать и не надо, потому что в статье 161 Уголовного кодекса
Украины уже предусмотрено наказание за «умышленные действия, направленные
на унижение национальной чести и достоинства». Причем УК не разделяет граждан
государства по этнической принадлежности, предусматривая ответственность
за унижение национальной чести и достоинства представителей всех народов,
проживающих на Украине. Зарубинскому этого показалось мало, и в пояснительной
записке к своему законопроекту он растолковывает, что «украинский народ,
как общность всех граждан государства, в соответствии с принципами демократии
и согласно с нормами Конституции Украины, является центральной категорией
системы управления государства, а соответственно, именно его интересы являются
первичными».
Вроде бы все правильно и не придерешься, но несколькими абзацами ниже
читаем: «Стимулирование неуважения граждан к своему народу не способствует
формированию необходимой сегодня объединяющей идеи для украинцев». Получается,
что на Украине есть какие-то «граждане» — это одно, и есть какой-то «народ»,
к которому остальные граждане должны испытывать особое уважение, и не дай
им бог высказаться в отношении его национальных ценностей, этнической самобытности
и исторической памяти. Вдруг судьям покажется, что высказались как-то не
так и не там. Вас тут же посадят на скамью подсудимых или вообще за решетку.
Сколько стоит унижение?
Унижение достоинства украинского народа Олег Зарубинский оценивает
в гривнах. Если вас первый раз поймают на месте преступления, то оштрафуют
на сумму от 850 до 2250 грн. (50—150 минимальных доходов, необлагаемых
налогом), если второй раз — штраф может вырасти до 5100 грн. (250—300 необлагаемых
минимумов). А если вы являетесь «посадовою особою органів державної влади
та місцевого самоврядування», то ваши действия, направленные на «паплюження
національних традиційних духовно-культурних, морально-етичних цінностей,
етнічної самобутності та історичної пам’яті українського народу, що підривають
його авторитет серед інших народів та ганьблять почуття його самоповаги»,
могут привести к аресту на срок до шести месяцев с одновременным лишением
права в течение двух лет занимать определенные должности или заниматься
определенной деятельностью.
Нардеп от Блока Литвина, конечно, оправдывается перед журналистами,
уверяя, что украинский народ — это представители не только одной национальности,
речь идет обо всех гражданах Украины, но тут же сам себе противоречит.
«С одной стороны, эти моменты лишний раз подтверждают, что что-то нужно
делать на Украине с теми людьми, прежде всего должностными лицами, которые,
будучи якобы слугами народа, выполняя управленческую функцию, морально
издеваются (А материально можно издеваться? — Авт.) над украинским народом
как общностью людей разных национальностей», — вещает Зарубинский в интервью
с корреспондентом «ИнтерМедиа консалтинг», приплетая на всякий случай «общность»,
но тут же прокалывается, сводя все к этнической идентичности и одному украинскому
языку. «Речь не идет о том, что кто-то кого-то должен преследовать за анекдоты,
за разговоры на кухне и так далее. Но вот когда должностное лицо, пользуясь
своей властью и доступом к СМИ, уничижительно говорит об украинском языке,
культуре, идентичности народа — это другое дело. Он оскорбляет не каких-то
конкретных людей, он оскорбляет весь народ», — неуклюже пытается скрыть
национализм своего законопроекта Зарубинский.
Так о чем все-таки речь: об украинском народе в конституционном
понимании этого слова или только об украинцах? Конечно, об украинцах, и
здесь глупо прятаться за рассуждения об «анекдотах, разговорах на кухне»
и т. п. Зарубинский в своем законопроекте поясняет, кого он причисляет
к преступникам, унижающим украинский народ. Это те, кто «порочит национальные
(выд. авт.) традиционные духовно-культурные, морально-этические ценности,
этническую самобытность и историческую память украинского народа», те,
кто подрывают авторитет украинского народа «среди других народов и позорят
чувство его самоуважения». А могут ли быть у граждан Украины — представителей
разных национальностей — различия в традициях и духовно-культурных ценностях?
Могут. И если мне, допустим, или кому-нибудь другому не нравятся какие-то
традиции, то любая критика в их адрес будет уголовно наказуема?
Вот, например, жители Западной Украины чтут историческую память, морально-этические
ценности и традиции фашистских прихвостней из ОУН-УПА. А у жителей юга
и востока совсем другие герои и другие ценности. И даже другая историческая
память, не замешанная на оголтелой русофобии. Так за чьи ценности будут
штрафовать и сажать? За бандеровские или антибандеровские?
Ценности Зарубинского
Как и все политики, Зарубинский сегодня может говорить одно, а завтра
— другое. Это как из партии в партию переходить. Тот же Зарубинский был,
например, в Народно-демократической партии и в одноименной парламентской
фракции, потом откололся от нее в отдельное фракционное крыло под названием
«Демократическая платформа», а в Блок Литвина вошел уже как представитель
Народной партии. И если «партийные шатания» ему не мешают, то что уже говорить
об идеологических! Тут ты демократ, а тут можешь быть и националистом,
запрещая инакомыслие в вопросах истории.
Зарубинский, к примеру, в вопросе о голодоморе-геноциде позиционировал
себя демократом. Когда Ющенко выступил с инициативой установить административную
и уголовную ответственность за отрицание голодомора украинского народа
в 1932—1933 гг., нардеп Зарубинский заявлял: «Понятно, что кощунством есть
намерения некоторых политиков делать вид, что не было голодомора, делать
вид, что украинский народ не стал жертвой спланированной, преднамеренной
политики. Для меня это однозначно как для историка. С другой стороны, у
меня есть опасение, что уголовная ответственность за свое видение истории,
пусть и неправильное, может потянуть за собой достаточно недемократические
вещи». В любом обществе, говорил он, есть разные понятия истории своего
народа и добавлял: «Даже если оно неправильное, то нужно этих людей переубеждать,
нужно им предоставлять факты, нужно их воспитывать, в конце концов. А уголовная
ответственность — это же лишение воли, тюремное содержание. <…> За убеждения
сажать в тюрьму нельзя».
Но это было раньше, теперь же, как видите, Зарубинский совсем не прочь
усадить за решетку за «убеждения» и «свое видение истории». И историческое
образование ему в этом не мешает. Интересно, а как поведет себя тот же
Зарубинский в предвыборную кампанию? Что будет говорить избирателям? На
Западной Украине одно, а на юго-востоке — другое? И при этом будет призывать,
чтобы народ больше не позволял вешать себе на уши «макаронные изделия».
Выполняя пожелания народного депутата от Блока Литвина, набравшего
в АРК 3,91% голосов, предлагаем читателям нашей газеты «макаронные изделия»
от Олега Зарубинского, для того чтобы на следующих выборах крымские избиратели
ими не подавились. Без комментариев:
«Украина была поставлена перед альтернативой. Не мог я поддерживать
Януковича, хоть убейте. Мы ж европейское государство. По своему менталитету
Виктор Ющенко гораздо больше подходит для президента цивилизованной страны».
(Это Олег Зарубинский отвечает на вопрос журналиста, жалеет ли тот, что
после первого тура президентских выборов в 2004 г. он официально поддержал
Виктора Ющенко.)
«Народная партия никогда не отрицала факт голодомора на Украине. Подчеркиваю:
никогда. А что касается УПА и НКВД, я серьезно работал в архивах, и, кстати,
первая диссертация у меня посвящена именно Второй мировой. Поэтому с лексикой
и тем пониманием этой проблемы, которое исповедует, например, Компартия,
я согласиться не могу».
«Я отношусь к России как к огромной стране, с которой у Украины самая
большая граница».
«На мой взгляд, расширение НАТО — позитивный процесс, который пойдет
на пользу Украине».
«НАТО — это не только военный клуб, а, прежде всего, политико-военный.
Члены НАТО хотели бы видеть своим родственником такую Украину, внешняя
политика которой прогнозируемая, а внутренняя — демократическая. Вхождение
нашего государства в НАТО, возможно, не столько важно для альянса, сколько
для самой Украины. Мы брали обязательства не перед Брюсселем, а перед самими
собой. Их воплощение нужно украинцам, оно нужно Украине».
http://time4news.org/index.php?option=com_content&task=view&id=2834&Itemid=31
ЧЕМ ШАНТАЖ
ОТЛИЧАЕТСЯ ОТ БОРЬБЫ ЗА ПРАВДУ
Кирилл Сазонов, «Донбасс», 04.06.2008, Донецкая обл.
Иногда слушаешь политика и радуешься. Как он за закон борется! За
справедливость, за равенство. И уже не обращаешь внимания на то, что все
выпады направлены исключительно в адрес оппонентов.
Ну, почти не обращаешь. Конечно, соринку в глазах ближнего стоит искать,
от собственного бревна избавившись, но если все политические оппоненты
не самоконтролем займутся, а заставят закон свято чтить только соперника,
тот же результат получится.
Но иногда слушаешь разоблачения и требования, а в душе заноза саднит.
Уж больно туманные звучат обвинения. То ли не хотят до конца идти борцы
за правду (какие же они тогда борцы), то ли дело вообще пахнет банальным
шантажом. А это уже ни в какие ворота. Мы так никогда не придем к торжеству
закона и справедливости. Скорее к варианту «все тихо и шито-крыто».
Фракция БЮТ выступила с хорошим лозунгом. За то, чтобы президент применял
принцип «закон один для всех» ко всем чиновникам, а не выборочно. Об этом
в парламенте заявил нардеп от БЮТ Николай Томенко. «Наша фракция целиком
поддерживает президента, который начал работу, чтобы обеспечить исполнение
всеми гражданами принципа «закон один для всех». Единственное, нас беспокоит
то, что некоторые правоохранители и местные чиновники не помогают президенту
в реализации этого лозунга», - сказал депутат. Справедливое негодование
Николая Томенко разделят многие в Украине. Избирательное действие закона
всех раздражает. И его «близорукость», когда дело касается чиновников,
родственников и просто богатых людей. Но дальше Томенко переходит к непонятным
намекам.
«СБУ решила навести порядок с чиновниками, которые незаконно стали
участниками боевых действий. Ведь несколько лет назад была мода, милиция
отправляла самолет в одну из республик Югославии, народ там ужинал и получал
удостоверение участников боевых действий. Так если СБУ хочет забрать такие
удостоверения, то я хочу сказать, что в этом зале такой не один депутат»,
- заявил политик. Также он назвал нелогичным возбуждение дела по двойному
гражданству лишь против одного депутата, так как таких тоже много, и БЮТ
готов «помочь материалами» по ним. «Если есть желание навести порядок с
разворовыванием и коррупцией среди чиновников, я думаю, что неправильно,
когда одного министра мы расследуем, а второй извиняется и забывает, что
против него дело открыто», - подчеркнул Томенко.
А я вот пытаюсь понять, что меня напрягает в справедливом заявлении
известного политика. И думаю, что анонимность угроз странно выглядит. Как-то
складывается ощущение, что если власть пойдет не по пути «полного разоблачения»
всех, а просто прекратит преследование уже выбранных на роль «жертвы»,
проблема исчезнет. И готовность предоставить материалы по другим нарушителям
законов здорово напоминает мягкий шантаж. Если есть такие сведения, почему
бы их не передать правоохранителям? В СМИ можно продублировать, если не
доверяешь подчиненным Медведько и Луценко. Зачем эта прелюдия? Или все-таки
речь не в озабоченности поисками правды, а в банальном предупреждении и
готовности к перемирию?
http://www.donbass.ua/news.php?ch=id&id=1626&to_ch=all
ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ЛЕВ
БІРЮК: “ЯКЩО ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО, ЇЇ УРЯД У ЦИХ НЕСПРИЯТЛИВИХ УМОВАХ ПОКАЗУЄ
РЕЗУЛЬТАТИ, ТО ЩО ВОНА СПРОМОЖНА ЗРОБИТИ, КОЛИ ЇЙ НІХТО НЕ БУДЕ ЗАВАЖАТИ?”
Б.Демків, «Проскурів», 05.06.2008, Хмельницька обл.
Народний депутат України від фракції БЮТ Лев Бірюк коментує останні
політичні події в Україні, парламенті.
— Лише сліпий і глухий, Леве Васильовичу, нині не помітить, що проти
Юлії Тимошенко, як політика й керівника уряду, ведеться тотальна боротьба
з усіх боків — її “дістає” опозиція, Секретаріат Президента і сам глава
держави, РНБО, частина партнерів з боку НУ-НС! Чому така персоніфікація
й конкретизація цих дій?
— З цим важко не погодитися. Адже ті сім, а фактично добрих п’ять
місяців, коли розпочав діяти уряд Юлії Тимошенко, ним зроблено, на мій
погляд, реальні кроки для вирішення перспективних й стратегічних завдань
життя країни. Скажімо, хто крім Тимошенко за такий короткий термін
зміг би повернути у власність держави той же “Дніпроенерго”, розібратися
у хитросплетіннях афери з передачі газо-нафтодобувного шлейфу Чорного
моря відвертим аферистам, повернути у практику роботи місцевих органів
самоврядування прозорі аукціони з оренди і продажу землі та майна? Я в
політиці початківець і не вірю словам, а довіряю тим, хто вміє робити конкретні
справи. Якщо Тимошенко змогла за цей короткий час почати реальну соціальну
реформу, принципову боротьбу з корупцією в усіх сферах нашого життя, зокрема
у податковій, митній службах, зокрема, повертає людям вкрадені заощадження,
вживає заходи для боротьби з інфляцією, не кажучи про те все, що їй вдалося
за десять місяців свого першого прем’єрства, то як їй не будуть перешкоджати
ті, хто саме в ній бачать загрозу своїй владі. Кажу, найперше, про ті центри
протистояння, які ви вже перерахували.
— Нині у всіх на слуху результати виборів у Києві, які хоч і не стали
для БЮТ та Юлії Тимошенко “сталінградською битвою”, як дехто пророкував,
але перемогою їх також важко назвати.
— Щодо “Сталінграда”, то у Києві він відбувся, найперше, для тієї політичної
сили, у якій наш Президент числиться почесним головою. Пригадуєте, як торік
після дострокових президентських виборів наголошувалось, що чи не усі голоси
блоку НУ-НС — це заслуга лише Президента. А в Києві цей блок нині
не подолав навіть прохідного бар’єра. Повірте, кажу про це з занепокоєнням,
адже це дуже небезпечний сигнал усім демократичним силам. БЮТ, як відомо,
не переміг у столиці, але й не здав своїх позицій. Проте у нашому блоці
нині триває серйозна аналітична робота навколо київських подій і повірте,
ми, як завжди, зуміємо зробити з них належні висновки, адже подібний сценарій,
видно, готується на наступних президентських виборах. І дуже шкода,
що нині опоненти Тимошенко вже їх розпочали, вважаю, з фальстарту.
