Огляд реґіональної преси

Хоча сто днів парламентської коаліції передували такій же точці відліку для створеного нею уряду, за традицією більше говорили про Кабмін, про його здобутки й прорахунки. Та, мабуть, справа тут не лише в традиції — як могла продуктивно проявити себе невпевнена в своїх силах, часто суперечлива позиціями своїх членів, більше віртуальна, ніж реальна парламентська більшість та ще й умовах тривалих зривів опозицією засідань Верховної Ради? А от деструктивно змогла. Й не раз. Бо помаранчева коаліція й без опозиції вміє сама собі створювати складнощі.

Черговий вияв союзницьких розбіжностей якраз співпав із стоденним "ювілеєм" коаліції та її уряду і пов'язаний з рішенням парламенту провести перевибори столичної влади, котрі днями вже й взяли визначений законом старт. Їх суть в тому, що коаліціянти кинули виклик Черновецькому, не будучи готовими гідно протистояти йому на травневих виборах, перемогти на яких — на цьому сходяться всі — можна лише з єдиним кандидатом. Його нема і навряд чи буде, як спрогнозував днями лідер "нашоукраїнців" В'ячеслав Кириленко.

Кажуть політологи, що нинішні демократи можуть знаходити порозуміння лише перед "розстрілом", тобто перед піком загрози. Так-от, офіційним стартом столичної передвиборної кампанії, можна сказати, вони вже виведені на "розстріл". В черговий раз. Чи згуртуються хоча б ситуативно й цього разу перед самісінькою командою "плі!", яка означатиме нищівну політичну поразку?

Якщо повернутися до того, з чого почали, до ста днів коаліції, й подивитися, які політичні оцінки вона отримала в середовищі політологів, бо ставлення до парламенту виборців завжди було й залишається незмінно негативним, то побачимо, що Верховну Раду, — а відтак, зрозуміло, й її більшість — експерти наділяють лише 35% відповідальності за політичну ситуацію в країні. Основна відповідальність — на Президентові. А хіба таке співвідношення має бути в парламентсько-президентській країні?

Серед факторів, що вплинули на ті успіхи уряду протягом його стоденної діяльності, які справді треба визнати, нема підтримки Верховної Ради (більшості). Знову ж таки, хіба це нормально — не бути помічником Кабміну, який більшість, хоч і з величезними потугами, але таки сформувала? Ще більше вражає те, що деякі політологи схильні вважати, що через нескінченні чвари помаранчевих свої уряду шкодили навіть більше, ніж опозиція. Справді — знай наших!

Такі вони, сто днів демократичної коаліції.

http://www.kiev-pravda.kiev.ua/index.php?article=231

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

Жінка за кермом. Перші підсумки роботи нового Уряду: він рухається значно швидше, ніж сподівалися

Ганна Орешко, «Нова Доба», 27.03.2008, Черкаська обл.

Щойно Тимошенко впритул приступила до реальної детінізації економіки, як її уряд опинився під шквалом звинувачень, зіткнувся із тиском та штучно створеними перешкодами. Але перешкоди – це стихія Тимошенко…

Три місяці урядування – надто невеликий термін, щоби вести мову про якісь глобальні досягнення або прорахунки Кабінету Тимошенко. Натомість перших ста днів надзвичайно активної роботи цього уряду цілком достатньо, аби зробити висновки про його наполегливість у досягненні поставленої мети. Тому перш за все треба окреслити завдання, які поставила перед своєю командою Прем’єр-міністр. А вже відтак дивитися – наскільки успішно вони виконуються. Отже, завдання перше: забезпечити зростання доходів населення, яке випереджало б ріст цін та інфляцію. Завдання друге: розвиток вільної конкуренції на ринках, бо тільки так можна побороти цінове свавілля та сприяти створенню нових підприємств та нових робочих місць. Але жоден уряд не буде успішний без підтримки та розуміння його дій з боку суспільства. Звідси – трете завдання уряду Тимошенко: відновлення взаємної довіри населення та влади.

