Огляд реґіональної преси

Вівторкове засідання парламенту розпочалося не у напівпорожньому залі, про який напередодні попереджала фракція БЮТ у разі, якщо до порядку денного не внесуть питання про дострокові вибори київського мера і депутатів Київради. Вимогу “бютівців” врахували, тому бойкотувати роботу Верховної Ради соратники Юлії Тимошенко не стали. Це була не просто домовленість, а політичний бартер між учасниками коаліції. Як заявила Юлія Тимошенко, жорсткою умовою внесення на розгляд парламенту “київського питання” була вимога поставити першим у порядку денному нову редакцію закону про Кабмін. Хоча цей законопроект передбачає обмеження повноважень прем’єра й уряду, БЮТ погодився підтримати його, наголосила Юлія Тимошенко. І додала: “Ніякі повноваження не варті того, щоб залишити корупцію у Києві”.

На запитання журналістів, чи результати голосування за відставку Черновецького не розколять парламентську більшість, прем’єр запевнила: розколу не буде, але стане зрозуміло, хто з депутатів “сидить на хабарах на київській землі, хто куплений Черновецьким”. Нагадала лідер БЮТ і про обіцяний бойкот роботи Верховної Ради. Якщо голосування за проведення дострокових виборів київського мера і депутатів Київради не буде результативним, фракція залишить сесійну залу і не повернеться доти, доки не знайдеться достатньо голосів для ухвалення цих рішень, попередила Юлія Тимошенко.

Затвердивши розклад засідань нинішнього пленарного тижня і порядок денний другої сесії, Верховна Рада приступила до розгляду законопроекту про Кабмін – того самого, який вніс до парламенту Президент. Презентував законопроект з парламентської трибуни перший заступник керівника президентського Секретаріату Олександр Шлапак. Він оголосив “увесь список”, який відрізняє президентський варіант закону про Кабмін від чинного. Це і положення, в якому передбачено право Президента відхилити запропоновану коаліцією кандидатуру на прем’єра. І процедура відставки міністрів з президентської квоти (керівника Міноборони та Міністерства закордонних справ): прем’єрське подання на їхнє звільнення має бути обов’язково узгоджене з Президентом. І пропозиція затверджувати програму діяльності уряду одночасно з призначенням прем’єра. І закріплення права призначати заступників міністра не за прем’єром, а за керівниками міністерств.

Першими відмову голосувати за такий законопроект озвучили комуністи. За ними запротестували “Регіони”, заявивши, що нова редакція закону про Кабмін місцями не вписується у норми Конституції і гарантує урядові роль обслуговуючого персоналу. КПУ і “регіонали” дружно не голосували за ухвалення законопроекту у першому читанні.

Але і без них голосів “за” вистачило: компанію “НУ-НС” і БЮТ склали “литвинівці”, які одностайно підтримали законопроект. Спроби ухвалити нову редакцію закону про Кабмін відразу й у другому читанні не дали результату: спікер попередив, що це було б порушенням регламенту, бо позбавило б депутатів права вносити поправки до законопроекту, прийнятого у першому читанні.

Черновецький «здружив» коаліцію з опозицією

На заслуховування інформації тимчасової слідчої комісії з розслідування діяльності Київської мерії та винесення вердикту меру Києва і Київраді парламенту знадобилося менше години. Вже після першого голосування за проект постанови про призначення позачергових виборів депутатів Київської міської ради і мера столиці сумніви, чи вистачить голосів для ухвалення цих рішень, розвіялися. Прийняття проекту за основу підтримали 244 депутати, а в цілому постанову “благословили” 246 голосами. Жодного “за” не дали лише “Регіони”. Решта фракцій “скинулися”: 155 голосів від БЮТ, 59 – від “НУ-НС”, 26 – від КПУ і 6 - від блоку Литвина.

