 |
|
ВЕРХОВНА
РАДА УКРАЇНИ
ВАЛЕРИЙ КРАЙНИЙ: «ХОЧУ НА СЕССИЮ!»
Евгений Спежаков, «Верже»,
Запорожская обл.
На пресс-конференции народный депутат Украины,
координатор неформального депутатского объединения «Запорожский край» Валерий
Крайний был готов общаться на любые темы — политические, экономические,
ситуационные. Но признался, что ему очень хочется в сессионный зал парламента —
работать.
ПРО
ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ВІКТОР ЮЩЕНКО: «ВІДНИНІ ПИТАННЯ «ЯК ЖИВЕ ВІЙСЬКОВИЙ?»
СТАЄ ПРІОРИТЕТНИМ ДЛЯ НАШОЇ ДЕРЖАВИ»
Людмила
Пархоменко, «Деснянська Правда», 11.03.2008, Чернігівська обл.
Віктор Ющенко сказав, що українці можуть гордитися своєю
армією. Адже, скажімо, продемонстрований власний український танк – від броні
до зв’язку, озброєння, навігації – це ноу-хау України.
АНДРЕЙ НИКИФОРОВ: «НОВАЯ КОНСТИТУЦИЯ — ЭТО ЛЕКАРСТВО НЕ
ДЛЯ УКРАИНЫ, А ДЛЯ ПРЕЗИДЕНТА»
Наталья
Киселёва, «Крымское Время», 06.03.2008
А. Никифоров — политолог, доцент кафедры политических
наук Таврического национального университета о настоящем и будущем в
политической жизни Украины.
РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ХОЛОДНАЯ ВОЙНА
Саша
Белая, «Панорама», 12.03.2008
Противостояние в городской власти набирает новую силу.
Мер г. Сум предложил фракциям горсовета новый состав исполкома.
ЛЬВІВСЬКА МЕРІЯ ХОЧЕ ЗМІНИТИ ЗЕМЕЛЬНУ ПОЛІТИКУ У ЛЬВОВІ:
ЗАМІСТЬ АУКЦІОНІВ – ПРОДАЖ ПРАВА НА ОРЕНДУ
За
Матеріалами Львівської Хвилі, «Post Поступ», 05.03.2008, Львівська обл.
Депутати Львівської міськради пропонують контролювати власників земельних ділянок
через продаж тільки права на оренду.
РОЗВИТОК ТЕРИТОРІЙ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД МОЖЛИВОСТЕЙ ГРОМАД
Анатолій Васевич, «Зоря Полтавщини»,
12.03.2008
Понад триста представників
органів місцевого самоврядування шести областей України взяли участь у міжрегіональному
інформаційно-методичному семінарі "Всеукраїнський конкурс проектів та
програм розвитку місцевого самоврядування: реалії сьогодення та перспективи",
який відбувся у Полтавській обласній раді.
ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
ДРУГИМ ПУТЕМ
Саша Белая, «Панорама», 12.03.2008, Сумская обл.
Нашеукраинцы могут не дать сумскому мэру работать и
инициировать досрочные выборы перед комитетом ВР.
СІВЕРСЬКОДОНЕЦЬК-2
Ігор
Буркут, «Час», 06.03.2008, Чернівецька обл.
Партія регіонів провела у льодовому палаці
Сіверськодонецька другий з’їзд „депутатів всіх рівнів”. Ми вже звикли до
всього, і вітчизняна громадськість мляво реаґує навіть на таке протиприродне
поєднання слів, як „українізація України”.
ВАЛЕРИЙ ГОЛЕНКО: «С МНЕНИЕМ МИЛЛИОНОВ НЕЛЬЗЯ НЕ
СЧИТАТЬСЯ»
Елена Коптева, «Наша Газета»,
7.03.2008, Луганская обл.
Найти модель для сохранения Украины как независимого
государства, в котором комфортно будет жить всем ее гражданам, не выясняя при
этом, кто из них больший патриот, — такова, по мнению председателя Луганского
областного совета Валерия Голенко, одна из главных целей состоявшегося в
Северодонецке Второго съезда депутатов советов всех уровней.
ЕКОНОМІКА
ХУДОБУ ПІД НІЖ, ДЕПУТАТА У ПОЛЕ, ТЕХНІКУ – НА ДОРОГИ
Ігор Чуб, «Віче-Інформ», 07.03.2008,
Волинська обл.