Три означені завдання випливають із однієї стратегічної мети Юлії Тимошенко: наведення ладу в країні. Саме це пропонувала виборцям Тимошенко-політик. А нині навіть такі солідні опоненти, як Леонід Кравчук, змушені визнати: Тимошенко-прем’єр, – це перший політик в Україні, який, прийшовши до влади, взявся виконувати власні передвиборні обіцянки. До цієї обставини ми ще повернемося, а зараз подивимося, які конкретні заходи та результати можна зарахувати до урядового «активу» за сто днів, що минули.

Соціальна статистика: зростання доходів усе ж таки випереджає зростання цін

Найсильніша складова роботи уряду на сьогодні – соціальна політика. Варто лише подивитися на виправлений Державний бюджет 2008-го року, який урядові вдалося швидко провести через парламент (а як ефективно працює нині парламент України – бачать усі). Саме завдяки зусиллям урядової команди Тимошенко (БЮТ та НУНС) країна ввійшла в новий рік із затвердженим бюджетом, у який внесено суттєві соціальні корективи. Зокрема, підвищили розмір допомоги при народженні дитини: віднині це 12 тис 240 грн ( а було 8,5 тис). На народження другої та третьої дитини сума допомоги становитиме 25 та 50 тис грн відповідно. Одночасно із підвищенням виплат Кабмін запроваджує суворий контроль за їхнім використанням: ніхто не буде платити людям, які відмовилися від власних дітей. Для кожної покинутої батьками дитини відкриватиметься спеціальний рахунок, де гроші накопичуватимуться до повноліття дитини.

Не забув уряд ні про молодих, ні про літніх людей: удвічі підвищено стипендії учням ПТУ та студентам ВНЗ (при цьому зарплати вчителів зростуть у півтора раза). А розмір середньої пенсії тільки за січень виріс до 750 грн, тобто на 27%. Протягом усього 2008-го року планується збільшити пенсії на 37%. Але уряд розуміє, що вся пенсійна система потребує вдосконалення: вже готова Концепція пенсійної реформи, яку незабаром буде винесено на загальне обговорення. До речі, Уряд категорично відмовився від ідеї підвищення пенсійного віку!

Окремо слід відзначити виконання Юлею Тимошенко передвиборних зобов’язань щодо повернення заощаджень, утрачених нашими громадянами у колишньому Ощадбанку СРСР. Виплати по внесках почалися, щойно новий уряд став до роботи, і вони не обмежаться компенсаціями в 1000 грн, які вже одержали майже 3 мільйони жителів України. До кінця року Кабмін планує розрахуватися із 60% ошуканих вкладників Ощадбанку. Сума виплат, прямо запланована у бюджеті-2008, становить 6 млрд грн. Варто підкреслити, що це у 31 раз більше, ніж у 2007-му спромігся виплатити попередній уряд Януковича, й у 5,3 раза більше, ніж отримали вкладники за всі роки незалежності України. Ще 14 млрд грн для вкладників уряд має намір одержати від приватизації. Адже навіть затятим опонентам прем’єра відомо, що Юлія Тимошенко вміє проводити приватизацію прозоро й брати з нового власника справжню ціну. Тому опоненти уряду всіляко перешкоджають наведенню ладу в приватизаційних справах взагалі й у Фонді держмайна зокрема. Робиться все, щоби зірвати приватизаційні плани, бо це означає позбавити бюджет грошей, що мають піти на повернення вкладів. А отже, зрозуміло, опоненти звинуватять у всьому «поганий уряд». Але Прем’єр-міністр впевнена, що протягом двох років українцям повернуть заощадження у повному обсязі – адже це не тільки питання відновлення справедливості, а й запорука довіри населення до влади в майбутньому.