— То чи не краще Юлії Володимирівні гримнути дверима Кабміну з власної
ініціативи?
— Можливо, цього від неї дехто чекає. Але чи може БЮТ, демократичні
сили, які сповідують ідеали Майдану, піти таким шляхом? Переконаний, що
ні. Зрештою, назвіть, хто міг би її змінити? Якщо Тимошенко вдається
у таких несприятливих умовах працювати, то подумайте, що вона спроможна
зробити, коли їй не будуть заважати у тому ж Секретаріаті Президента, блокуючи
прийняття необхідних антиінфляційних законів у парламенті, тощо.
— Як ви думаєте, чи дають собі звіт оточення Президента, сам Віктор
Ющенко, що їх загравання з “ахметовською” часиною регіоналів, ставка на
адмінресурс в усьому, що проглядається постійно у діях Секретаріату
глави держави, не допоможуть їм завоювати електорат на Сході, Півдні, а
те, що Президент втрачає у базових для нього регіонах на прикладі
Києва вже бачимо з усією очевидністю?
— Мабуть, не бачить, бо чомусь і далі знаходиться під “чарами” голови
свого Секретаріату Віктора Балоги. Не розуміють видно там, що цими методами
неможливо нині створити конституційної більшості у парламенті. Нема, на
щастя, у них можливостей розколоти і фракцію НУ-НС, для чого потрібно,
бодай, 37 депутатів. Та і у фракції регіоналів не все так просто, тобто
цей розклад політичних сил у парламенті зберігається, і нам нічого не залишається
нині, як йти шляхом компромісів, сідати за стіл переговорів навіть у середовищі
демократичної більшості. БЮТ на ці кроки йде, бо ми не можемо нехтувати
інтересами держави і власного народу. У такий спосіб заради кількох антиінфляційних
законів ми, скажімо, свідомо позбавили ряду повноважень Кабмін, адже ми
були, є і будемо політично відповідальною силою.
ЛУЦЕНКО РАЗГОНЯЕТ
МИЛИЦИЮ В ХАРЬКОВЕ
Игорь Марчак, «Вечерний Харьков», 05.06.2008
После визита министра МВД Ю. Луценка в Харьков крупные милицейские
руководители сложили свои полномочия.
Министр нагрянул в наш город как ураган. Еще под несколькими десятками
мелких чинов зашатались кресла.
В Харькове выявлена группа лиц, подозреваемая в работе мощного «наркотрафика»,
в которую входили свыше ста человек — такое заявление cделал журналистам
министр внутренних дел Юрий Луценко во время визита в Харьков во вторник.
По словам министра, в последнее время в нашем регионе сложилась тяжелая
ситуация: «круговая порука и «крышевание» привели к тому, что в городе
на протяжении длительного времени действовал один из самых больших наркокартелей».
— С января этого года в Харькове работает специальная группа МВД из
столицы. Мы провели масштабную проверку и выяснили, что продажа, хранение
и распространение наркотиков в Харькове пользуется защитой властных структур,
— сообщил министр. — несколько десятков людей, которые используют службу,
чтобы покрыть преступников, а иногда и сами являются непосредственными
участниками криминальных схем, позорят 14-тысячный коллектив харьковской
милиции.
— Мне известно, что эти работники, имея связи с местными политиками,
хвалятся, что в судах уже все договорено, и они будут восстановлены, как
только Луценко их уволит. Ни один из тех, на кого есть показания задержанных
в деле о наркотиках, не останется работать в милиции, — категоричен министр.
Юрий Луценко сообщил, что уже отстранил свыше 40 человек из районных
отделений Харькова и области от занимаемых должностей. Пока — только на
10 дней. Как говорит министр, если они не исправятся, им придется искать
новое место работы. А вот начальник ОБНОН Олег Алешко и начальник Управления
внутренней безопасности Александр Колесник, по данным министра, уже уволены.
Под вопросом остается судьба главного милиционера области Станислава Крыжановского.
— Если он сможет показать, что в доме один начальник областного управления,
то будет работать, если нет, будем искать замену, — подытожил Юрий Луценко.
— Уже установлено, что участие в наркоторговле, хранении и крышевании
лиц, занимающихся распространением наркотиков, принимали и лица из МВД
Харьковской области, и харьковской прокуратуры, и СБУ, а также из органов
местной власти, — добавил приехавший с министром глава парламентского комитета
по вопросам борьбы с организованной преступностью и коррупцией Владимир
Арьев. — Давление на руководство МВД, прокуратуры и СБУ очень сильное.
Вскрывается такая информация, которая может перевернуть представление о
правоохранительной системе и власти в Харьковской области в целом.
В ЦОС УМВДУ Харьковской области нам подтвердили, что Александр Колесник
уже не возглавляет свое подразделение.
http://vecherniy.kharkov.ua/news/22001/
САБОТАЖ
ИЛИ ОБЪЕКТИВНЫЕ ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ?
Олег Суслов, «Вечерняя Одесса», 05.06.2008
Никакие оправдания в случае получения непрезентабельных показателей
социально-экономического развития области правительством во внимание не
принимаются.
Около двух часов длилось селекторное совещание Премьер-министра Украины
Юлии Тимошенко, руководителей министерств и ведомств с губернаторами областей,
проходившее в режиме видеоконференции. Тем не менее, пищи для размышлений
на тему «камо грядеши?» было получено предостаточно.
В частности, стало понятным, что поклонение Ее Величеству Цифре возведено
нынче в ранг абсолюта. На первый план выходит умение красиво и правильно
отчитаться, так как никакие оправдания — пусть самые объективные и «железные»
— в случае получения непрезентабельных показателей социально-экономического
развития области правительством во внимание не принимаются.
Вот, например, Крым. Что там местные органы власти сделали — так и
осталось загадкой, однако Автономная Республика за очень короткий период
сумела из компании «лузеров» по сбору налогов и перейти в разряд правофланговых
регионов, которым удалось более чем на 25 процентов превысить план мобилизации
податей в Госбюджет. Это при том, что акцизный сбор, к примеру, такие мощные
алкогольные корпорации, как «Союз-Виктан» и «Золотая амфора», по-прежнему
платят не в Крыму. Тем не менее, Автономную Республику Юлия Тимошенко назвала
примером продуктивного сотрудничества между налоговыми органами и местными
органами власти.
Наиболее ярко гримасы экономического «зазеркалья» проявились при обсуждении
темы инфляции. С одной стороны, Премьер-министр подтвердила, что в большинстве
стран Евросоюза и республик бывшего Советского Союза инфляция достигла
рекордных за последние несколько лет показателей. А жить в общем экономическом
сообществе, особенно после вступления во Всемирную торговую организацию,
и быть свободным от «болезней» этого сообщества, как известно из наследия
марксизма-ленинизма, — нельзя. Другими словами, Украина была обречена подхватить
вирус инфляции, а успех «лечения» напрямую зависит от того, насколько удачно
с ростом цен будут бороться другие страны, прежде всего, соседи и основные
внешнеэкономические партнеры.
С другой стороны, цифры, прозвучавшие в ходе селекторного совещания,
дали основание главе правительства сделать вывод о том, что в ряде регионов
страны уже начались... дефляционные процессы, то есть цены постепенно поползли
вниз, при том, что другие области по-прежнему находятся во власти инфляции.
Такие метаморфозы подвигли Юлию Тимошенко к выводу о том, что рост
цен на продукты питания в Украине — не общеэкономическая тенденция, а недоработка
местных властей. Мол, там, где хотели обуздать инфляцию, — ее обуздали.
А где не хотят, там рассказывают о причинах роста цен. 6 июня Госкомстат
опубликует очередные показатели уровня инфляции в Украине, после чего руководителей
пяти наиболее отсталых в плане борьбы с инфляцией регионов пригласят на
следующее заседание правительства для вынесения «последнего китайского
предупреждения».
Железный кандидат номер один на взбучку от Кабмина — столичный градоначальник.
Киев собрал львиную долю нелицеприятных эпитетов, прозвучавших в пламенных
спичах главы правительства. То, что происходит в столице, вторично избравшей
себе мэром Леонида Черновецкого, Юлия Тимошенко назвала «сознательным саботажем»,
«вредительством», «посягательством на благосостояние граждан» и вообще
«экономическим хамством».
В число «лауреатов» вполне может попасть и Одесса. Как выразилась Премьер-министр,
ситуация в нашей области вызывает «серьезную обеспокоенность». Если цены
на хлеб, молоко, сахар региональным властям удалось «привести в чувство»,
то по сливочному маслу, свинине и говядине — полная капитуляция. «Нет никаких
оснований для роста цен», — безапелляционно заявила Юлия Тимошенко.
Губернатор области Николай Сердюк, участвовавший в селекторном совещании,
посчитал благоразумным не ввязываться сразу же в дискуссию с главой правительства.
Зато после завершения сеанса видеосвязи с Кабмином дал волю чувствам.
— Хочу заверить, что ценовая политика в области находится под контролем
уполномоченных органов власти, в частности, региональных подразделений
Госинспекции по контролю за ценами, Антимонопольного комитета Украины,
Госналогадминистрации, которым даны все необходимые рычаги влияния на субъекты
хозяйствования, — отметил Николай Сердюк. — Напомню, что в свое время был
подписан меморандум с производителями, системой супермаркетов о том, что
уровень рентабельности, к примеру, на хлеб не должен превышать 3 процентов,
а торговая надбавка — от 5 до 10 процентов, в зависимости от того, оптовая
эта торговля или розничная. Однако есть объективные экономические законы,
которые невозможно опровергнуть одним желанием. Да, в Одесской области
действительно есть проблемы с ценообразованием на продукты животноводства.
Но почему они возникли? По той только причине, что область не имеет достаточного
количества мяса (говядины и свинины). Его приходится завозить из других
регионов. Понятно, что транспортная составляющая поднимает как оптовые,
так и розничные цены. А теперь следующий вопрос: почему же Одесская область
осталась без мяса? И тут надо сказать «спасибо» известным народным депутатам
от нашего региона — они и сегодня заседают в Верховной Раде, — которые
приложили немало усилий, дабы уничтожить на Одесщине животноводство. Назвать
фамилии?
Если Николай Сердюк не стал в открытую оппонировать Премьеру, то губернатор
Харьковщины Арсен Аваков попытался вступить с ней в полемику. Эту попытку
Юлия Тимошенко моментально парировала, заявив, мол, ваши цифры об обуздании
цен на сахар не внушают доверия, поэтому я и дальше буду оперировать теми
цифрами, которые свидетельствуют о бессилии харьковских региональных властей
перед ценами на «сладкий яд».
Достаточно скептически губернатор Одесской области отнесся и к призыву
главы правительства подготовить свои соображения относительно того, какие
следует внести изменения в механизм реализации положений Госбюджета на
нынешний год. Данный вопрос был первым в повестке дня селекторного совещания,
и все, без исключения, руководители регионов просили у Кабинета Министров
одного: денег для выполнения социально-экономических программ и обещанных
субвенций.
Юлия Тимошенко постаралась вывести правительство из-под «обстрела»,
заявив, что задержка произошла по вине Бюджетного комитета Верховной Рады,
члены которого никак не могут поделить деньги между регионами. То есть
Кабинет Министров выступает в данном случае только как посредник в распределении
средств. Как только правительство получит бюджетные деньги, оно тут же
направит их в регионы, заверила Юлия Тимошенко.
При этом Премьер-министр попросила руководителей регионов как можно
быстрее подать в Минфин свое видение тех изменений, которые, по их убеждению,
следует внести в главный финансовый документ страны, а также назвать самые
«болевые точки» в социально-экономическом развитии каждого конкретного
региона, требующие немедленной финансовой подпитки. Именно это предложение
губернатор Одесщины назвал проявлением популизма, так как невозможно за
неделю поменять принципы формирования доходной и расходной части Государственного
бюджета на 2008 год.
А вот задуматься над тем, как должен выглядеть главный финансовый документ
страны в следующем году, — самое время. Тем более, что Премьер в ходе селекторного
совещания сказала много правильных и ласкающих слух региональным лидерам
слов. В частности, Юлия Тимошенко заявила, что настало время не только
пересмотреть концепцию формирования доходной и расходной части бюджета,
но и принципы межбюджетных отношений. По словам главы правительства, необходимо
гораздо больше средств — за счет подоходного налога с граждан и налога
на прибыль — оставлять в регионах. А то, действительно, какой смысл в том,
чтобы вначале концентрировать деньги в центре, а затем отправлять их в
обратном направлении, по городам и весям? Все эти нововведения премьер
намерена закрепить в бюджетной резолюции, подготовка которой уже началась.
Завершилось селекторное совещание в духе знаменитого романа-утопии.
Экран показал крупным планом Юлию Тимошенко, которая поблагодарила губернаторов
за плодотворную работу и заверила, что такие встречи теперь будут проходить
каждые две недели. Потом Премьер выразила уверенность в том, что руководители
регионов понимают необходимость работать единой командой с правительством.
Затем экран погас. Не хватало только надписи о том, что «Старший Брат следит
за тобой»...
http://vo.od.ua/menu/10
ГРАЧУ ТРЕБУЮТ НАГРАДУ
Кирилл Сазонов, «Донбасс», 04.06.2008, Донецька обл.
В очередной «заочной политдуэли» сошлись Екатерина Ющенко и Леонид
Грач. Первая леди Украины грозит ему судом.
«Гражданский скандал», затеянный президентским окружением с целью выбить
почву из-под ног представителей «Народной самообороны», неожиданно обернулся
против самого Виктора Ющенко. Самооборонщик Давид Жвания на попытку привлечь
его к ответственности за якобы «липовое» украинское гражданство ответил
рядом разоблачений, а коммунисты на скандальной волне подкатили к супруге
президента. Мол, а у вас, гражданочка, с гражданством все в порядке?
На днях Екатерина Ющенко пообещала обратиться в суд с иском к народному
депутату Украины Леониду Грачу (фракция КПУ), считая, что он клевещет на
семью главы государства. А СМИ первая леди призвала «с осторожностью относиться
к сомнительным заявлениям некоторых политиков и прежде, чем тиражировать
и комментировать их, обратиться к принципам объективности и непредвзятости».