Якщо хтось каже, що українців ділять по Дніпру, то,
мабуть, це ще не найстрашніший поділ. Куди гіршою є зневага до аграрної частини
українців, дискримінація, яка культивується у тому числі на законодавчому
рівні.
НЕ ПЛАТЯТ ОДНИ — РАСПЛАЧИВАЮТСЯ ДРУГИЕ
Татьяна Буряковская, «Время», 7.03.2008, Харьковская обл.
Официально утверждённая цифра — 31,6 процента. Иными
словами, почти треть подготовленной воды может вполне «законно» исчезать из
водопроводных сетей по пути к потребителю, будучи, тем не менее, впоследствии
оплаченной.
РІВЕНЬ
І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
ОМЕЛЯНІВ: ЗЕМЛЯ ЗА БАРТЕРОМ
Ярослав
Чорний, «Деснянська Правда», 11.03.2008, Чернігівська обл.
Газифікація села в обмін на земельні ресурси.
СКАНДАЛИ
СЕЛЯНИ «ВІДМІНИЛИ» СЕСІЮ РАЙРАДИ
Ярослав Гаврилюк, «Волинь»,
11.03.2008
Скориставшись досвідом народних депутатів, численна
делегація жителів приміського села Вербка, що на Волині, які добиваються
розв'язання земельної колізії заблокувавши трибуну, скандували: «Ганьба!».
АРСЕН АВАКОВ ОБВИНЯЕТ РУКОВОДСТВО ТПУ В КОРРУПЦИИ
«Главное», 7.03.2008, Харьковская обл.
«Тендерная палата – одна из крупнейших коррупционных схем
в Украине. Убытки, наносимые этой надгосударственной коммерческой структурой
государственному бюджету, исчисляются миллиардами гривен». Такое заявление
сделал Харьковский губернатор Арсен Аваков.
ОПИТУВАННЯ
ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
Проведение в Харькове двух матчей финальной чемпионата
Евро-2012
«Время», 07.03.2008, Харьковская обл.
Требование о дублировании зарубежных фильмов на
украинский язык
«Миг», Запорожская обл.
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ВАЛЕРИЙ КРАЙНИЙ: «ХОЧУ НА СЕССИЮ!»
Евгений Спежаков, «Верже», Запорожская обл.
На пресс-конференции народный депутат Украины, координатор неформального депутатского объединения «Запорожский край» Валерий Крайний был готов общаться на любые темы — политические, экономические, ситуационные. Но признался, что ему очень хочется в сессионный зал парламента — работать.
А работы, как говорится, непочатый край. Прежде всего, это План действий правительства, основанный на программе Блока Юлии Тимошенко «Український прорив». Кроме того, это законопроекты о депутатской неприкосновенности и депутатских льготах. На подходе еще ряд серьезных документов, нацеленных на осуществление системных государственных реформ. Яснее ясного — это намного серьезнее, чем Североатлантический альянс. Вот почему Валерий Крайний считает, что блокада Верховной Рады началась не из-за проблемы НАТО: «Сегодня определенные силы ищут варианты, как выйти из этой ситуации. Искусство политики заключается не только в том, как войти, но и в том, как выйти. Вопрос НАТО все равно будет решаться на референдуме. Я уверен, что противостояние рано или поздно будет закончено, 4 марта мы войдем в сессионный зал и будем работать в режиме пленарных заседаний и в рамках регламента. Мы сказали Арсению Яценюку, что у него как спикера Верховной Рады не будет никаких проблем со стороны БЮТ. Мы готовы работать по каждому документу. Но пока в сессионном зале будут шарики, мы туда не пойдем».
Валерий Крайний рассказал о многих задачах и проблемах, стоящих перед парламентом и требующих безотлагательного решения. В частности, в марте народные депутаты вернутся к вопросу изменений и дополнений в Госбюджет 2008 года, от которого Запорожская область «ожидает много положительных изменений». Наши наболевшие проблемы известны каждому запорожцу: мосты, газификация сел, Степногорск, Энергодар, подтопления Бердянска, статус и финансирование Хортицы... Для того, чтобы эти проблемы были как можно скорее и эффективнее решены, все 12 депутатов-запорожцев (6 — БЮТ, 4 — Партия регионов, по одному от КПУ и Блока Литвина) и объединились в «Запорожский край». Задвинув политические разногласия на третий-четвертый план, все они твердо настроены работать для блага родного края.
http://verge.zp.ua/N10/text33.htm
ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ВІКТОР ЮЩЕНКО: «ВІДНИНІ ПИТАННЯ «ЯК ЖИВЕ ВІЙСЬКОВИЙ?» СТАЄ ПРІОРИТЕТНИМ ДЛЯ НАШОЇ ДЕРЖАВИ»
Людмила Пархоменко, «Деснянська правда», 11.03.2008, Чернігівська обл.