Уряд забезпечує зростання доходів населення швидше за темпи інфляції. У цілому таке зростання у січні-лютому 2008 року становило 23,4% і це майже вдвічі більше, ніж за той же період 2007-го. Та в команді прем’єра добре розуміють, що інфляцію, яку залишив у спадок уряд Януковича, треба гальмувати. Спільно із Національним банком Кабмін розробив і вже впроваджує цілий комплекс антиінфляційних заходів. Але високу інфляцію погасити швидко неможливо, отже – це лишається стратегічним завданням уряду на середньострокову перспективу. Головне на сьогодні – не допустити, щоби зростання цін завдало нищівного удару по найвразливіших верствах населення: пенсіонерах, студентах, працівниках бюджетної сфери.

Контрабандисти та тіньовими сумують за Януковичем

Зрозуміло, що гроші на підвищення соціальних стандартів не беруться з повітря. Ці гроші ще треба забрати в тих, хто звик державні кошти «обертати», ділити, присвоювати (а кажучи просто – красти). За багато років в економіці та навколо бюджету склалося чимало відшліфованих схем для тіньового, або й відвертого, «дерибану». Уряд Тимошенко послідовно ламає такі схеми, що викликає шалений опір задіяних у темних оборудках чиновників та високо посадовців. Обсяги розкрадань та шахрайства можна оцінити на прикладі відновленої Кабміном програми «Контрабанда-стоп». Варто було уряду взятися за наведення порядку на митниці, як щоденні митні надходження до бюджету виросли на 80%. У переліку на гривні – це мільярди: тільки за лютий 2008-го митниця зібрала 7,6 млрд грн, що вдвічі більше, ніж надходження за цей місяць торік.

Загалом Державна митна служба за два перші місяці року перерахувала до бюджету в 1,7 раза більше коштів, ніж на початку минулого року. Ці надходження становили 12,6 млрд грн. Таким чином уряд Тимошенко повернув до казни надходження, які за урядування Януковича безсоромно розкрадалися. А Янукович з Азаровим у цей час пропонували населенню «затягнути паски» й не «проїдати» державні гроші…

Ще більші масштаби тіньових оборудок спостерігалися у сфері постачання в Україну природного газу. Хитрі посередницькі схеми розрослися на енергоресурсах як ракова пухлина й почали загрожувати вже не тільки економіці, а й національній безпеці України. І порятунок був тільки в негайному «хірургічному втручанні», яке й провела Юлія Тимошенко, відрізавши від газової годівниці сумнівних посередників: «РосУкрЕнерго» та «УкрГазЕнерго». Перехід на прямі та прозорі схеми роботи із російським «Газпромом», започаткований урядом Тимошенко, дасть не тільки грошовий виграш для казни, а й можливість уряду контролювати цінову ситуацію на цьому визначальному сегменті економіки. Уряд уже домігся сталої ціни на газ у поточному році, забезпечивши тим незмінну ціну на газ для населення.

Такого, що робить Тимошенко, – не прощають

Очевидно, що зламу корупційних схем і повернення грошових потоків у соціальне русло прем’єрові не пробачили. Не пробачили ті, хто на тіньових схемах добряче підгодовувався. Щойно Тимошенко впритул приступила до реальної детінізації економіки, як її уряд опинився під шквалом звинувачень, зіткнувся із тиском та штучно створеними перешкодами. Серед невдоволених втратою непрозорих надприбутків виявилися не тільки старі політичні опоненти, а й чиновники високого рангу із «дружнього» президентського секретаріату. Таке враження, що без «цінних вказівок» та «суворих доган» чинному урядові це панство не може прожити й дня.

А чого варте вперте блокування роботи парламенту фракцією Партії регіонів, яка за спритністю вигадування безглуздих «приводів» блокади перевершила вже самого барона Мюнхгаузена? Адже регіонали чудово розуміють: не даючи змоги працювати вищому законодавчому органу України, вони гальмують і роботу уряду. Тож, варто очікувати, що за відсутності нових причин соратники Януковича блокуватимуть ВР через спеку в Африці та сніг в Антарктиді. Бо кожен день роботи уряду Тимошенко зменшує їхні шанси на омріяний реванш, на повернення до влади і грошей. От тоді можна буде знову взятися до старих доходних схем, а народові тільки кидати мізерні подачки, й то – під вибори.