«23 мая этого года я передала в украинские СМИ документы, из которых
четко понятно, что я, Екатерина Ющенко, являюсь гражданкой одного государства
- Украины и что я отказалась от гражданства США. Для тех, кто подвергает
это сомнению и требует дополнительных доказательств, я передаю Сертификат
об утрате гражданства США», - заявила жена президента, считая, что отдельные
политики у нас просто жаждут личной мести. И припомнила, как коммунисты
в апреле прошлого года не давали ей проехать в «Артек», а также периодически
мешали благотворительной деятельности первой леди на полуострове.
Пресс-служба Леонида Грача оказалась достаточно расторопной. И выстрелила
ответным заявлением, где, в частности, отмечает: «Уже за одно только рассекречивание
семейных архивов, за то, что Л.Грач вынудил Е.Ющенко снять паранджу со
своих паспортов, нужно не в суд его привлекать, а к государственной награде
- за защиту национальных интересов».
http://www.donbass.ua/news.php?ch=id&id=1627&to_ch=all
АРСЕНИЙ
ЯЦЕНЮК: «ПОЛИТИЧЕСКИЕ НАЗНАЧЕНИЯ — БОЛЬШАЯ БЕДА И БОЛЬШАЯ ОПАСНОСТЬ»
Анна Бердичевская, «Юг», 30.05.2008, Одесская обл.
Одессу с рабочим визитом посетил председатель Верховной Рады Украины
Арсений Яценюк. Главными моментами поездки стали вопросы законодательного
обеспечения местного самоуправления, земельная политика, тема трансграничного
сотрудничества, проведение пресс-конференции.
Под его председательством прошло заседание консультативно-совещательного
совета по вопросам законодательного обеспечения местного самоуправления
и регионального развития при председателе Верховной Рады Украины. В его
работе приняли участие председатели (или их заместители) областных советов
изо всех областей страны.
Открывая столь представительный форум, Арсений Петрович, не лукавя,
популярно объяснил, почему именно Одесса выбрана местом его проведения:
— Одесщина — именно то место, где можно плодотворно поработать и принять
верные решения. Потому что это правильный регион, с очень широкими полномочиями
и собственным видением процессов, происходящих в государстве. Сегодня на
обсуждение выносится два блока очень важных вопросов. Первым в повестке
дня значится вопрос о трансграничном сотрудничестве на региональном уровне.
Второй блок вопросов я бы назвал так: о судьбах местного самоуправления
в Украине. Следующая неделя в Верховной Раде пленарная и парламент рассмотрит
целый ряд законопроектов, непосредственно затрагивающих эту проблему. Первый
и самый важный вопрос, который я хотел бы с вами обсудить: какое самоуправление
и какие органы должны быть на местах в ближайшей перспективе.
Представляется, что необходимость завершить политическую реформу ни
у кого сомнений не вызывает. И после выводов Kонституционного суда надо
сначала проводить процедуру внесения в Kонституцию изменений, касающихся
деятельности органов местного самоуправления и исполнительной власти на
местах. Политическим силам следует вновь начать диалог. Потому что Kонституция
— это не устав политической партии. Ее нельзя изменять в зависимости от
того, какой пост собирается занять тот или иной политик. Kонституция —
это документ, который должен не разъединять, а объединять нацию, а потому
в идеале за внесение изменений в него парламент должен голосовать не тремястами,
а четырьмястами пятьюдесятью голосами.
Но не только вопросы «идеологического плана» парламентарии планируют
рассмотреть на предстоящей сессионной неделе. В числе первоочередных —
вопрос о внесении изменений в Закон о государственном бюджете на 2008 год.
— Мы на четыре месяца уже просрочили принятие этого законопроекта,
— заметил спикер и тут же пояснил: — Для этого были объективные причины
— все ждали решения Kонституционного суда по целому ряду налогов, сборов
и социальных льгот, но если даже изменения в бюджет будут внесены, рассчитывать
на значительное увеличение расходной части не стоит. Бюджет не резиновый,
а у Министерства финансов позиция всегда одна: денег нет. В такой ситуации
нам особенно важна точка зрения областных советов, администраций по поводу
тех же ставок местных налогов, сборов и тому подобном.
Еще одну важную проблему, давно нуждающуюся в урегулировании, — земельную
— парламент, по словам спикера, должен рассмотреть в следующую пятницу,
6 июня.
— Земля сегодня является не только экономической, но и общественно-политической
категорией. Земля — сегодня элемент национальной безопасности. Kто будет
собственником земли, тот и будет определять судьбу украинского государства,
— убежден А. Яценюк. — И в этот контексте предстоит решить ряд вопросов.
Первое: земля не должна находиться в собственности нерезидентов. Второй
вопрос касается объемов собственности на землю. Я категорический противник
того, чтобы в Украине появились новые «лендлендеры» и вся земля оказалась
разделенной между десятью кланами.
Третье. Необходимо сделать все, чтобы исключить спекуляции с землей.
Основным агентом тут должно быть государство.
И четвертый аспект: если земля не используется по целевому назначению,
государство должно иметь все средства и рычаги, чтобы изымать такую землю
у нерадивых собственников.
Не секрет, что, несмотря на мораторий, сегодня идут скрытые процессы,
когда через судебные решения, через нотариусов, по другим схемам фактически
создается собственность на землю. И может случиться, что, когда мораторий
на землю будет снят, все с удивлением узнают, что продавать уже нечего.
Обсуждение темы трансграничного сотрудничества началось с выступления
председателя Одесского областного совета Николая Скорика. Что, в общем,
объяснимо: из семи действующих на территории Украины Еврорегионов одним
из самых успешных является «Нижний Дунай», который в этом году отмечает
свое десятилетие. В Еврорегион «Нижний Дунай» наряду с тремя румынскими
волостями и двумя молдавскими районами входит Одесщина. С мая прошлого
года председательство в «Нижнем Дунае» перешло к Одесской области.
Н. Скорик проинформировал присутствующих о социально-экономической
ситуации в нашей области, заметив, что она имеет «положительную динамику
развития». И в числе факторов, благотворно влияющих на регион, он отметил
и такой:
— Положительно влияет на социально-экономическую ситуацию в области
сохранение в государственной собственности ОАО «Одесский припортовый завод».
Такая форма собственности предприятия и в дальнейшем будет способствовать
экономической безопасности государства, удовлетворяя потребности сельского
хозяйства Украины в минеральных удобрениях и обеспечивая значительные отчисления
государству в виде налогов и дивидендов. В прошлом году эти отчисления
составили около пятисот миллионов гривень.
А чуть позже, уже на совещании спикера с представителями органов местного
самоуправления Одесщины, тема ОПЗ была затронута еще раз мэром Южного Владимиром
Новацким. Он тоже одобрительно отозвался о приостановке процедуры приватизации
и попенял на Kабмин: дескать, во время посещения Юлией Тимошенко этого
предприятия глава правительства обещала, что в случае приватизации ОПЗ
два процента от полученных средств пойдут в бюджет Южного, а один — в областной.
Однако позже в ответ на обращение городского головы из Kабмина сообщили:
по причине дефицита средств в госбюджете ни область, ни город от приватизации
завода не получат ничего.
Честно говоря, это выступление обескуражило. Ведь сам В. Новацкий как
раз в день приезда премьер-министра в Южный в интервью различным СМИ говорил
о том, что и город, и заводчане, и он сам отнюдь не против приватизации
ОПЗ. И вдруг, уже после приостановки приватизации, мэр начинает жаловаться
спикеру на Kабмин…
Что же касается А. Яценюка, то он не стал комментировать ситуацию с
приватизацией ОПЗ, заметив, что к этому делу нужен «структурный подход»:
— Прежде всего нужно составить перечень объектов, продажа которых должна
быть запрещена. Приватизировать следует то, что не нужно государству и
не играет ключевой роли в развитии его экономики. Я также против того,
чтобы продавать имущество исключительно для латания бюджетных дыр. Так,
в частности, было с «Kриворожсталью». Средства от продажи комбината пошли
на повышение социальных выплат.
На совещании много говорилось о проблемах развития агропромышленного
комплекса области. И в этом контексте председатель Верховной Рады сделал
многообещающий прогноз:
— Сегодня, в силу кардинального изменения конструкции мирового потребления
Украина стала одним из ключевых игроков на рынке продуктов питания — в
мире продовольственный кризис. Одесская область, которая владеет наибольшими
ресурсными запасами земли, имеет один из наилучших показателей по урожайности,
получает возможность совершенно изменить лицо Украины с учетом того, что
продовольствие становится основной экспортной позицией в мире. Агропромышленный
комплекс — ключевой потенциал Одесской области. Это новый шанс. Это прекрасная
возможность для бизнеса работать на аграрный сектор и зарабатывать неимоверные
деньги. Что будет, в свою очередь, способствовать решению ряда проблем,
в том числе с сельской миграцией, которая кардинально изменится, потому
что землю надо кому-то обрабатывать.
Из весьма напряженного графика рабочей поездки тридцать минут спикер
все же сумел выкроить для общения с журналистами. И во время столь непродолжительной
пресс-конференции умудрился ответить на все поставленные вопросы — коротко
и исключительно по существу.
Вот о чем спрашивали журналисты А. Яценюка и какие блиц-ответы получили.
О возможных досрочных выборах в парламент:
— Политики сейчас должны научиться объединяться вокруг ключевых национальных
приоритетов. Если кто-то думает, что после новых выборов политики договорятся,
то я скажу: не договорятся. Следующие парламентские выборы должны состояться
в сроки, предусмотренные Kонституцией.
Вместе с тем страна должна была пройти через опыт досрочных выборов,
потому что народу нужно было дать возможность определиться.
Об «обвале» доллара:
— Kак бывший глава Национального банка Украины я исповедую принцип:
деньги любят тишину и покой. Поэтому я хочу сказать: не суетитесь, все
будет хорошо. Необходимо максимально диверсифицированно распределить свой
финансовый портфель: часть сбережений храните в долларах, часть — в гривнях,
часть — в евро, а также, если сбережения позволяют, вкладывайте в недвижимость.
Национальный банк и его глава Владимир Стельмах лично несет ответственность
за курсовую политику. Будет плохая политика — будут приниматься соответствующие
решения.
О ситуации вокруг ФГИУ:
— Вопрос о назначении руководителя Фонда госимущества Украины излишне
политизирован. Противостояние, сложившееся вокруг Фонда госимущества Украины,
уже перешло из государственной плоскости в политическую.
В связи с этим я категорически выступаю против того, чтобы решать вопрос
о назначении руководителя фонда в сложившейся политической ситуации, поскольку
к проблемам, связанным с приватизацией, необходимо подходить исключительно
с точки зрения экономической целесообразности.
Собирается ли спикер возглавить партию «Единый центр» и означает ли
проект ЕЦ распад парламентской коалиции:
— Я не собираюсь возглавлять никакой политический проект. А если и
придется когда-то возглавить, то лишь тот, который создам лично.
Kак председателю Верховной Рады вообще-то не хотелось бы комментировать
ситуацию, которая в настоящее время сложилась в правящей коалиции, поскольку
за это несут ответственность, в первую очередь, координаторы и члены этой
коалиции. Председатель парламента все-таки должен быть председателем всего
украинского парламента, а не только его части.
У коалиции есть системные и хронические заболевания, которые проявились
еще на стадии ее формирования. Это слабость коалиции и, к сожалению, определенная
излишняя эмоциональность и импульсивность участников коалиции. Но считаю,
что не все еще потеряно, все зависит от политических лидеров и их амбиций.
О государственном менеджменте:
— Сегодня в Украине ключевая проблема — тотальное отсутствие реального
кадрового потенциала. Речь идет не только о государственных предприятиях,
речь идет о системе государственного управления в целом. Политические назначения
— это большая беда и большая опасность как для реального сектора экономики,
так и для государственной власти в целом. Советские менеджеры уже закончились,
а новая административная команда независимой Украины еще не сформирована.
http://www.yug.odessa.ua/new/view.php?tid=10499&tr=a
РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ВРЕМЕННАЯ СМЕНА
Егорова Ирина, «Индустриальное Запорожье», 05.06.2008
Президент Украины заменил в.и.о. главы Запорожской ОГА Валерия Черкаску
на бывшего руководителя Главной службы региональной политики Секретариата
Президента Александра Старуха.
Валерий Черкаска, временно исполнявший обязанности главы облгосадминистрации
с 24 декабря прошлого года, избавиться от досадной приставки «врио» так
и не смог – 30 мая Президент издал новый указ, которым освободил его от
исполнения этих обязанностей. Своим ставленником в регионе Виктор Ющенко
назначил – тоже временно – теперь уже бывшего руководителя Главной службы
региональной политики Секретариата Президента Александра Старуха, уроженца
Запорожья.
В этой связи почему-то вспомнилась такая деталь: 25 декабря, уходя
в Киев, уже не губернатор Евгений Червоненко почему-то решил вручить Валерию
Черкаске булаву, доставшуюся ему в наследство от Юрия Артеменко. Причем
процесс передачи происходил дважды: сначала на коллегии облгосадминистрации,
а затем перед теле– и фотокамерами – на их совместном брифинге для запорожских
журналистов.
Видимо, Евгений Альфредович был настолько уверен в том, что Валерий
Черкаска (напомню, в свою команду Червоненко взял его после того,
как депутаты горсовета нового созыва не увидели Валерия Владимировича заместителем
мэра) станет преемником, что не стал дожидаться, пока Виктор Ющенко издаст
указ о назначении Черкаски губернатором без всяких там «и.о.». Сам Валерий
Владимирович, к слову, советовал журналистам не обращать внимания на такие
формальности...
Впервые о возможной отставке Валерия Черкаски, к слову, сохранившего
за собой должность зама губернатора по АПК, заговорили в середине мая –
тогда, напомню, он попал в «черный список» Кабмина как руководитель
области, в которой вольготно чувствует себя инфляция (в числе других премьер
даже причислила главу Запорожской ОГА к саботажникам) и плохо рассчитываются
с долгами по зарплате. После заседания правительства, куда его вызывали
«на ковер», Валерий Владимирович вернулся в хорошем расположении духа и
даже похвалился, что премьер поручила ему поделиться опытом проведения
аукционов (может, расположение Юлии Тимошенко ему в какой-то степени
и аукнулось?).
...Все произошло настолько молниеносно, что никто даже, похоже, не
успел сразу осознать, что Президент Черкаску отставил. Как рассказали в
пресс-службе ОГА, до окончания рабочего дня в пятницу им никто не сказал,
что завтра будет представление нового губернатора. Так что многие
журналисты в понедельник обрывали телефон пресс-службы и возмущались, что
их не пригласили. Среди таковых была и «Индустриалка».