Віктор Ющенко сказав, що українці можуть гордитися своєю армією. Адже, скажімо, продемонстрований власний український танк – від броні до зв’язку, озброєння, навігації – це ноу-хау України.
Президент України Віктор Ющенко побував у військовому містечку Гончарівському. Головною метою поїздки Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України було ознайомлення з тим, чим сьогодні живе перша окрема гвардійська танкова бригада 8 армійського військового корпусу. Віктор Ющенко прокоментував також питання щодо роботи парламенту.
До Гончарівського Президент прибув на вертольоті, одягнений у військову камуфляжну форму з погонами капітана. Саме таке звання запасу має Глава держави. Він розповів, що у свій час теж проходив службу в армії, на кордоні з Туреччиною.
Спершу Віктор Ющенко разом з іншими офіційними особами, зокрема, з Міністром оборони України Юрієм Єхануровим, ознайомився з основними зразками військової техніки бригади, новими озброєннями вітчизняного виробництва. Військові продемонстрували також бойові можливості танка Т-64 БМ «Булат». І варто зазначити, що всі присутні були вражені, наскільки швидко й легко маневрує ця 45-тонна машина, укомплектована найсучаснішою зброєю, зокрема, керованою ракетою «Комбат». Також Віктор Ющенко побував на полігоні, де побачив роботу військової техніки в дії і навіть сам відчув себе в ролі танкіста.
Про озброєння і новітню техніку
Після демонстрації можливостей вітчизняної військової техніки Віктор Ющенко сказав, що 47 мільйонів українців можуть гордитися своєю армією, тією унікальною базою, яка забезпечує високу бойову готовність Збройних Сил. Адже, скажімо, продемонстрований власний український танк – від броні до зв’язку, озброєння, навігації – це ноу-хау України. Отож цього року треба завершити розробки і сформувати замовлення на 10 машин танкового зразка. Нині в армії ми маємо різнотипну техніку з різною комплектацією. Тому треба оперативно формувати власну унікальну базу. Із того ряду машин, котрі ми бачили, дві третини вже найближчим часом будуть у національній розробці, матимуть національного замовника.
Президент України зазначив, що йому надзвичайно приємно, що сьогодні не спить конструкторська думка. Це стосується й керованих ракет, і концепції цифрового зв’язку, на який через два роки перейде вся українська армія. Президент зажадав, щоб Генштаб, Міноборони через два дні поклали йому на стіл документи про державне замовлення на військову техніку, інші види озброєння. Чіткі завдання Віктор Ющенко також поставив перед Урядом і Міністерством оборони: забезпечити відповідність фінансування з Державного бюджету 2008 року потребам обороно-здатності держави та завданням Збройних Сил.
Про контрактну армію
Говорячи про формування української армії, Президент підкреслив, що 2008 рік у цьому плані є знаковим, тому що Міноборони стає замовником оборонного комплексу. І тепер серйозне завдання стоїть перед солдатами Збройних Сил. Адже 9-12 місяців стройової підготовки для сучасної служби явно недостатньо. Бо місце військовослужбовця нині не лише на плацу, а й у навчальних класах, бо він має справлятися з технікою дуже високого зразка. Для цього треба, аби людина служила в армії 5, 10, а, можливо, й більше років. Професійний солдат – той, для якого служба – професія. Нині у нас рядовий та сержантський склад Збройних Сил – це лише 30 відсотків контрактників. І аби перехід з 1 січня 2010 року на контрактну армію не був під серйозним зривом, Кабмін та всі органи державної влади зобов’язані належним чином виконати державну програму щодо створення професійних національних Збройних Сил з комплектуванням на контрактній основі. Також Глава держави наголосив, що призов на строкову військову службу 2009 року має бути останнім. Уряд і Міністерство оборони повинні забезпечити всі умови для переходу на контрактну основу військової служби, включно з підготовкою нових Статутів. Держава має повернути борг перед людьми в погонах і створити гідні умови для життя й соціального захисту військових та їхніх родин. Протягом цього року мусять бути розроблені механізми, що дозволять значно підвищити грошове забезпечення військових до розмірів відповідних категорій державних службовців, істотно збільшити надбавки за військові звання. Вже зараз підвищено заробітну плату солдатам і сержантам, що проходять службу за контрактом, також офіцерам тактичної ланки.