Утім, судячи із наполегливості та рішучості, з якою прем’єр Тимошенко та її уряд вирішують найважчі проблеми країни, «людям з минулого» ніякий реванш не світить.

В Ливадии прошло заседание нацсовета по вопросам взаимодействия органов государственной власти и органов местного самоуправления

Алла Горева, пресс-секретарь Председателя Верховной Рады АРК, «Крымские известия», 27.03.2008

Были рассмотрены вопросы по усовершенствованию законодательства, реформированию органов местного самоуправления в стране.

В нем приняли участие Президент Украины Виктор Ющенко, Председатель Верховной Рады Украины Арсений Яценюк, Председатель Совета национальной безопасности и обороны Украины Раиса Богатырева, Председатель Верховной Рады Автономной Республики Крым Анатолий Гриценко, Председатель Совета министров автономии Виктор Плакида, а также представители Секретариата Президента Украины, члены украинского правительства, главы областных госадминистраций, областных советов, городские головы и другие должностные лица.

Указом от 20 марта 2008 года № 241 глава Украинского государства утвердил Положение и состав Национального совета по вопросам взаимодействия органов государственной власти и органов местного самоуправления. В него вошли Председатель Верховной Рады Украины, Председатель Совета министров Автономной Республики Крым, члены Кабинета Министров страны, а также главы городов и районов Украины. Перед Нацсоветом поставлена основная цель — разработка согласованной позиции в вопросах общегосударственного и регионального значения.

На первом заседании Нацсовета, состоявшемся в Ливадийском дворце, были заслушаны предложения представителей регионов по внесению изменений в Закон Украины «О Государственном бюджете Украины на 2008 год и о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины». Кроме того, участники заседания обсудили вопросы усовершенствования законодательства о государственных закупках, а также материально-техническое состояние коммунальных аэропортов во всех областях Украины, уделив особое внимание тем аэропортам, которые, как планируется, будут принимать участников чемпионата Европы по футболу 2012 года.

Президент Украины Виктор Ющенко во время заседания Нацсовета по вопросам взаимодействия органов государственной власти и органов местного самоуправления заявил о необходимости скорейшего реформирования органов местного самоуправления в стране. Он подчеркнул, что такая реформа назрела давно, ее следует провести до принятия новой редакции Конституции Украины, и призвал мэров городов и глав районных госадминистраций принять активное участие в подготовке будущего плана реформирования органов местного самоуправления. Президент страны предложил рассмотреть этот вопрос уже на следующем заседании Национального совета по вопросам взаимодействия органов государственной власти и органов местного самоуправления, чтобы сформировать соответствующие конституционные изменения. Говоря о госбюджете 2008 года, глава государства отметил, что правительство Украины должно как можно скорее разработать законопроект о внесении изменений и дополнений в главный финансовый документ страны, чтобы Украина имела реальную возможность эффективно бороться с инфляцией. Что касается нового закона о госзакупках, то Виктор Ющенко призывает Кабмин разработать этот документ в течение ближайших двух недель.

Президент Украины также в очередной раз заявил, что вступление в НАТО не создаст никаких рисков для других стран, и в первую очередь для России. Он особо подчеркнул, что политика Украины не направлена против кого-то.