У постанові, яка передбачає, що позачергові вибори мера Києва і депутатів Київради мають відбутися в останню неділю 70-денного терміну від дня набуття нею чинності (кажуть, у червні), цілий список посилань на Конституцію і закони. Згадується:

- стаття 85 Конституції, в якій призначення позачергових виборів до органів місцевого самоврядування визначено як одне з повноважень Верховної Ради;

- стаття 23 Закону України “Про столицю України - місто-герой Київ”: “за наявності підстав, передбачених статтею 78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Верховна Рада України може призначити позачергові вибори Київської міської ради”, “повноваження Київського міського голови за наявності підстав, передбачених цим Законом, статтею 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», можуть бути достроково припинені”;

- статті 78 та 79 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”: “повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені, якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції України, цього та інших законів, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом”, “за наявності підстав, рішення суду про визнання актів ради незаконними, висновків відповідного комітету Верховної Ради Верховна Рада України може призначити позачергові вибори сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради”, “повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права й свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень”, “за наявності рішень суду про визнання розпоряджень чи дій сільського, селищного, міського голови незаконними, висновків відповідного комітету Верховної Ради Верховна Рада України може призначити позачергові вибори сільського, селищного, міського голови”.

Коментар для «ВЗ»

Володимир Бондаренко, народний депутат (БЮТ), один з ініціаторів постанови про дострокові вибори мера Києва і депутатів Київради.

- Ухвалена Верховною Радою постанова означає, що продовжувати роботу так званої президентської комісії з вивчення діяльності київської влади не має сенсу?

- Ну чому? Продовжується і робота парламентської комісії. Треба ж розслідувати факти кримінальних злочинів, вчинених Черновецьким. Винні мають понести відповідальність.

- БЮТ, очевидно, з самого початку розумів: за постанову проголосують не всі депутати з “НУ-НС”, що ставило під сумнів результативне голосування?

- Йдеться про групу Балоги і тих людей з фракції, які потрапили під його вплив. Їхні прізвища відомі: Білозір, Кріль, Петьовка, Довгий, Матвієнко, Жебрівський, Ключковський, Плющ, Полянчич, Поляченко, Тополов, Шкутяк, Ющенко (Петро).

- Один із депутатів, яких ви згадали – Анатолій Матвієнко – заявив, що рішення Верховної Ради не правове і що воно може бути скасоване у судовому порядку…

- Матвієнко і сам знає, що бреше. Він з давніх-давен є “адвокатом” Черновецького, бо “зв’язаний” з ним особистими інтересами. Підстав для ухваленого парламентом рішення було предостатньо.

- Черга охочих сісти у крісло київського градоначальника не розсварить коаліцію?

- Конфлікту не виникне. Швидше за все, буде рішення про проведення виборів у два тури, що дасть можливість змагатися всім, хто захоче.

http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=63625

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

Как преодолеть воевластие в Украине?

«Днепр вечерний», 17.03.2008, Днепропетровская обл.

Свои мнения по поводу решения одного из основных политических вопросов Украины, выбора формы правления – президентской или парламентской - высказали депутаты Днепропетровского облсовета Е. Видякина (КПУ) и В. Шебанов («НСНУ»).

Екатерина Видякина:

- У нас позиция однозначная. Наша партия целенаправленно ведет свою политику на устранение президентской власти. Считаю, что институт президентства разваливает демократию в стране. Мы выступаем за коллегиальную власть.

Еще в 1994 году КПУ заявила о том, что в случае победы на выборах нашего лидера Петра Симоненко мы будем отстаивать парламентскую республику и бороться против узурпации власти и любой формы диктатуры. Парламент должен формировать исполнительную власть и нести полную ответственность за события, происходящие в стране.

По этому пути Украина потихоньку продвигалась. Реформа 2004 года в какой-то мере предусматривала урезание полномочий президента и расширение полномочий парламента и правительства. Но после 2004 года идет всяческая дискриминация коллегиальной власти. Она происходит на всех уровнях. В каждом маленьком городке мы видим конфликт между исполнительной и представительской властью. Между советами и мэрами. Это имеет место и в Днепропетровске.