Президент привітав усіх присутніх у залі армійців, сьогоднішніх і вчорашніх, з Днем захисника Вітчизни, котрий ми нещодавно відзначали. І сказав, що він не уявляє українського солдата, котрий би не був патріотом своєї землі. Також не уявляє українського офіцера, який не шанує українського слова, своїх батьків, історію гетьманщини, княжої України... Військовий – це свята професія. І тільки дух та віра дають нам сили пережити негаразди й рухатися вперед. Також Віктор Ющенко повідомив, що вбачає печальну сторінку в тому, що в Академії відмінено курс військової української історії. Зрозуміло, матеріально-технічна база має неоціненне значення. Але не менш важливою є й підготовка душі, виховання патріотизму.
Про житло
Ще на початку зустрічі Юрій Єхануров зазначив, що для всіх зрозуміло: без повного забезпечення військових житлом – і тих, що служать, і тих, хто в запасі, – ніякої контрактної армії бути не може. Отож це питання сьогодні – під особливим контролем. Тому щотижня він доповідає Президентові про те, скільки ордерів на квартири отримали військові по всій Україні. З початку року в Україні було видано 499 ордерів, з 500-го (плюс 29) почали в Гончарівському.
Віктор Ющенко також підкреслив, що торік житлову програму військовиків було провалено. І тепер завдання для Міноборони – аби цього року армійці отримали якомога більше квартир. Адже сьогодні у Збройних Силах 53 тисячі черговиків на житло. У 2008 році 8 тисяч мають заселитися у нові квартири. Окрім цього мусить бути повна реєстрація черги в електронному вигляді, аби не було так, що хтось чекає житла 15-20 років, а хтось уже встиг отримати його не раз. Найперша увага – тим, хто стояв на черзі ще до 1993 року, хто втратив годувальника і хто має у своїй родині інваліда. Люди, котрі не проти будувати власний будинок, повинні отримати безкоштовну земельну ділянку і пільгові кредитні ресурси.
Питання житла – підкреслив Віктор Ющенко, – це питання формування української родини. Буде житло – будуть діти, буде розквіт життя.
Потрібно подбати також і про казарми, які мають бути переобладнаними під сучасні гуртожитки.
До всього, контрактна армія – це, варто повторитися, професійна армія. Отож військовики повинні отримувати безкоштовну вищу освіту.
А потім Президент перейшов до найприємнішого, він власноручно вручив ордери тим, хто звільнився в запас і перебуває на черзі на отримання житла. Відтак квартири у Чернігові по вулиці Єськова отримали 12 черговиків з Гончарівського і 17 – з Десни. Серед них – Марія Федорівна Геращенко, вдова військовослужбовця, котра, взявши до рук омріяний ордер, не могла стримати сліз. А хлоп’я, котре піднялося з татом на сцену, не розгубилося, коли Президент потис йому руку, як дорослому, і запросило Віктора Ющенка на гостину у нову квартиру. Надія Заваденко, що також отримала ордер, дуже хвилювалася, коли висловлювала слова подяки. Але головне вона все ж сказала – нарешті у справі отримання житла лід рушив. До речі, у будинку по вулиці Єськова у Чернігові, де відтак мешкатимуть військовики, 195 квартир належатимуть Міноборони. Отож щасливчиків незабаром стане більше.
Про український парламент
Журналісти принагідно спитали Віктора Ющенка, що буде з українським парламентом, коли він не запрацює за 30 «критичних» днів. Президент України сказав, що він також не хоче бачити нашу Верховну Раду зачиненою, бо це втрата часу для нації. Ще менше він хоче її розпускати. І питання бойкоту – це далеко не НАТО, нас сьогодні туди ще ніхто конкретно не запрошує. Все впирається у питання влади, інтересів кількох людей чи політичних сил. Саме цим диктується така брутальна поведінка частини парламентаріїв. Зрозуміло, що у політиків різних партій свої програми, концепції розвитку тих чи інших сфер держави. Але парламент – це, перш за все, спілкування, а не протистояння. Отож, наголосив Віктор Ющенко, він сподівається що наступного тижня Верховна Рада розпочне конструктивну роботу. Глава держави закликав політичні сили, представлені у парламенті, до діалогу та пошуку шляхів виходу з кризи.