На прошедшей в Ливадии пресс-конференции президент страны, отвечая на вопросы крымских журналистов, пообещал, что Украина и Россия возобновят переговоры на правительственном уровне по поводу завершения работ по ликвидации последствий аварии, которая произошла в ноябре 2007 года в Керченском проливе. Глава государства подчеркнул, что 21 марта провел телефонный разговор с Президентом РФ, во время которого стороны обговорили вопросы предотвращения экологической катастрофы в Керченском проливе, возможные механизмы борьбы с ее последствиями, а также вопросы компенсации за нанесенный ущерб. Виктор Ющенко сообщил, что утилизация собранной в акватории и на побережье мазутно-песчаной смеси будет начата в ближайшие дни и завершится в течение двух-трех недель.

В свою очередь Председатель Верховной Рады Автономной Республики Крым Анатолий Гриценко, комментируя этот вопрос, отметил: «В Крыму проведена большая и довольно трудная работа по устранению последствий аварии в Керченском проливе. В том числе и при активной поддержке руководителей страны. Однако проблема не исчерпана. Крымское руководство надеется на скорейшее разрешение вопроса утилизации четырех тысяч тонн собранной смеси мазута, песка и водорослей, которые сегодня находятся на причале Керченского морского торгового порта, и около двухсот тонн — на территории Ленинского района. Кроме того, автономия также очень рассчитывает на государственную помощь по сбору остатков нефтепродуктов, которые могут появиться в прибрежной зоне в связи с повышением температуры воды».

Виктор Ющенко выразил пожелание, чтобы заседания Нацсовета по вопросам взаимодействия органов государственной власти и органов местного самоуправления проводились не реже одного раза в квартал и чтобы на них рассматривались не только вопросы общегосударственной важности, но и 2—3 текущие проблемы жизнедеятельности органов местного самоуправления, которые требуют незамедлительного решения.

По завершении заседания Нацсовета Виктор Ющенко вручил государственные награды выдающимся крымчанам за особые заслуги перед государством, после чего принял участие в посадке деревьев на аллее возле Ливадийского дворца.

http://www-ki.rada.crimea.ua/nomera/2008/057/livady.html

Первые дни демократии в Украине

«Луганская Правда», 26.03.2008

Об итогах первых ста дней работы демократической власти рассказывает луганский лидер БЮТ, народный депутат Украины Виталий Курило.

– Виталий Семенович, готов ли БЮТ утверждать, что первый этап работы нового правительства был максимально насыщенным, плодотворным и результативным?

– Едва ли не впервые за всю историю своей независимости наша страна получила действительно трудоспособное и ответственное правительство, которое работает прозрачно, открыто, в интересах государства.

Юлия Тимошенко с первого дня во власти начала выполнять свои предвыборные обещания и реализовать программу «Украинский прорыв». Правительство повысило минимальные зарплаты, стипендии, пенсии, выплаты пенсионерам, «детям войны», матерям с малолетними детьми, увеличило пособие по рождению ребенка.

БЮТ инициировал снятие депутатской неприкосновенности и ликвидацию льгот нардепов. БЮТ создал прецедент возвращения долгов по вкладам в Сбербанк.

Правительство Тимошенко успешно завершило вступление Украины в ВТО. Этого результата полтора последних десятилетия безуспешно старались достичь 13 предыдущих украинских правительств.

– Тимошенко обвиняют в росте инфляции. Вы можете это прокомментировать?

– Правительство Юлии Тимошенко получило от предыдущей власти в наследство стремительно растущую инфляцию. По итогам 2007 года ее показатели составляли уже 17%. Но уже сегодня жители Украины могут ощущать замедление роста цен. Нам удалось решить газовые вопросы в интересах Украины, ликвидировав посредников на этом рынке. Стабилизируются цены на продукты питания. Параллельно ведется работа над формированием достойного социального пакета, который позволит украинцам менее остро ощущать негативные последствия непродуманных и безответственных политических действий наших предшественников.

На данный момент завершается утверждение с Нацбанком и Президентом антиинфляционного пакета, разработанного правительством Тимошенко.

– В Луганской области до сих пор не произошло никаких кадровых изменений. В нашем регионе БЮТ в оппозиции. Грядут ли перемены?