Как впоследствии оказалось, для большинства съехавшихся в облгосадминистрацию
субботним утром представление нового губернатора стало настоящим сюрпризом.
Неладное народ почувствовал после тирады заместителя главы Секретариата
Романа Безсмертного: «Я приехал с приятной миссией. Сегодня будет представлен
глава Запорожской облгосадминистрации. Он очень перспективен, молод, многим
годится в сыновья, уроженец Запорожья», поскольку известно, что Черкаска
родился в Харькове. Указ Президента, зачитанный Безсмертным, стал, понятное
дело, для Валерия Черкаски большим ударом. Поговаривают, что о вердикте
Президента Черкаска узнал от Безсмертного по дороге из аэропорта. Якобы
тот ему сказал: «Валера, это не ты...»
И уж, на мой взгляд, просто форменным издевательством прозвучало заявление
господина Безсмертного о том, что Черкаска – «единственный среди и.о. губернаторов,
чей рейтинг после назначения вырос».
Между прочим, во вторник во время селекторного совещания, которое премьер
проводила с главами облгосадминистраций, Запорожскую область практически
«не били», а по некоторым позициям даже ставили в пример. В общем, как
говорится, за что и уволили.
Официальной версии отстранения Валерия Черкаски от исполнения обязанностей
губернатора нет, по крайней мере, в указе мотивы такого кадрового решения
не называются. Неофициальных версий, которые гуляют по коридорам власти,
минимум две. Одна – вроде бы Черкаску подвел пресловутый «земельный вопрос»,
вторая – с политическим подтекстом: Секретариату Президента в свете предстоящих
выборов (а они у нас проходят, как известно, ежегодно, поэтому неважно
каких) нужен в стратегически важном регионе «свой» человек (Черкаска им
вроде не являлся), который, к тому же, займется созданием в Запорожье областной
ячейки партии «Единый центр» – политического проекта Виктора Балоги. Экс-губернатор
Евгений Червоненко, с чьей легкой руки Валерий Черкаска попал в обойму
первых руководителей области, пусть и с приставкой «врио», на просьбу автора
этих строк поделиться своим мнением о причинах появления кадрового указа
ответил отказом: «Я решения Президента и Секретариата не комментирую».
Что касается новоиспеченного врио губернатора Александра Старуха, то
такой высокий пост и самостоятельный участок работы Александр Васильевич
получил чуть ли не в аккурат к своему 35-летию, которое он отметил 28 мая.
Кстати, слухи, что область может возглавить господин Старух, ходили
еще в прошлом году. Потом они поутихли. Затем на область «прочили» Владимира
Шандру, Людмилу Супрун. Но в итоге счастливчиком все же оказался наш земляк,
историк по образованию. Отзываются о нем хорошо, а как дальше будет – посмотрим.
Из досье
Александр Васильевич Старух
Родился 28 мая 1973 г. в Запорожье.
Образование высшее: в 1995 году закончил ЗГУ, истфак.
Кандидат исторических наук (1998 г.), доцент (2003 г.).
Трудовой путь начинал младшим научным сотрудником национального заповедника
«Хортица», затем работал в ЗГУ.
С апреля 2004 г. по май 2008 г. работал в Секретариате Президента
на различных должностях – сначала в департаменте региональной политики
и местного самоуправления, а затем в Главной службе региональной политики,
которую возглавил в сентябре прошлого года.
С 31 мая 2008 г. – временно исполняющий обязанности председателя Запорожской
облгосадминистрации.
Вопросы на засыпку
– Александр Васильевич, насколько неожиданным было для вас назначение?
– Для госслужащего таких вопросов как неожиданно не бывает. Есть команда
Президента, и ее нужно выполнять.
– Вас не смущает, что на наш промышленный регион поставили вас, историка
по образованию?
– Я, напоминаю, был руководителем Главной службы региональной политики
Секретариата Президента. Скажите, как администрация может влиять на промышленность,
если 90 процентов предприятий приватизированы? Там собственники решают,
а нам нужно вести диалог с бизнесом. Наша первейшая задача – делать все,
чтобы улучшить качество жизни людей.
Кстати
В свой первый рабочий день Александр Старух приехал с дружеским визитом
в мэрию. Евгений Карташов познакомил и.о. губернатора со своими заместителями,
рассказал о строительных объектах, которые будут сданы в эксплуатацию
в ближайшее время. В ходе беседы стороны обсудили пути эффективного взаимодействия
городской и областной власти на ближайшую перспективу.
Городской голова поблагодарил Александра Старуха за внимание
к проблемам областного центра, отметив, что после назначения в 2001 году
он также первым делом поехал «наводить мосты дружбы в мэрию,
вручил «верительную грамоту» тогдашнему городскому голове Александру Поляку»
(тогда мэр и губернатор договорились «пробивать» в Киеве проектирование
новых мостов), сообщает сайт мэрии.
Блиц-опрос
Как вам назначение Александра Старуха?
Максим Остапенко, генеральный директор Национального заповедника «Хортица»
- В свое время Александр Васильевич Старух работал в нашем заповеднике.
Он очень успешный, серьезный и продвинутый историк.
Позже мне неоднократно приходилось сталкиваться с Александром Васильевичем
в Секретариате Президента. И там я убедился, что он вполне состоявшийся
толковый руководитель.
У нас было достаточно конструктивное общение с Валерием Владимировичем
Черкаской. Но поскольку Александр Васильевич Старух принимал участие в
подготовке первого Указа Президента относительно заповедника в 2005 году
и второго Указа в 2008-м, я уверен, что он не менее энергично займется
проблемами Хортицы.
Ирина Кривко, заместитель декана исторического факультета ЗНУ
- Александр Васильевич Старух – выпускник нашего факультета. Он был
нашим аспирантом, в 1998 году защитил кандидатскую диссертацию по специальности
«История Украины» под руководством доктора исторических наук, профессора,
нынешнего первого проректора ЗНУ Федора Григорьевича Турченко. Затем Александр
Васильевич работал на факультете преподавателем, доцентом, замдекана по
воспитательной работе. У нас остались о нем только положительные воспоминания.
Старух всегда был человеком очень организованным, имел хорошие контакты
со студентами. Группы, в которых он был куратором, постоянно становились
лучшими на факультете во всех мероприятиях.
Александр Васильевич не прерывал связи с факультетом, работая в Секретариате
Президента. Заходил, звонил, был в курсе наших дел.
Нам кажется, за годы, проведенные в Секретариате Президента, он приобрел
очень значительный опыт управленческой работы. Еще будучи преподавателем
Александр Васильевич проявлял способность работать с людьми: умение общаться,
говорить, слушать. Нам кажется, на новой должности это важное качество
проявится в полной мере.
Андрей Нестеренко, выпускник ЗНУ
- Когда Александр Васильевич Старух работал преподавателем исторического
факультета Запорожского национального университета, он читал различные
курсы. Но больше всего мне запомнились его практические занятия по истории
Украины ХХ века. История такая штука, где проблемы можно рассматривать
по-разному. Александр Васильевич давал нам возможность отстоять любую точку
зрения, если она была правильно аргументирована. Мы находили у него понимание.
Преподавателем он был справедливым – одним из лучших в «молодой плеяде»
ЗНУ.
http://iz.com.ua/2008/06/05/vremennaja-smena/
РЕКОРД
ВІДБУВСЯ, АЛЕ ДЕЯКІ ПИТАННЯ ЗАЛИШИЛИСЯ
Володимир Разуваєв, «Проскурів», 05.06.2008, Хмельницька обл.
Теми землеустрою, комунального майна, бюджету, соціальної та освітньої
сфер – це далеко не повний перелік питань на засіданні Хмельницької міської
ради.
За рекордно короткий для себе час міська рада нинішнього скликання розглянула
65 питань порядку денного — ще до обідньої перерви. Між тим їхній пакет
був традиційним і звичним для депутатів: питання землеустрою, комунального
майна, бюджету, соціальної та освітньої сфер, місцевої ініціативи,
різне. Щоправда, додалось затвердження повноважень нового колеги
та обрання нового члена міськвиконкому, але навіть таке “довантаження”
на швидкісний рух пленарного засідання практично не вплинуло. Залишається
робити висновок, що на такому темпі позначилась або надзвичайно плідна
підготовча робота постійних комісій, або дуже ретельна підготовка запропонованих
проектів рішень. Або відсутність на сесії декого з постійних збудників
заспокійливої атмосфери — наприклад, Миколи Приступи та Вадима Ружицького.
Натомість похвальна вправність, з якою обранці розібралися з вагомою
“товщиною” пакету порядку денного, залишила без відповіді деякі питання,
котрі до нього не входили чи виникли у процесі засідання. Як приклад, наслідки
сенсаційної зовні, але очікуваної та логічної заяви ветерана депутатського
корпусу міста, п’ятикратного поспіль обранця хмельничан Володимира Швеця
про вихід з фракції “Нашої України” і фактично висловлена ним недовіра
до колег з інших об’єднань, яких він звинуватив у зраді задекларованих
обіцянок дотримуватись прозорості та справедливості у розподілі земельних
ділянок. Публічно визнаний усіма міськими головами та багатьма колегами,
з якими він їв нелегкий депутатський хліб, як зразок чесності та принциповості
Володимир Швець визначив себе позафракційним депутатом.
Відтак постає питання щодо реакції міської організації “Нашої України”
на цей вчинок: чи вдаватиметься вона до відкликання бунтівника, враховуючи
рішення Конституційного суду щодо імперативності мандата депутата
місцевих рад? І чи підлягає під нього статус позафракційного обранця, а
крім того, не члена партії, яким є Володимир Швець?
У спостерігачів виникли й деякі інші запитання щодо пленарного
засідання, але про це трохи нижче.
Отож міська рада знову у повному складі — територіальна виборча комісія,
за інформацією її голови Валентини Шепуревої, зареєструвала депутатом ради
Віктора Довбуша зі списку Народного блоку Литвина, який має замінити
Володимира Козубняка, котрий передчасно пішов з життя. Сесія одноголосно
визнала його повноваження і він отримав пластикову картку для голосування.
Але голосувати йому разом з колегами довелось і бюлетенем, причому про
свою заміну в складі міськвиконкому, куди за поданням блоку був висунутий
Василь Осадчий — колишній перший заступник Миколи Приступи на посаді міського
голови, а нині депутат обласної ради та керівник міської організації Народної
партії. Добре всім відомого кандидата сесія обговорювати не
стала, а результати таємного голосування виявились такими: “за” з 52 депутатів
проголосували 47.
Відтак з новими вже силами сесія продовжила роботу. Цього разу досить
великим виявився пакет щодо галузі освіти. Так, продовжуючи започатковану
на минулому засіданні традицію, депутати встановили персональні премії
для найкращих вже педагогічних працівників. Відтепер 40 з них отримуватимуть
щомісяця впродовж календарного року додатково 50% від суми встановленої
мінімальної заробітної плати. Міська влада не обминула увагою і найздібніших
учнів, для них встановлена заохочувальна стипендія — 130 гривень щомісяця.
Її отримуватимуть 25 шкільних талантів у період навчального року.
Ухвалили депутати і запропоновані зміни у шкільній мережі, реформувавши
НВО №№2, 4 і 6 у дошкільні навчальні заклади з веселішими назвами:
“Ранкова зоря”, “Кульбабка” та “Веселка”. А приватним школам “Гармонія”
та “Ор Авнер” надали пільги в орендній платі. На знак заслуг багаторічного
керівника міської галузі освіти Володимира Козубняка Хмельницькому
колегіуму — колишній ЗОШ №16, де він працював директором — присвоєне його
ім’я з встановленням меморіальної дошки.
Нове ім’я одержала і військова частина А 4239. Віднині ця ракетна бригада
найменуватиметься як “Хмельницька”.
За рішенням сесії відбулися зміни і в головному фінансовому документі
— бюджеті міста. Завдячуючи субвенції з обласного бюджету в розмірі 14
мільйонів гривень, додаткові кошти спрямовуватимуться на подальше забезпечення
обладнанням і медикаментами систему охорони здоров’я, а також на інші видатки.
За пропозицією міської податкової інспекції та міськвиконкому депутати
погодились і на певні зміни розмірів ринкового збору “за день
торгівлі до неоподаткованого мінімуму доходів громадян”. Стосується вони
як фізичних, так і юридичних осіб. Щодо окремих харчових та сільськогосподарських
продуктів ставки ринкового збору збільшуються від 11% до 17,65%, а промислових
товарів — від 10% до 17,65%.
Депутати відгукнулись і на проблеми комунальних підприємств. Так, вони
ухвалили проект рішення про ліквідацію ЖЕКу №4 і приєднання його
до ЖЕКу №6. Мета — досягти за рахунок укрупнення якіснішого обслуговування
споживачів житлово-комунальних послуг та позбутися їх збитковості.
Іншим рішенням сесія дала згоду на передачу під заставу частини майна
КП “Електротранс” і КП “Хмельницькводоканал”. Першому підприємству така
процедура потрібна для отримання банківського кредиту, щоб виплатити
працівникам заробітну плату. А другому — для одержання спеціальної інвестиційної
позики Світового банку, яка буде використана при будівництві другої
черги Чернелівського водогону. Саме щодо цих рішень і виникли певні запитання,
про які вже йшлося. У випадку з водоканалом міська рада подбала про гарантійні
зобов’язання з обслуговування та повернення позики СБ, втім ці зобов’язання
вимагалися відповідним договором з Міністерством фінансів. Але щодо
“Електротрансу” таких зобов’язань чомусь було уникнуто. Натомість під заставу
підприємство визначило неабияку частину рухомого складу — тролейбуси й
автобуси. Зрозуміло, що ймовірність неповернення кредиту підприємством
є гіпотетичною, але вона все-таки є. Відомий і сумний досвід щодо цього
багатьох малих і навіть великих підприємницьких структур та промислових
підприємств, адже у житті всіляке буває. Отож це недбалість авторів проекту
рішення чи безпечність міської влади?
Натомість щодо деяких питань порядку денного виникли запитання і в
депутатів — незважаючи на ретельне та прискіпливе попереднє опрацювання
сесійних документів. Зокрема, щодо переліку запропонованих земельних ділянок
на продаж з аукціону. Таких ділянок вибрано 14 — під житлову забудову в
центральній частині міста. У зв’язку з цим Надія Орловська, наприклад,
стурбована відставанням у будівництві об’єктів соціальної інфраструктури.