Двоевластие приводит, порой, к самым негативным последствиям. У нас оно, слава Богу, не так явно выражено. Но, например, в Херсонской области из-за этого до сир пор не утвержден областной бюджет.

Подчеркну, что позиция коммунистов совсем иная, чем у БЮТ. Юлия Тимошенко проголосовала в свое время вместе с Партией регионов за новый закон о Кабмине и таким образом создалась ситуация, которая привела к новым парламентским выборам. Сейчас, когда снова пошли разногласия между премьер-министром и Президентом, Юлия Владимировна, как талантливый политик в очередной раз дала понять Виктору Ющенко, что если этот вопрос не будет однозначно решен, она поставит вопрос о создании единой коалиции между ПР и БЮТ. Это было заявлено на днях в Брюсселе и тогда станет понятно, какая власть сильнее.

У нас же, как понимаете, позиция совсем иная.

Вадим Шебанов:

- Институт президентства отменять нецелесообразно. Просто нужно конституционно закрепить полномочия Президента, премьера и спикера. Вопрос нужно решить на Конституционном совете и выносить на референдум, чтобы потом «не лазить» каждый день в Конституцию и не подвергать сомнению ее статьи.

Чтобы изменить Основной Закон через Верховную Раду, необходимо парламентское большинство в 300 голосов. Однажды референдум у нас уже был, а потом Верховный совет это решение «подправил», подменив народную волю своей. Главное слово должен сказать народ Украины, а Верховная Рада обязана ему подчиниться.

Что же касается конкретики, то в ней должны разбираться специалисты. Прежде всего, необходимо определиться с полномочиями Президента, Премьер-министра, спикера. Ведь из-за такой неопределенности продолжается упомянутый конфликт. Есть примеры конституций разных стран. Во Франции приняли Конституцию 50 лет назад и страна нормально по ней живет. За время независимости наша страна была и президентско-парламентской республикой, и парламентско-президентской. При Леониде Кравчуке была парламентско-президентская форма правления, а Леонид Кучма «протащил» в Раде изменения полномочий в свою пользу. Эти игры под определенные фамилии, увы, не заканчиваются. Необходимо законодательно разграничить полномочия высших постов государства.

Что это даст местному самоуправлению? На самом деле все определяет бюджетный кодекс, согласно которому все деньги из регионов уходят в Киев, а потом распределяются по областям. Местное самоуправление, грубо говоря, превращают в сборщика налогов. Средств не хватает, и потому противостояние между госадминистрациями и советами искусственное. Вопрос в том, чтобы половина заработанных нами средств оставались у нас, и тогда все противоречия между ветвями власти исчезнут.

http://www.dv-gazeta.com.ua/news/politica/2008/03/17/15-34-33/

Битва за Київ

Анатолій Ненцінський, «Подільські Вісті», 18.03.2008, Хмельницька обл.

«Питання про перевибори столичного мера далеко не місцевого значення. Мати «свого» київського міського голову хотіла б кожна політична сила».

Свого часу в «Дзеркалі тижня» були опубліковані документи, які, здавалося б, мали убити наповал Київського мера Леоніда Черновецького. Згідно з ними, земельні ділянки в столиці буцім одержували студенти вищих навчальних закладів, а потім продавали їх. Відтоді багато води у Дніпрі стекло, та будь-якого рішення з цього питання щось не видно і не чутно. Ні рядка про це не було і в звіті спеціальної урядової комісії, створеної для перевірки діяльності Київської міської державної адміністрації. Але й без того вистачило негативу в звіті комісії, який озвучив міністр економіки Богдан Данилишин. Взяти хоча б дозволи на будівництво в парках, на територіях культурних об’єктів. Коротше, втрати міського бюджету від того, що мер наліво й направо роздавав ласі земельні шматки своїм людям, сягають кількох мільярдів гривень.

Вислухавши звіт комісії, Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко команду Черновецького назвала «корупційною». Прозвучали на засіданні й такі цифри і факти: Київська прокуратура одержала в місті 10 гектарів землі, а суди — 12. А це вже можна розцінити, як хабар.