– Команде Юлии Тимошенко приходится работать в неблагоприятной, агрессивной среде. Мы прилагаем огромные усилия, чтобы преодолеть популистское противостояние в парламенте, сопротивление политически заангажированных чиновников в государственных институциях. Луганщину ждут кадровые перемены. Этот процесс будет доведен до конца. Те чиновники, которые не выполняют программу правительства и препятствуют ее выполнению вопреки своим должностным обязанностям, вынуждены будут распрощаться со своим креслом. Некоторым уже было предложено написать заявление, но они резко ушли на больничный. Самое главное, на чем я хочу акцентировать внимание: БЮТ никогда не проводил кадровых чисток по политическим мотивам. Если человек качественно, ответственно выполняет свои обязанности и работает на достижение целей, поставленных на государственном уровне, его никто не будет снимать. Сегодня наша задача состоит в том, чтобы максимально быстро решить социально-экономические проблемы Украины.

– Где правительство планирует брать средства на то, чтобы реализовать все свои социальные инициативы?

– Эти деньги всегда были в Украине. Только они не попадали в бюджет. Юлия Тимошенко начала открытую и беспощадную борьбу с контрабандой, с коррупцией, теневой экономикой.

Первые результаты программы «Контрабанде – стоп!» – увеличение ежедневных таможенных отчислений в бюджет на 80%. Это результат отмены вексельных НДС, ликвидации коррупционных схем в этой сфере и остановки контрабанды, которая процветала в предыдущие годы.

С приходом Тимошенко к власти снова набирает обороты кампания по детенизации экономики. Это ликвидация необоснованных налоговых льгот, установленных для «своих» предприятий бывшим правительством. Это разрушение незаконных схем уклонения от уплаты налогов. Это препятствование практике незаконного возмещения НДС.

В результате, как и в 2005 году, правительство Тимошенко уже в течение первого месяца своей работы резко увеличило прибыльную часть госбюджета. В январе-феврале 2008 года по сравнению с аналогичным периодом прошлого года бюджетные доходы выросли на 51,9%.

Пока оппозиция игралась в блокирование парламента и надувала шарики, правительство наводило порядок в украинской экономике.

– Виталий Семенович, как профессиональный педагог, что вы можете сказать о внешнем независимом тестировании выпускников школ. Это позитивная реформа?

– Правительство Тимошенко систематически борется с коррупцией в Украине. Возможность выпускников поступать в университеты и академии без взяток – это проблема, которую долго не могли решить в Украине. В этом году впервые внедрено внешнее независимое оценивание в школе, которое позволит эффективно бороться с коррупцией в образовательной сфере. Главное теперь – это работа на местах по организации и проведению этого тестирования. Многие вузы пошли навстречу этой программе. Уже несколько месяцев в университетах абитуриенты могут пройти пробное тестирование и адаптироваться к программе. В Луганском национальном педагогическом университете, который я возглавляю, в эти выходные уже в третий раз мы будем собирать абитуриентов и проводить пробное тестирование в рамках Дня открытых дверей.

– И последний вопрос. Много шума было вокруг инициативы создания в Украине контрактной армии. Что конкретно сделано в этом направлении?

– В рамках стратегии перехода на контрактную армию уже в ходе призывной кампании этого года по решению правительства в ряды Вооруженных Сил Украины будет призвано на 7 тысяч человек меньше, чем осенью прошлого года. Кроме того, на недавнем заседании правительство приняло Основные направления реализации государственной политики по улучшению социальных гарантий военнослужащих-контрактников. Речь идет о повышении престижности службы по контракту. Правительство намерено ощутимо повысить уровень денежного содержания контрактников и довести его до размеров на 15 – 20% больше, чем средняя зарплата по Украине. Также военнослужащие получат льготы на приобретение жилплощади, получение образования, будет установлен качественно новый уровень продовольственного, вещевого, медицинского и прочего обеспечения.

http://www.pravda.lg.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=1043

Сергій Гриневецький: «У співдружності незалежних держав є майбутнє. І це підтверджує саме робота її міжпарламентської асамблеї»

Іван Кара, «Одеські вісті», 27.03.2008

У Санкт-Петербурзі відбулося засідання Постійної комісії Міжпарламентської асамблеї (МПА) СНД з питань оборони та безпеки, в якому взяв участь перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони Сергій Гриневецький. Про проблеми, що обговорювалися на засіданні – в інтерв’ю з народним депутатом.