А Василь Ваків — розбиттям доріг, які забудовники не поспішають згодом
ремонтувати. Таке явище характерне на вулиці Нижній Береговій — на виборчому
окрузі, за яким він закріплений. Людмила Головко запитала: “Чи відповідають
новому генеральному плану забудови міста ці проекти?”. Інше запитання з
цієї площини у Костянтина Чернілевського: “Коли у місті буде проведена
інвентаризація землі?”. Як з’ясувалось у відповідях заступника міського
голови Івана Прокопця і директора департаменту архітектури, містобудування
та земельних ресурсів Володимира Швеця, проекти забудови вписуються у новий
генплан, а ось з інвентаризацією є неабияка проблема. Насамперед, відлякує
завелика ціна цих робіт — за підрахунками, понад 9 мільйонів гривень. По-друге,
є ускладнення щодо документів на землі колишніх радгоспів, які не збереглися.
Доцільніше і дешевше, вважає Володимир Швець, провести спочатку грошову
оцінку міської землі, а згодом дочекатися досвіду інших міст. Свій вихід
з ситуації запропонувала Оксана Кольгофер: провести інвентаризацію земель,
щодо яких є рішення міської влади, починаючи з 1993 року. Остаточну розмову
щодо цього депутати вирішили відкласти на робоче засідання.
Значно легше і швидше вони розібралися з місцевою ініціативою. Щодо
прохання передачі у комунальну власність гуртожитку на вулиці Кам’янецькій,
122, котрий належав ВАТ “Хмельницька машинно-технологічна станція”,
у депутатів заперечень не було і вони його підтримали. А ось іншу ініціативу
мешканців будинків з Вінницького шосе і вулиці Трудової проти будівництва
у їхньому дворі кафе та майстерні сесія відхилила. Щоправда, забудовника
— приватного підприємця було зобов’язано виконати належні роботи
з водопостачання та водовідведення.
Без ускладнень сесія ухвалила низку рішень щодо землеустрою та майнових
питань. Якихось запитань у депутатів вони не викликали. А наостанок, у
різному, вони визначилися зі зверненнями до Кабміну стосовно кримінальної
відповідальності за суму завданих матеріальних збитків громадянам та щодо
перепідпорядкування підрозділу ДАІ.
“ПОЛЯ
ПОЛТАВСЬКОЇ БИТВИ” ТА КОМУНАЛЬНИХ ТАРИФІВ
Анатолій Васевич, Людмила Самойлова, «Зоря Полтавщини», 05.06.2008
Як з’ясувалося, облдержадміністрація і міська рада подали у Київ
два окремих проекти, пов’язаних із відзначенням 300-річчя Полтавської битви.
Серед питань порядку денного п’ятнадцятої сесії обласної ради п’ятого
скликання був звіт голови обласної державної адміністрації про виконання
Програми економічного і соціального розвитку області, обласного бюджету,
а також про здійснення делегованих радою повноважень за 2007 рік; блок
питань про тарифи на комунальні послуги.
До проблеми останніх не залишилися байдужими ні населення, ні представники
партій, ні комунальники, ні громадські організації. Ще до початку пленарного
засідання 30 травня перед приміщенням, де проходила сесія, стояли люди
з транспарантами – закликали: “Екологічній катастрофі – ні”, “За реальні
тарифи на воду”, “Ні – зростанню цін!” тощо.
Відкрив і вів сесію голова обласної ради Олександр Удовіченко (ПР).
У її роботі взяли участь народні депутати України Вадим Петренко (фракція
БЮТ) й Микола Кульчинський (фракція НУ-НС).
Дискусій не викликали перші два питання порядку денного – про затвердження
звіту про виконання обласного бюджету за 1-й квартал 2008 року й про внесення
змін до показників обласного бюджету на 2008 рік, з яких доповідав начальник
головного фінансового управління облдержадміністрації Володимир Шапошніченко.
Обласний бюджет за доходами (без врахування трансфертів з Держбюджету)
виконано в сумі 107,8 млн грн. До загального фонду надійшло 92 млн. грн.,
що на 16,4% більше плану й на 45% більше, ніж за відповідний період минулого
року. Надходження доходів до спеціального фонду становлять 15,8 млн. грн.,
що на 12,7% більше, ніж за відповідний період торік. Видатки загального
фонду обласного бюджету за 1-й квартал 2008 року з урахуванням міжбюджетних
трансфертів освоєні в сумі 229,7 млн. грн., або на 79,6% до уточненого
плану за звітний період. Видаткова частина спеціального фонду бюджету виконана
в сумі 13,1 млн. грн., або на 18% до річних планових показників зі змінами.
Депутати затвердили звіт про виконання бюджету за 1-й квартал 2008 року
з урахуванням офіційних трансфертів по доходах в сумі – 289382,2 тис. грн.
(з них по загальному фонду – 270952,1 тис. грн, по спеціальному фонду –
18430,2 тис. грн.), по видатках – у сумі 242793,1 тис. грн. (з них по загальному
фонду – 229654,2 тис. грн., по спеціальному фонду – 13138,9 тис. грн.).
Затверджено й запропоновані зміни до показників обласного бюджету (депутати
не підтримали лише один із пропонованих пунктів – фінансування відтворення
пам’ятки історії церкви Різдва Пресвятої Богородиці у с. Гоголевому Шишацького
району, яку, за пропозицією голови облдержадміністрації, до 200-річчя від
дня народження М.В.Гоголя можна було б зробити частиною музейного комплексу).
Заступник голови обласної виборчої комісії Тетяна Суховська поінформувала
обласну раду про рішення комісії.
Депутати заслухали звіт голови облдержадміністрації. Валерій Асадчев
зосередив увагу присутніх передусім на тому, що хоч 2007 рік в цілому був
складним у політичному й природно-кліматичному аспектах, для області він
був стабільним і навіть успішним: нормально працювали органи влади всіх
рівнів, прикладом чого є співпраця обласної ради і обласної державної адміністрації.
В економіці області, промисловій галузі – зростання, винятком є Кременчуцький
НПЗ, де обсяги переробки нафти значно зменшилися. В АПК як позитив голова
облдержадміністрації відзначив оновлення машинно-тракторного парку. Нині
облдержадміністрація вбачає одну з серйозних проблем, що назріває в АПК,
– якість сировини для молокопереробних підприємств. Адже зі вступом у СОТ
українці муситимуть дотримуватися її критеріїв. Водночас голова облдержадміністрації
переконаний, що “зі вступом у СОТ аграрний комплекс Полтавщини за оборотом
капіталізації підніметься на рівень нафтогазового комплексу”.
У бюджетній сфері Валерій Асадчев констатував перевиконання планових
показників, профінансовано всі програми, затверджені обласною радою.
Область стає інвестиційно привабливою. Розвиваються газифікація, будівництво.
А головною перешкодою на шляху реалізації інвестиційних проектів Валерій
Асадчев називає стан комунальної галузі. Саме у стані комунального господарства,
в енергозабезпеченні, енергетиці він вбачає найбільші проблеми області.
Валерій Асадчев зупинився у своєму виступі на розвитку, успіхах і завданнях
галузей освіти, охорони здоров’я, спорту; розповів про актуальні програми
берегоукріплення, забезпечення комунальною технікою комунальних господарств
районів та інші.
Запитань до голови облдержадміністрації було багато.
Олександр Масенко (КПУ) піддав сумніву визначальну роль облдержадміністрації
в господарчих успіхах області; Іван Коваль (СПУ) запитав про ситуацію з
розпаюванням землі у селі Петрівцях Миргородського району, яке входило
до Дібрівського кінного заводу, що у свою чергу підпорядкований Державному
управлінню справами; Василь Сільчук (КПУ) поцікавився, чи є в області програма
подолання бідності; Юрій Кобченко (ПР) попросив охолодити зайве завзяття
контролюючих інстанцій при перевірці підготовки до літнього відпочинку
дітей дитячого табору “Орлятко” у Карлівському районі, яким опікується
Полтавська єпархія Української Православної Церкви. Запитання ставили також
Микола Левченко (СПУ), Григорій Вернигора (ПР), В’ячеслав Прядко (ПР).
Особливу активність депутатів викликала проблема, порушена Олександром
Залужним (БЮТ), – про фінансування спорудження пам’ятників і реконструкції
музею “Поле Полтавської битви” до 300-річчя відомої баталії. Депутата цікавило,
коли облдержадміністрація, на рахунок якої надійшли державні кошти, передасть
їх міській раді Полтави для реалізації проекту. Валерій Асадчев підтвердив
наявність коштів, але висловив докір владі обласного центру з приводу того,
що фінансувати досі нічого – немає проекту, не проведено тендер, не визначено
виконавця. З цим категорично не погодився міський голова Полтави Андрій
Матковський, заявивши, що в місті є все, нема тільки грошей, бо облдержадміністрація
має своє бачення того, що треба робити, відмінне від бачення депутатів
міської ради. Так, у місті вважають, що виділених грошей не вистачить на
будівництво музею козацтва, натомість необхідно навести лад на вже існуючих
об’єктах.
Як з’ясувалося у ході дебатів, облдержадміністрація і міська рада подали
у Київ два окремих проекти. При цьому облдержадміністрація не узгоджувала
своїх дій з депутатами обласної ради.
Олександр Удовіченко підкреслив, що облдержадміністрація повинна знайти
компроміс з міською радою у даному питанні.
В обговоренні звіту голови облдержадміністрації виступив Олександр
Масенко, особливо наголосивши на тому, що облдержадміністрація, якщо вона
уособлює владу області, повинна нести відповідальність за всі ділянки роботи.
На Полтавщині ж, на думку депутата, облдержадміністрація знаходить за потрібне
будувати пам’ятники і підвищувати тарифи на комунальні послуги. Депутат
зауважив, що треба дати оцінку діяльності голови облдержадміністрації і
запропонував оцінити діяльність негативно.
На голосування було поставлено проект рішення – “взяти до відома”.
За нього не проголосувала необхідна кількість депутатів. Отож звіт голови
облдержадміністрації депутатами не взято до відома.
Другою “болючою точкою” сесії стали питання комунальних тарифів на
послуги централізованого постачання холодної води, водовідведення і на
послуги централізованого опалення та постачання гарячої води (ще одне з
цього розряду питання – про порядок коригування тарифів на житлово-комунальні
послуги комунальних підприємств, що перебувають у спільній власності територіальних
громад області, – було вилучено з порядку денного у зв’язку з відкликанням
Валерієм Асадчевим).
Звично аргументи керівників комунальних підприємств (Валерія Ченчевого
– “Полтававодоканал”, Віталія Кулика – “Миргородводоканал”, Степана Пасічка
– “Полтаватеплоенерго”, Володимира Сахна – “Лубнитеплоенерго”) зводилися
до невідповідності тарифів реальній собівартості, адже востаннє тарифи
змінювалися у 2006 році. За цей час ціни на електроенергію зросли у 1,5
разу, на пально-мастильні матеріали, деталі, вузли, агрегати, вартість
виробничих послуг – у середньому на 43%; мінімальна заробітна плата проти
рівня 2006 року протягом 2008-го зросте на 46,1%. Вартість газу нині становить
1326,93 грн за 1 тис. м3, а в тарифах закладено 1021,32 грн. Відтак діяльність
підприємств збиткова, у Миргороді через заборгованість за газ вже відключено
гарячу воду, з початку червня можливе відключення від електропостачання.
Обговорення питання, зрозуміло, затяглося. Василь Сільчук зробив заяву,
що фракція КПУ не голосуватиме за підвищення тарифів.
Іван Коваль зачитав заяву фракції СПУ про те, що соціалісти голосуватимуть
проти підвищення тарифів.
Звернувся до депутатів від імені громадської колегії при виконкомі
Полтавської міської ради Олексій Шаманенко. Він висловив стурбованість
тим, що хоч тарифи підвищують, та рівень послуг залишається низьким. Тому
колегія пропонує розгляд питання відкласти, натомість підприємства “Полтававодоканал”
і “Полтаватеплоенерго” передати до міської комунальної власності і затвердити
програму їх реформування.
Розгляд питання про тарифи перейшов саме в цю площину – чи доцільно
передати підприємства, які 95% своїх послуг надають саме полтавцям, із
власності обласної територіальної громади у власність Полтави і що робити
з дільницями підприємств, які обслуговують райони. Звучали різні, іноді
протилежні, думки депутатів Леоніда Куроєдова (БЮТ), Івана Близнюка (НУ-НС),
Володимира Оніщенка (ПР), Олександра Масенка (КПУ).
Міський голова Миргорода Олександр Паутов заявив, що місто готове було
взяти у свою власність “Миргородводоканал”, “Миргородтеплоенерго”, з відповідним
проханням депутати міськради зверталися три роки, проте тепер, коли стан
підприємств зовсім плачевний, миргородці такого рішення не погодять. Підвищувати
ж тарифи потрібно, бо іншого виходу нині немає.
Олександра Паутова підтримав Андрій Матковський, який вважає, що у
цій ситуації тарифи треба підвищувати, і висловив жаль, що досі обласна
влада не погодилася передати “Полтававодоканал” і “Полтаватеплоенерго”
Полтаві, адже місто не може впливати на їхній стан, проте у критичних ситуаціях
ці підприємства ставлять місто перед фактом: їх треба рятувати.
Обласна рада затвердила нові тарифи на послуги централізованого постачання
холодної води, водовідведення.
При цьому за пропозицією Олександра Удовіченка цим же рішенням було
зобов’язано облдержадміністрацію надати до 1.08.2008 р. на розгляд обласної
ради конкретні пропозиції щодо реформування комунальних підприємств: депутати
нагадали, що таке доручення вони давали при розгляді питання щодо підвищення
тарифів минулого разу, проте виконано воно не було.
Коли перейшли до питання щодо підвищення тарифів на теплопостачання,
заяву від фракції БЮТ зробив голова фракції Дмитро Хрістов: фракція не
підтримає рішення про підвищення тарифів.
При голосуванні рішення не набрало необхідної кількості голосів.
Депутати внесли доповнення та зміни до обласної Програми увічнення
пам'яті видатних земляків. На сесії ухвалено рішення про погодження отримання
без проведення аукціону спеціального дозволу дочірньою компанією "Укргазвидобування"
НАК "Нафтогаз України" на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову
розробку нафтогазоносних надр з подальшим видобуванням (промисловою розробкою)
нафти і газу, ряду родовищ, які розташовані на території Полтавської області.
Також депутати прийняли обласну Програму забезпечення житлом на 2008 рік
військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, звільнених
у запас або відставку за станом здоров'я, віком, вислугою років та у зв'язку
зі скороченням штатів, які перебувають на квартирному обліку за місцем
проживання, членів сімей з числа цих осіб, які загинули під час виконання
ними службових обов'язків, а також учасників бойових дій в Афганістані
та воєнних конфліктів, обласну Програму попередження виникнення аварійних
ситуацій в окремих загальноосвітніх навчальних закладах області на 2008
рік.
Депутати схвалили проект Програми створення комплексної системи соціального
захисту одиноких непрацездатних громадян, звільнених з місць позбавлення
волі, на засадах існуючих стаціонарних комунальних установ системи соціального
захисту Полтавської області та рекомендували його до участі у Всеукраїнському
конкурсі проектів і програм розвитку місцевого самоврядування, гарантуючи
у разі перемоги дольову участь фінансування з обласного бюджету. Було внесено
зміни до обласної Комплексної програми профілактики правопорушень на 2006–
2010 роки та обласної Програми організаційного забезпечення діяльності
судів області на 2007– 2010 роки.
Не підтримали депутати проект рішення про передачу цілісних майнових
комплексів установ ветеринарної медицини із спільної власності територіальних
громад області у державну власність та відмовили у погодженні отримання
без проведення аукціону спеціального дозволу дочірнім підприємством НАК
"Надра України" "Полтаванафтогазгеологія" на геологічне вивчення, у тому
числі дослідно-промислову розробку Східно-Полтавського родовища бішофіту,
яке розташоване на території Полтавського району. Також у ході голосування
було відхилено ряд кандидатур керівників об'єктів господарювання спільної
власності територіальних громад області на призначення на умовах трудового
контракту.
У ході пленарного засідання погоджено депутатські запити Віри Ярещенко
(НС-НУ), Валерія Пархоменка (ПР), Володимира Несена (КПУ), Дмитра Хрістова
(БЮТ), Юрія Шляхового (БЮТ), Анатолія Шкарбана (БЮТ). Також було ухвалено
звернення до Верховної Ради України про сприяння щодо передачі цілісного
майнового комплексу мототреку в селі Розсошенці Полтавського району до
спільної власності територіальних громад області.
У "Різному" депутат Анатолій Шкарбан поінформував про факт свавілля
у селі Бугаївка Глобинського району приватної фірми. Її охоронці перекрили
комунальну дорогу, влаштувавши там блокпост. Проїхати на автомобілі у сусіднє
село можна тільки пред'явивши паспорт. Документів на здійснення перевірки
у приватної фірми немає. Анатолій Шкарбан попросив дати доручення відповідним
службам, щоб розібратися у цій ситуації і вияснити, "хто дозволив ввести
окупаційний режим на частині території Глобинського району Полтавської
області".
Віктор Акімов (СПУ) запропонував створити при голові обласної ради
фонд допомоги на лікування депутатам облради. Іван Момот (ПР) оприлюднив
політичну заяву фракції Партії регіонів, у якій критично оцінено діяльність
нинішнього уряду.
ІВАН РУДИК:
“У НАС НЕ ВИСТАЧАЄ ПРИ ВЛАДІ І ПОЛІТИЦІ НЕЗАЛЕЖНИХ, САМОСТІЙНИХ ОСОБИСТОСТЕЙ”
Б.Демків, «Проскурів», 05.06.2008, Хмельницька обл.
Про земельні справи в Хмельницькій обласній раді - депутат облради,
голова ВАТ “Проскурів” Іван Рудик.
А почали з дещо “провокативного” питання про те, чи вірить
він у можливість наведення порядку у земельних питаннях взагалі і в Хмельницькому
районі зокрема.
— То що, маємо усі опустити руки і дивитися, як розбазарюється наша
земля наліво-направо? — з властивою для нього емоційністю зреагував
Іван Леонтійович на це запитання. — Так, ви можете й мені закинути, що,
мовляв, Рудик почав боротися з земельною корупцією у районі тоді,
коли були зачеплені нею інтереси нашого ВАТ, коли агрофірма “Проскурів”
не змогла отримати в оренду 71 га із земель запасу на території своєї
Росошанської сільради для сільгоспвиробництва. Проте я ніколи не мовчав
щодо подібних справ, але коли районна влада в особі голови райдержадміністрації
Івана Вітвіцького та його команди зробила відвертий “наїзд” (даруйте за
ці блатні слова, але, здається, вони вже прижилися у лексиці і діях нашої
влади) на нашу агрофірму “Проскурів”, позарилася на її власність та землю
наших людей, то зрозумів, що треба вжити усіх запобіжних заходів,
аби зупинити це беззаконня. Зверніть увагу, йдеться про цілком успішне
господарство, ВАТ, яке є серед основних платників податків у районний
бюджет, і за роки незалежності на фоні суцільної руїни в агропромисловому
комплексі краю та й країни в цілому лише нарощувало свій потенціал. Це
що — різання гілляки, на якій сидить та ж влада, що, видно, керується
у своїх діях відомим правилом: після нас хоч потоп? Даруйте, але я так
не вмію працювати і жити, й задоволений, що знайшов, нехай і з певним
трудом, однодумців і в обласній раді.
— Але ж не секрет, що того ж Івана Вітвіцького призначав на посаду
голови райдержадміністрації колишній губернатор області, а нині голова
облради Іван Гладуняк.
— Це правда, проте, вивчивши достеменно ситуацію в районі, Іван Васильович
Гладуняк публічно на сесії облради визнав свою помилку. Ви знайдіть нині
керівника такого рівня в Україні, який би зважився на такий вчинок. Інше
питання: чому нинішнє керівництво облдержадміністрації не реагує на факти
відвертих зловживань у земельних питаннях в цьому районі, адже вони документально
підтверджені висновками тимчасової комісії облради, яка була створена для
їх вивчення та рішенням сесії облради у квітні? До речі, голова облради
за результатами роботи комісії направив листи-звернення на ім’я Президента,
Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради України. У цих листах говориться
про численні порушення земельного законодавства, незаконні дії голови райдержадміністрації
Івана Вітвіцького.
— Наскільки знаємо, крім численних фактів цих порушень, виявлених у
різних селах району, там йдеться і про відверте розбазарювання земель Міноборони
загальною площею 286,79 га, які були передані розпорядженням пана Вітвіцького
в оренду і приватну власність для нібито ведення особистого селянського
господарства на території Костинецької сільради.
— Погоджуюсь, що це окрема і надзвичайно важлива проблема, адже, по
суті, голова райдержадміністрації нищить ініціативи Президента України
на вирішення житлових проблем колишніх військових та їх родин не
лише у нашому місті. Чому нині обласний центр має лишатися сам на сам з
цією проблемою, а на підставних осіб роздавалася ця земля, яку ніхто з
її нових власників-орендарів не збирається використовувати за сільгосппризначенням.
Адже відомі факти, що такі землі вже нині потихеньку пан Вітвіцький
своїми ж розпорядженнями перепрофільовує під інші цілі. Дійшло до
того, що сільські ради в районі вже не володіють інформацією стосовно призначення
землі на своїй території.
— Допустимо, Іване Леонтійовичу, що в окремо взятому районі справедливість
переможе, і чиновники-злочинці будуть притягнуті до відповідальності. Як
тоді бути з цими проблемами в загальноукраїнському масштабі, адже корупція
в Україні, не мені вам говорити, стає першочерговою загрозою нашій державності?
— Чого стає, як вже стала. І це не є перебільшенням, адже якби в Україні
була б довіра до влади, скажімо на рівні Естонії, де, як ви знаєте проблеми
з російською меншиною не менш складні, ніж у нас, і є повний букет пострадянських
хвороб, то хіба у нас була настільки нестабільна суспільно-політична ситуація?
Але ж там, попри всі проблеми, вже навчилися захищати свої національні
інтереси і радикальними змінами в економіці і у боротьбі з корупцією й
дали відчути кожному громадянинові, не дивлячись на їх національне походження,
що держава захищає їх від сваволі чиновника. Все це нині є в усіх
демократичних країнах.
Ну, а щодо вашого питання, то зазначу, що, скажімо, у листі на ім’я
голови парламенту наша обласна рада окреслила ті законодавчі бар’єри проти
загроз, які можуть виникати при купівлі-продажу сільськогосподарських
земель, особливо через зміну їх цільового призначення. На нашу думку,
необхідно негайно приймати закони про державну земельну службу, про державний
земельний кадастр, про ринок земель, концепцію системи стандартизації та
нормування у сфері охорони земель та інші, які діють у цивілізованому
світі. Якщо керівництво держави цього не розуміє, то йому відверто потрібно
заявити власному народові, що ми будуємо дикий капіталізм, і про
ніякі право, законність, норми моралі, навіть здоровий глузд нині не варто
говорити. Тоді все стає на свої місця.
— Відомо, що ви, Іване Леонтійовичу, мали немало проблем за власні
погляди, з якими ніколи не крилися. Знаємо, що вам не раз радили змовчати
у подібних, як ця, ситуаціях, і мали б від того особисті дивіденди. А то,
даруйте, дивишся, ВАТ “Проскурів” — одна з небагатьох агропромислових структур,
яких на всю Україну з десяток набереться, а вас ні комуністична,
ні незалежницька влада ще й досі належно не оцінили: маєте хіба що догани
з радянського періоду та проблеми за наших, самостійницьких часів
— і це, вибачте, всі ваші офіційні нагороди від влади.
— Не хочу й коментувати цього питання, але хіба це основне у нашому
житті? Мене більше турбує те, чому у нас в політиці та при владі так мало
незалежних, самодостатніх особистостей? Зізнаюся, що з усіх сьогоднішніх
проблем мене може схвилювати по-справжньому хіба що те, коли плодоноситиме
наш сад на 100 гектарів угідь, який ми разом з нашими польськими партнерами
засадили у нинішньому році високосортними вишнями, грушами, яблунями, сливами,
чи приймуться там саджанці-підсадки, які ми думаємо продавати вже наступного
року. Хвилює, що через ріст цін на дизпальне ми призупинили свій проект
використання власної установки з виробництва дизельного біопалива
та багато інших господарських, побутових й особистих питань, які доводиться
вирішувати щодень. Що ж до результатів роботи нашої комісії по Хмельницькому
району, то тут також ілюзій жодних, але ж оцінку усім цим фактам хтось
таки повинен давати, чи як?
— До речі, як справи в обласній парторганізації “Україна соборна”,
яку очолюєте?
— Якщо хочете, все це складова і моєї партійної роботи. Ось нині переймаємося
й тим, як відзначити достойно 360-річчя Пилявської битви, бо про це, здається,
наша обласна виконавча влада забула, хоч є відповідний Указ Президента
про відзначення усіх цих подій. Якщо влада не розуміє, чим була для України
ця битва, то ми собі цього аж ніяк не можемо дозволити. Ну, не можна все
у цьому житті переводити лише на матеріальні виміри.
КРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
ЧТО НОВОГО?
«Вечерняя Одесса», 05.06.2008
Одесситы — за изменения избирательной системы.
Общественно-политическое объединение «Справедливая Одесса» уже собрало
11 тыс. 500 подписей под обращением к Президенту Украины с требованием
инициировать изменение избирательной системы по выборам депутатов Верховной
Рады и местных советов.
«Мы собрали уже 11 с половиной тысяч подписей, и я уверен, что через
10—12 дней у нас будет 25—30 тысяч подписей, которые мы направим в Секретариат
Президента. Эти подписи и будут позицией одесской громады по вопросу изменения
избирательной системы», — отметил лидер «Справедливой Одессы» Д. Спивак.
«Справедливая Одесса», в частности, требует проводить выборы в Верховную
Раду Украины по открытым партийным спискам с выдвижением депутатов в округах;
вернуться к мажоритарной системе выборов в местные советы; прописать в
новой редакции Закона «О выборах депутатов Верховной Рады Украины» и Закона
«О выборах депутатов местных советов и сельских, поселковых, городских
председателей» механизм воздействия избирателей на депутатов, вплоть до
возможности досрочного прекращения их полномочий по инициативе граждан;
в соответствии с внесенными изменениями в избирательное законодательство
Украины провести досрочные выборы в Верховную Раду Украины и в местные
советы.
За материалами ИА «Контекст-Причерноморье».
http://vo.od.ua/article/8402
БОРЬБА
С "ОТМЫВАНИЕМ" - НЕ МЫТЬЕМ, ТАК КАТАНИЕМ
Валентин Хорошун, «Салон Дона и Баса», 03.06.2008, Донецкая обл.
Госфинмониторинг намерен переписать набело правила работы финансовой
разведки и кардинально расширить перечень ее "агентов".
Закон "О предотвращении и противодействии легализации доходов..." был
принят Верховной радой в ноябре 2002 года. В соответствии с этим законом
субъектов финансового мониторинга в Украине сегодня только два - это Нацбанк
и Госфинмониторинг. При этом фондовики, банки и страховые компании должны
оповещать Госфинмониторинг обо всех сомнительных операциях на сумму свыше
80 тысяч гривень (операциях с ценными бумагами на предъявителя или за "наличку").
В будущем количество субъектов финмониторинга планируется нарастить с двух
до восьми.С подачи Госфинмониторинга аудиторов могут заставить "стучать"
на клиентов, а банкиров - идентифицировать любителей "налички".
На минувшей неделе стараниями украинской финансовой разведки в Украине
стартовала очередная "антиотмывочная" компания. Проекту закона "О предотвращении
и противодействии легализации доходов...", разработанному Госфинмониторингом
и переписывающему набело "антиотмывочные" правила, исполнился месяц. Это
значит, что теперь финансовые разведчики могут в любой момент передать
законопроект на рассмотрение в Верховную раду (точнее, попросить об этом
кого-нибудь из депутатов или Кабмин). При этом есть все основания полагать,
что тянуть волынку Госфинмониторинг не будет.
«Легализаторов» по осени считают
Дело в том, что в период с 24 мая по 3 июня в Украине должна была работать
делегация спецкомитета Совета Европы по вопросам взаимной оценки мер противодействия
отмыванию средств и финансирования терроризма (MONEYVAL). И по результатам
работы - оценить эффективность борьбы с отмыванием денег. Однако в последний
момент европейцы передумали и перенесли визит на осень.
Как заявил председатель Госфинмониторинга Игорь Черкасский, это позволит
Украине внести изменения в действующее "антиотмывочное" законодательство
и привести его в соответствие с требованиями FATF. Понятно, что в этой
ситуации финансовая разведка постарается приложить максимум усилий, чтобы
новые правила борьбы с "легализаторами" были узаконены. Но если это произойдет,
к борьбе с "отмыванием" нелегальных капиталов придется приобщиться не только
госконтролерам, но и представителям бизнеса "от мала до велика", начиная
с риелтеров и бухгалтеров и заканчивая компаниями по управлению активов.