– Сергію Рафаїловичу, останнім часом експерти оцінюють СНД з двох позицій: перша – "СНД швидше жива, аніж мертва", друга – "СНД швидше мертва, аніж жива". Як Ви оцінюєте нинішній стан Співдружності та її перспективи?

– Ви знаєте, за моєї пам'яті Співдружність незалежних держав "ховають" уже ледве чи не щороку. Час від часу, то в Україні, то в Грузії, то в Молдові лунають заклики до виходу зі складу СНД. Проте, СНД існує. І доказ її існування – засідання Постійної комісії, у якій я брав участь, засідання важливе за змістом, і, відзначу, своєчасне.

Звичайно, Співдружність поки що не стала важливим інструментом економічної інтеграції, вірніше навіть, реінтеграції, оскільки держави, які до неї входять, понад шістнадцять років тому становили єдине ціле. Не останню роль у цьому зіграло й ставлення до СНД як до інструменту "цивілізованого розлучення", що домінувало у перші роки її існування. Час минув, але остаточне "розлучення" так і не відбулося. Адже навіть незважаючи на те, що були зроблені спроби створити альтернативні організації, наприклад, ту ж ГУАМ, усі держави, які входять до них, далі залишаються членами Співдружності. Чому так відбувається?

Я гадаю, що не останню роль відіграє той факт, що керівники країн, які входять до Співдружності, усвідомлюють – у яких би відносинах не перебували ці держави між собою, існують певні загальні проблеми, які сьогодні необхідно розв’язувати. Одна з таких проблем – тероризм і організована злочинність. Обидва ці явища вже давно вийшли за рамки окремих держав і стали транснаціональними.

Нарешті, ще кілька важливих соціально-економічних чинників. Насамперед, це транспортна інфраструктура і соціальна система – пенсії, права ветеранів війни та багато іншого.

Окрім того, я не вважаю, що сьогодні інтеграційний потенціал Співдружності вичерпано. Вочевидь, сьогодні вже немає рації говорити щодо відновлення старих зв'язків. Створюються нові підприємства, освоюються нові види виробництв, відповідно, якісно іншим має бути й характер міжгосподарських зв'язків у рамках Співдружності. Кожна з держав пішла своїм шляхом ринкових перетворень, і для нас цінний досвід кожної з них.

– Навколо вступу України до Міжпарламентської асамблеї СНД свого часу було зламано чимало списів. Супротивники вступу мотивували це тим, що подібний крок буде сприяти обмеженню суверенітету України...

– І що ж? Ми вже кілька років у Міжпарламентській асамблеї і поки що жодних обмежень суверенітету не відчули. Навпаки, найсерйознішою загрозою щодо суверенітету є те безладдя, що сьогодні панує в усіх гілках влади в Україні.

Що ж стосується Міжпарламентської асамблеї, то ми, швидше, одержали користь від участі в ній. Адже ніхто не роз'яснив свого часу громадянам, що таке МПА. Питання стояло так – за СНД або проти СНД. У такій же площині це питання розглядають і сьогодні.

Насамперед, головним завданням Міжпарламентської асамблеї є підготовка модельних законопроектів. Ці документи готуються за відповідною процедурою: Асамблея, за пропозиціями національних парламентів та своїх постійних комісій (таких комісій 10) ухвалює перспективний та поточний план законотворчої діяльності. На базі постійних комісій створюються робочі групи для підготовки кожного модельного