Года идут, а нормы не стареют
Самое примечательное, что проект, разработанный Госфинмониторингом,
не нов. И в целом, и в частностях он перепевает "антиотмывочный" законопроект,
поданный в парламент Кабмином еще в конце 2006 года. Полноценным законом
тому проекту стать не довелось, но вот до рассмотрения во втором чтении
он дотянул. А летом минувшего года народный депутат Григорий Омельченко
продолжил дело, начатое Кабмином - подал свой вариант "антиотмывочного"
закона, практически ничем не отличающийся от правительственного. Правда,
как уверяет Игорь Черкасский, в последней "реинкарнации" законопроекта
учтены все изменения, внесенные в законодательство за последние два года.
Тем не менее, практически все основные положения "первопроекта" сохранены
с точностью до запятой. Суть же "антиотмывочных" нововведений проста -
радикальное расширение перечня субъектов финансового мониторинга. А проще
говоря, штатных информаторов украинской финансовой разведки.
В кругу информаторов о сомнительных финансовых операциях финансовая
разведка хочет видеть: организаторов лотерей и азартных игр, операторов
почтовой связи, риелтеров, торговцев драгоценными металлами, ломбарды,
юристов, нотариусов и адвокатов, аудиторов и бухгалтеров "по найму", компании
по управлению активами, представительства зарубежных финучреждений, торговцев
золотом и антиквариатом. Одновременно с этим расширяется и перечень контролеров
за соблюдением "антиотмывочного" законодательства. Соответствующими полномочиями
наделяются восемь ведомств: Нацбанк, Минфин, Минюст, Минтранссвязи, Минэкономики,
ГКЦБФР, Госфинуслуг и ГНАУ (в правительственном проекте ГНАУ не упоминалась).
За политиками - глаз да глаз
Еще одно примечательное нововведение - десятикратное снижение нормативного
порога "антиотмывочных" мероприятий. Так, банкам предписывается идентифицировать
всех клиентов, которые осуществляют операции " с наличкой" на сумму свыше
5 тысяч гривень (сейчас - 50 тысяч гривень). По подсчетам Ассоциации украинских
банков (АУБ), это приведет к троекратному увеличению "антиотмывочной" нагрузки
на финучреждения.
Планируется также, что в Украине будет существенно расширен круг обязанностей
субъектов первичного финмониторинга. В частности, они должны будут особое
внимание уделять отношениям с зарубежными политическими деятелями.
А в довершение ко всему Госфинмониторинг предложил значительно расширить
объем финансовых операций, подлежащих контролю. Так, для казино и иных
игорных заведений сумма операций, подлежащих мониторингу, снижается с 80
до 13 тысяч гривень. Кроме этого к подконтрольным операциям законопроектом
отнесены: осуществление наличных расчетов по финансовой операции, принятие
ставок и выплата выигрышей в любых азартных играх, осуществление расчетов
по ВЭД-контрактам, которые не предусматривают фактической поставки товаров
в Украину, операции с ценными бумагами на предъявителя и векселями с бланковым
индоссаментом, финансовые операции по контрактам, которыми не определена
форма расчетов. В то же время банкам запрещается устанавливать корреспондентские
отношения с иностранными финучреждениями, которые не имеют постоянного
местонахождения.
http://www.salon.donetsk.ua/rubrics/5210.php
ЕКОНОМІКА
ХМЕЛЬНИЧЧИНА
І СОТ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Володимир Разуваєв, «Проскурів», 05.06.2008, Хмельницька обл.
На розширеному засіданні правління Хмельницького союзу промисловців
і підприємців та об’єднання організацій роботодавців Хмельницької області
– про процес адаптації промисловості Хмельниччини до умов входження в СОТ
.
З середини травня Україна офіційно стала членом організації, якій належить
95% торговельного обігу на всіх континентах — Світової організації
торгівлі (СОТ). Отож, здавалося, мали б залишитися позаду численні
дискусії, прогнози і чутки, котрі впродовж 15 років вирували серед вітчизняних
політиків, а найбільше — у середовищі виробничників. Але, схоже, всі теоретичні
розмови позаду лише у політичної еліти, натомість промисловий директорат
неабияк заклопотаний нині саме конкретикою проблем, котрі постають
перед нашими підприємствами та цілими галузями. Зрозуміло, що Хмельниччина,
яка має торговельні зв’язки з десятками країн світу, не стоїть осторонь
цих проблем, котрі перестали бути гіпотетичними.
Нещодавно аспектам роботи промисловості та інших галузей економіки
краю було присвячено спеціальне розширене засідання правління Хмельницького
союзу промисловців і підприємців та об’єднання організацій роботодавців
області. Враховуючи важливість та актуальність тематики зібрання, нарешті
воно було представлено досить представницькою делегацією з облдержадміністрації
та обласної ради. Щоправда, не з числа перших осіб, але увага місцевої
влади навіть у такому “полегшеному” форматі свідчить про розуміння далеко
не простої ситуації, в якій знаходиться промисловість Хмельниччини, котра
опиняється у конкурентній боротьбі з “колегами” по СОТ вже
у нових умовах.
Те, що ситуація не є райдужною вже сьогодні, та й має не надто оптимістичні
тенденції, свідчать деякі статистичні цифри. Так, за даними управління
зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності ОДА, після затвердження
нових митних правил за вимогами СОТ з початку нинішнього року в області
різко змінився експортно-імпортний баланс. Якщо торік експорт з області
навіть дещо перевищував ввезення товарів з-за кордону, то за перші
чотири місяці він зріс на 14%, а імпорт збільшився в 1,8 раза. Це при тому,
що обсяги експорту на Хмельниччині на сьогодні значно перевищують
темпи росту промислового виробництва. Якщо взяти Україну, то дисбаланс
може скласти за рік 13 мільярдів доларів — так вважають незалежні фахівці.
Суттєве зменшення мита на імпорт ставить наших машинобудівників,
переробників сільгосппродукції, а також текстильну галузь і взагалі легку
промисловість у нерівні умови в порівнянні з іншими країнами — членами
СОТ. І не тільки з ними.
На думку Івана Дунця, президента ХСПП і ООРХО, хмельницькі підприємства
можуть через це постраждати у торгівлі з найбільшими своїми партнерами
з Росії, Білорусі та Казахстану, котрі ще не входять до СОТ, отож, їхні
митні правила або не скоординовані з цією організацією, або більше відповідають
державним інтересам. Отже, подільський директорат вважає, що митні зміни
в Україні здійснювались поспішно й певним чином захистили лише невелику
частину позицій. Це — перша серйозна проблема, яка ускладнюватиме процес
адаптації промисловості області до нових умов.
Генеральний директор ВАТ “Темп” Іван Праворський вже не вперше акцентує
увагу колег і влади на вітчизняний “беспредел” у цінах монополій на сировину
(нині, наприклад, листовий метал в Німеччині дешевший, ніж в Україні),
та енергоносії. Натомість “від центральної влади чути лише декларації”.
Він вважає, що дії ОДА також мають бути конкретними і реальними, хоча б
на рівні регіональних програм. Марія Хоменко, перший заступник головного
управління економіки ОДА, розглядає ситуацію у цій площині, зокрема на
державному рівні, “критичною” через недостатнє фінансування саме конкретних
заходів програми адаптації до СОТ. Отже, це інша серйозна проблема нашої
економіки.
Для подільських машинобудівників головним болем залишається стан
обладнання їхніх підприємств. У переважній більшості з них воно зношене
на 70-80%, а вільних коштів на модернізацію немає навіть у більш-менш благополучних.
Єдиний вихід — залучення інвестицій, адже інноваційна політика
в державі не відповідає сучасним потребам. Але для інвестування вистачає
проблем як об’єктивних — державного рівня, так і суб’єктивних — місцевого
“розливу”. Іноземних інвесторів не приваблює наше податкове законодавство,
яке, за висновками Європейського банку реконструкції та розвитку, є “найгіршим
в Європі для інвестицій”. А стан внутрішнього інвестора, а це наші громадяни,
добре відомий навіть незакордонним фахівцям.
Але є проблеми й інші. Наприклад, Торгово-промислова палата України
намагається активно пропагувати і рекламувати вітчизняні товари та їх виробників
серед сусідів України та далеких партнерів. Однак, як висловився президент
обласної спілки “Якість Поділля” Василь Любовецький: “З нашим менталітетом
ми ще десятки років працюватимемо за старими правилами”. Тобто, не заявляючи
активно про себе і не вивчаючи ретельно досвід інших.
З технологічним станом підприємств пов’язані й питання якості продукції
та її вартості — головні чинники у конкурентній боротьбі. На жаль, подолянам
похвалитися тут теж немає чим особливим. За інформацією директора ДП “Хмельницькстандартметрологія”
Миколи Сокольського, перевірки підприємств щодо дотримання вітчизняних
стандартів виробництва засвідчили вкрай сумну і загрозливу картину: 66%
заводів, цехів і фабрик мають порушення. Особливо м’ясопереробні та молочні.
Між тим, нині діючі стандарти “є значно гіршими, ніж колишні ГОСТи СРСР”.
Отже, про яку конкурентоспроможність можна говорити? В Європі, якщо харчове
підприємство не має сертифікату HASPP, а машинобудівне — ІSО-9001,
з ним ніхто навіть не буде контактувати. А на Хмельниччині перший
отримали лише чотири підприємства, а другий — 11. Над впровадженням цих
систем нині працюють ще 30 підприємств, але це незначна частка серед усіх
інших. Проте проблеми є й у тих, хто має такий сертифікат системи якості.
Наприклад, Деражнянський молочний завод, за словами його директора Валерія
Яглінського, має серйозні ускладнення з сировиною — якість молока у населення
занадто різна, адже збиране молоко дуже поступається тому, яке колись
пропонували великі тваринні комплекси області. Таких нині вже немає, отож
і виникають проблеми з експортом продукції, як це було торік з Росією
— найбільшим споживачем сирів та масла з Хмельниччини. У Деражні та й на
Хмельницькій маслосирбазі з тривогою очікують експансію молочної продукції
з Європи — якісної, сертифікованої і “розкрученої”.
А ось проблема з розряду анекдотичних. Вітчизняна нормативна база з
16 тисяч ГОСТів лише на чверть (!) відповідає стандартам СОТ. Для її гармонізації
передбачений термін у чотири роки, але фінансування на це поки що навіть
не передбачене у належному обсязі. Натомість практикується розсилка
нормативних документів СОТ у вітчизняній обкладинці, але... англійською
мовою.
До речі, про фінанси. Пояснюючи директорам підприємств ситуацію в банківській
сфері, зокрема підвищення ставок кредитування, директор Хмельницької філії
“ПриватБанку” Юрій Браніцький зауважив: “Оскільки економіка України нині
втягнута у велику політичну гру, комерційні банки змушені додатково страхуватися”.
Крім того, вступ України до СОТ співпав зі світовою фінансовою кризою,
отож швидкого полегшення годі чекати.
Щодо непромислового підприємництва, то особливого оптимізму з приєднанням
до СОТ немає і в нього. Президент ЗАТ “Фірма “Бакалія” Володимир Долгов
прогнозує складні часи для хмельницьких речових ринків. На його думку,
найближчими роками слід чекати відмови виробників з Китаю, Польщі,
Туреччини та інших країн від послуг наших “човників”-посередників. Легальний
бізнес, користуючись новими можливостями, відкриватиме цивілізовані, сучасні
дилерські представництва, будуватиме у нас свої склади і комфортабельні
торговельні центри, конкурувати з якими вулиця Геологів і Львівське шосе
вже не зможуть.
За висновками подільського директорату, Хмельниччина у період адаптації
до умов СОТ буде мати значно більше негативних наслідків ніж, скажімо,
Донбас, де хімічна і металургійна промисловості навпаки отримають кращі
перспективи на світовому ринку. Отож нашому АПК, машинобудівним, переробним
підприємствам та галузі легкої промисловості необхідно терміново вжити
необхідних заходів. Насамперед, у детальному вивченні вимог СОТ, вирішенні
проблеми кваліфікованої робочої сили, налагодженні кооперації виробництва,
зменшення його собівартості та ін.
Співпраця з органами державної та місцевої влади, профспілками має
сприяти збереженню і розвитку трудового потенціалу краю, скороченню платних
державних послуг для виробничників. Про це якраз і йшлося на засіданні
ХСПП і ООРХО рекомендують ОДА терміново відновити роботу координаційної
ради з питань підготовки робітничих кадрів. Що стосується промислових підприємств,
то їм варто активніше користуватися можливостями і послугами Торгово-промислової
палати. Зокрема, її обласної філії, де й відбувалось це засідання. Втім,
“наш менталітет”, про який говорив заслужений ветеран промисловості Поділля
Василь Любовецький, треба “адаптувати” до вимог СОТ усім: владі й виробничникам.
І адаптувати чим швидше, адже чекати нашої готовності 150 членів цієї організації
не будуть — ринок цього просто не передбачає.
БИЗНЕС ПОВЕРНУЛСЯ
ЛИЦОМ К "ГАЗПРОМУ"
Валентин Хорошун, «Салон Дона и Баса», 03.06.2008, Донецкая обл.
Дочерняя компания российского монополиста стартовала в Украине по-спринтерски.
За считанные недели "Газпром" оттеснил "Нефтегаз Украины" на второй план
на 30 крупнейших предприятиях страны.
В конце минувшей недели "новорожденная" дочерняя компания "Газпрома"
- ООО "Газпром сбыт Украина" (ГСУ) заявила, что в июне намерена продать
украинским промышленным потребителям свыше 500 миллионов кубометров газа.
А в июле - удвоить объемы поставок и вплотную приблизиться к "Нефтегазу
Украины", месячные объемы промышленных поставок которого составляют 1,2-1,5
миллиардов кубометров.
Если же учесть, что компании ГСУ - без году неделя (в Украине она была
зарегистрирована 3 апреля 2008 года в рамках реализации мартовского российско-украинского
соглашения о развитии отношений в газовой сфере), стартовала она весьма
успешно. Как подчеркивает сам "Газпром сбыт Украина", договора на поставку
природного газа на сегодняшний день им заключены более чем с 30 крупными
украинскими предприятиями, среди которых Мариупольский меткомбинат им.
Ильича, "Азовсталь", Северный и Центральный горно-обогатительные комбинаты,
"Евроцемент Групп".
Причем спрос на "дочерний" газпромовский газ уже превышает квоту, установленную
Национальной комиссией по регулированию электроэнергетики (НКРЭ) на уровне
7,5 миллиарда кубометров в год. Эксперты тягу украинских промышленных потребителей
к "Газпрому" объясняют простой причиной: работать с россиянами выгоднее,
поскольку прямой поставщик может обеспечить гарантированные и бесперебойные
поставки газа. Поэтому неудивительно, что НКРЭ пытается "стреножить" ГСУ
на старте: первоначально предполагалось, что лицензия на поставку газа
дочерней компании "Газпрома" будет выдана на пять лет. Но в последний момент
НКРЭ передумала и сократила срок действия лицензии до одного года.
Между тем, громкие заявления Юлии Тимошенко о "прикрытии лавочки" посреднических
поставок топлива дочерней компанией скандально известной "РосУкрЭнерго"
- "УкрГазЭнерго" (УГЭ) пока остаются лишь заявлениями. По неофициальным
данным в апреле - мае УГЭ поставила на украинские предприятия около миллиарда
кубометров топлива (правда, это в четыре раза меньше прошлогодних объемов).
И целый ряд крупных предприятий таких, как "Крымская сода", "Крымский титан",
"Ровноазот", "Днепроазот", приобретают газ у компании, которую Кабмин "в
упор не видит".
А вот что будет с украинским газовым рынком в будущем эксперты пока
затрудняются сказать. Так, по мнению руководителя киевского Центра энергетических
исследований Константина Бородина: "Если не будет давления властей, начнется
конкуренция трех трейдеров. Но пока у "Нефтегаза" нелучшая цена - около
$300 за тысячу кубометров против $280 у "УкрГазЭнерго".
http://www.salon.donetsk.ua/rubrics/5212.php
ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
САМОСТРОЮ ОБЪЯВЛЕН БОЙ
Полина Вовчик, «Время», 05.06.2008, Харьковская обл.
В Харькове зарегистрированы случаи самовольного захвата земельных
участков, но стратегия и тактика по борьбе с нарушениями еще не разработаны.
В Харькове прошла совместная коллегия Харьковской облгосадминистрации
и Министерства регионального развития и строительства Украины под руководством
министра Василия Куйбиды.
По данным Госстройинспекции Украины, более 50 процентов зданий в государстве
— самовольные строения. Но даже при таких условиях Харьковская область
отличилась. Первый заместитель председателя облгосадминистрации Владимир
Бабаев на совещании привел данные по результатам инспекций с января по
апрель, согласно которым из 560 проверенных объектов строительства 550
— незаконные, то есть не имеют всех разрешительных документов. А по данным
государственной архитектурно-строительной инспекции, 98% строительства
на Харьковщине ведется с нарушениями, при этом четверть строек вообще нигде
не зарегистрирована.
Строительство без разрешения специалистов, самовольный захват земельных
участков, несоблюдение проекта строительства или вовсе его отсутствие,
нарушение во время сдачи в эксплуатацию здания — все это грубые нарушения
при строительстве. И под угрозой — жизнь людей, которые потом будут жить
в домах, качество которых под большим сомнением.
Так, В. Бабаев отметил, что в Киевском районе Харькова с нарушением
требований градостроительного законодательства построены три жилых дома:
5-ти, 6-ти и 13-ти этажей. По словам первого заместителя руководителя области,
фактически это недостройка, однако уже существует решение Хозяйственного
суда относительно права собственности на эти объекты. Соответствующего
разрешения на проведение строительных работ от инспекции Архитектурно-строительного
контроля фирма-застройщик не получала. «Уже в скором будущем в этом доме
будут жить люди, но госэкспертиза проекта отсутствует, никаких испытаний
не проведено, акты на скрытые виды работ отсутствуют, журнала авторского
надзора также нет и так далее», — подчеркнул первый заместитель председателя
облгосадминистрации.
Владимир Бабаев также отметил, что тот, кто вводил в действие жилье,
хорошо понимает, насколько тяжело включить лифты, подать горячую и холодную
воду, заключить договор с облэнерго, теплосетями и другими инстанциями.
Бороться с самовольным строительством пока еще планируют лишь усилением
контроля. К архитектурно-строительной инспекции присоединятся и правоохранители
— милиция, прокуратура, Служба безопасности и даже налоговая администрация.
В планах должностных лиц — увеличить штрафы за нарушение или даже создать
строительную полицию. Министр Василий Куйбида обратился к собравшимся,
чтобы они и в дальнейшем предоставляли свои идеи относительно решения проблемы
в сфере самостроя и нарушения действующего законодательства во время строительства.
При этом он отметил, что все инициативы будут обсуждать законодатели и
чиновники соответствующих министерств.
http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=2798
ЗЕМЕЛЬНАЯ ТЯЖБА БЕЗ
КОНЦА И КРАЯ
Сергей Баркар, «Вечерняя Одесса», 05.06.2008
Самый актуальный вопрос – земельный.
Сегодня, очевидно, нет более актуальных вопросов, чем земельные. Прежде
всего, это касается участков, расположенных вблизи больших промышленных
и курортных городов.
В данном случае речь пойдет о самозахвате земельного участка, расположенного
на границе города Одессы и принадлежащего государственному предприятию
«Опытное хозяйство «Таировское» Национального научного центра «Институт
виноградарства и виноделия им. В. Е. Таирова» Украинской академии аграрных
наук.
Возвращаясь в прошлое, напомню, что постановлением Верховного Совета
Украины от 29.07.1991 г. № 1370-ХII за Украинской академией аграрных наук
закреплены земля, все основные фонды и другое государственное имущество,
которое находится в распоряжении ее учреждений. Порядок и владение ими
определяются исключительно президиумом академии.
Закон Украины «Об особенностях правового режима имущественного комплекса
Национальной академии наук Украины» от 29.06.2004 г.
№ 1911/IV, статья 5, регламентирует изъятие земельных участков Национальной
академии наук Украины и отраслевых академий наук, в том числе и Украинской
академии аграрных наук, которое может осуществляться только с согласия
президиума Национальной академии наук Украины и президиумов отраслевых
академий в соответствии с Земельным кодексом Украины. А в соответствии
с уставом Украинской академии аграрных наук, утвержденным постановлением
Кабинета Министров Украины
№ 175 в 2006 году, согласование вопросов, связанных с изъятием земельных
участков из пользования научных учреждений и государственных предприятий
опытных хозяйств УААН, рассматривается президиумом академии при наличии
перечня обязательных документов и обоснований, в которые входит договор
научного учреждения или государственного предприятия опытного хозяйства
как землепользователя, относительно условий изъятия земли из пользования
с обязательным требованием возмещения ущерба, связанного с этим изъятием.
Все это достаточно обоснованно объясняет законодательное содержание
и процедуру отведения земель, принадлежащих УААН, в соответствии с земельным
законодательством Украины, уставом УААН, уставами научных учреждений и
их опытных хозяйств.
Но в ситуации, о которой идет речь, случилось все по-другому. 24 июля
1998 г. Таировским поселковым советом Овидиопольского района принято решение
№ 3 «О закреплении земельного участка в постоянное пользование за опытным
хозяйством «Таировское», которым решено закрепить за ГП «Таировское» в
постоянное пользование 748 га земли, которой, кстати, это хозяйство пользуется
уже 50 лет. 24 апреля 2000 г. госпредприятию «Таировское» Института виноградарства
и виноделия им. В. Е. Таирова УААН выдан государственный акт на право постоянного
пользования землей для ведения товарного сельскохозяйственного производства.
Но 14 февраля 2005 г. председателем Овидиопольской районной государственной
администрации было издано распоряжение № 92 «О предоставлении земельного
участка несельскохозяйственного назначения в аренду ООО «Гранит К». Этим
распоряжением были нарушены требования ст. 149 ЗК Украины, так как земельный
участок площадью 0,4181 га, переданный ООО «Гранит К», в соответствии с
государственным актом на право постоянного пользования землей ГП «Таировское»
и приложенным к нему планом внешних границ землепользования, принадлежит
тому же опытному хозяйству «Таировское» и находится в границах общей площади
хозяйства 748 га.
Указанный земельный участок мог быть изъят из пользования ГП «Таировское»
только на основаниях, предусмотренных ст. 149 ЗК Украины. Но таких оснований
у председателя Овидиопольской райгосадминистрации не было, и земельный
участок не изымался из землепользования ГП «Таировское» ИВиВ им. В. Е.
Таирова, но безосновательно был передан в аренду ООО «Гранит К». После
многочисленных жалоб и обращений руководства ИВиВ им. Таирова и его опытного
хозяйства «Таировское» в различные правоохранительные и контролирующие
органы по поводу совершенного правонарушения Овидиопольская райгосадминистрация
вынуждена была пересмотреть ранее принятое решение, приняв новое (№ 911
от 25.07.2006 г.) — «Об отмене распоряжения главы райгосадминистрации от
14.02. 2005 г. № 92 «О предоставлении земельного участка несельскохозяйственного
назначения в аренду ООО «Гранит К».
На этом можно было бы поставить точку. Но ООО «Гранит К» подает иск
в хозяйственный суд Одесской области к Овидиопольской РГА с требованием
отменить решение № 911 от 25.07.2006 г. и суд его удовлетворяет. К слову,
суд состоялся без приглашения и без участия ГП «Таировское» как непосредственного
землепользователя указанного земельного участка.
А в это время, начиная с апреля 2006 г., ООО «Гранит К» начинает и
ведет масштабное строительство многоквартирного дома на площади, часть
которой занимает два земельных участка, принадлежащих опытному хозяйству
«Таировское» ННЦ «ИВиВ им. В. Е. Таирова», 0,4181 га и 0,34 га. В общем,
самозахват составляет около 1 га особо ценных сельскохозяйственных угодий
госпредприятия «Опытное хозяйство «Таировское» Национального научного центра
«Институт виноградарства и виноделия им. В. Е. Таирова».
Сегодня ООО «Гранит К» завершает строительство многоквартирного дома
на захваченной земле, начинает распродажу квартир, но никто из высоких
должностных лиц, как Овидиопольской РГА, так и многих других соответствующих
государственных учреждений, не обеспокоен тем, что права государства в
лице госпредприятия «Опытное хозяйство «Таировское» ННЦ «ИвиВ им. В. Е.
Таирова» грубо нарушены. Почему ООО «Гранит К» должен получать прибыль
за счет таких противоправных действий?
Заместитель директора по производству ННЦ «ИВиВ им. В. Е. Таирова».
http://vo.od.ua/article/8398
«ПРИСУТНІСТЬ
У “НАШІЙ УКРАЇНІ» СТАЛА ДЛЯ МЕНЕ НЕМОЖЛИВОЮ»
В.Швець, «Проскурів», 05.06.2008, Хмельницька обл.
Депутат Хмельницької міської ради п’яти скликань В.Швець -
про порушення Хмельницькою міською радою правил передачі земельних ділянок
в оренду.
Згадуючи вибори до Хмельницької міської ради, які проходили у 2006 році,
думаю, кожний хмельничанин серед обіцянок, які брали на себе партії та
блоки, насамперед згадає “земельне питання”. Адже усі, як один, стверджували:
у місті буде запроваджено відкритий та прозорий порядок передачі земельних
ділянок в оренду для здійснення підприємницької діяльності та передача
земельних ділянок у власність громадян для будівництва індивідуального
житла.
І дійсно, у серпні-вересні 2006 року міська рада своїми рішеннями розпочала
проведення земельних аукціонів з визначення орендарів земельних ділянок,
запровадила черговість надання земельних ділянок громадянам. Але вже наприкінці
минулого року сама ж і порушила встановлені нею правила, надавши без проведення
аукціону згоду на розробку проекту землеустрою дружині одного з депутатів
міської ради. Мої намагання переконати колег у тому, що цього робити не
можна, завершились нічим, рішення було прийняте. Проглядаючи результати
голосування серед тих депутатів, які голосували “за”, я побачив прізвища
членів своєї фракції “Наша Україна”.
Цей випадок не став єдиним, і вже на початку цього року міська рада
знову порушила свої рішення, надавши поза чергою земельну ділянку доньці
одного з депутатів. І знову на сесії міської ради мої заперечення залишились
поза увагою депутатів — натиснувши на зелену кнопку, більшість
знову переступила через свої передвиборчі обіцянки. Члени фракції “Наша
Україна” були у цій більшості.
Вважаю таке зухвале ставлення до своїх передвиборчих програм та обіцянок
неможливим, тим більше, що у 2007 році керівні органи партії “Наша Україна”
письмово попередили усіх своїх депутатів місцевих рад про необхідність
розглядати земельні питання лише на конкурентних засадах. Я — людина позапартійна,
але яка вже багато років розділяє політичні погляди партії “Наша Україна”,
не можу змиритися з тим, що члени цієї партії, які входять до фракції,
не виконують рішень центральних органів партії та свої передвиборчі програми.
Після таких подій у міській раді я вирішив, що для мене присутність у фракції
“Наша Україна” стала неможливою, тому й оголосив про те, що став позафракційним
депутатом.
Ще одним поштовхом для призупинення свого членства у фракції стали
події останніх місяців, які відбуваються навколо партії “Наша Україна”
як на центральному рівні, так і у нашій області, й у місті зокрема. Я не
хочу мати відношення до тих політичних “ігрищ”, які вже призвели до різкого
падіння рівня довіри громадян до партії, а у подальшому можуть призвести
до її самознищення.
Як виявилось, легше звинувачувати народних депутатів України у тому,
що хтось із них не виконує своїх обіцянок, ніж самому їх дотримуватись,
маючи мандат депутата міської ради.
РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
ЗРОСТАННЯ
УСЕ ЩЕ ПЕРЕВАЖАЄ НАД ЗНИЖЕННЯМ
«Київська правда», 06.06.2008
Деякі продукти харчування в Київській області продовжують дорожчати.
Чергове повідомлення державної інспекції контролю за цінами в Київській області на 30 травня свідчить, що низка продуктів харчування усе ще продовжує дорожчати і на підприємствах торгівлі, і на продовольчих ринках. Хоча є й приємні винятки, коли ціни знижуються. Без будь-яких коливань залишаються ціни на хліб, а от борошно пшеничне вищого сорту подешевшало майже до рівня, що був зафіксований на 30 березня. Дешевшими порівняно до стану на 30 квітня стали яйця курячі, цукор-пісок, ковбаса варена, олія соняшникова. У роздрібній торгівлі залишилися сталими торговельні надбавки, котрі нерідко значно перевищують встановлені межі. На жаль, у більшості випадків спостерігається зростання цін порівняно з р