АНДРЕЙ НИКИФОРОВ: «НОВАЯ КОНСТИТУЦИЯ — ЭТО ЛЕКАРСТВО НЕ ДЛЯ УКРАИНЫ, А ДЛЯ ПРЕЗИДЕНТА»
Наталья Киселёва, «Крымское время», 06.03.2008
А. Никифоров — политолог, доцент кафедры политических наук Таврического национального университета о настоящем и будущем в политической жизни Украины.
Женская логика украинской политики
— С наступлением весны в украинском политическом воздухе снова запахло выборами. Как вы думаете, нас опять ожидает внеочередная избирательная кампания или слухи о смерти этого парламента преувеличены?
— Не знаю, возможно, у меня проблемы с обонянием, но запаха досрочных выборов я не ощущаю. Вроде бы все логически идет именно к очередному роспуску парламента, но вот как раз это и настораживает. Дело в том, что украинской политике присуще ярко выраженное женское начало. Потому и самый яркий политик — женщина, а политики-мужчины все какие-то… ну, одним словом, «свидоми украйинци». И логика развития украинской политики типично женская.
Скажем, антикризисная коалиция полгода назад имела все основания не соглашаться на внеочередные выборы, но поступила вопреки логике — согласилась. В результате чего мы имеем вместо правительства Януковича правительство Тимошенко. Точнее, конечно, не мы имеем правительство, а как раз наоборот.
После выборов-2007 сначала политологи, а затем и политики едва ли не в один голос рассказывали, как должен повести себя президент Ющенко. У него в парламенте имеется несколько десятков оловянных депутатиков, которые должны были по команде президента проголосовать за спикера Яценюка, а вот за премьера Тимошенко — не голосовать. В итоге мы получили бы «демократическое» большинство в парламенте и исполняющее обязанности правительство исполняющего обязанности премьера Януковича. Президент — над схваткой, с золотой политической акцией наперевес. В его руках все ниточки: дергай, за какую хочешь. И все довольны, ибо всем сестрам досталось по серьгам. Кроме, естественно, брата Юли. Но кто ее любит? Казалось бы, делай Ющенко так (ТАК!), как тебе советуют со всех сторон, — и к пчелам. Ан нет, наш президент не ищет простых путей. Вот теперь и приходится ему мотаться по стране, в Москву, в Европу летать, лепить «из того, что было» новую пропрезидентскую партию...
Вот и сейчас, когда для нормального функционирования политической системы досрочные парламентские выборы гораздо более необходимы, чем в прошлом году, на мой взгляд, никаких парламентских выборов не будет. И именно потому, что они необходимы. Вот когда в них исчезнет необходимость, тогда…
— Виктор Ющенко снова заговорил о политической коррупции в парламенте. Что это такое? Чем политическая коррупция отличается от обычной?
— Политическая коррупция, в отличие от обычной, не подпадает под действие законодательства. Вот, собственно, и все отличия.
А что это такое, можно попробовать объяснить на историческом примере. Ну, чтобы не обидеть никого из современных политиков. Помнится, после парламентских выборов 2002 года в стране разразилась очередная спикериада. Фракции, объединившиеся вокруг президента Кучмы, двигали на пост руководителя парламента Владимира Литвина (не лидера избирательного блока имени себя, а экс-главу президентской администрации). У кучмистов в парламенте заветных 226 «штыков» не набиралось. Как быть? Поступили в духе рыночных отношений и либерализации всех сторон жизни общества: сбегали на политический базарчик, пошуровали и — получили искомый результат. Говорят, по мере приближения к заветному числу 226, цена депутатского голоса измерялась суммой с шестью нулями. В национальной валюте украинского «политикума» — долларах, естественно. Но вот что интересно. После того как Литвин стал спикером, число «большевиков» стало резко возрастать, теперь уже бесплатно. Точнее — не за деньги. За кресла и портфели. Вот, собственно, в разрезе оба вида политической коррупции, или, если хотите, проституции: продажа своих полномочий за деньги, смена политической позиции за должность, с последующей ее коммерческой реализацией. Не скажу, что подобная политическая «деятельность» — исключительно украинское явление, но украинская политика ею пропитана сверху донизу, вдоль и поперек. Виктор Андреевич Ющенко в курсе всего этого. Он — плоть от плоти украинской политической системы. Потому и политическая коррупция тревожит его не сама по себе, а только в том случае, когда в ее результате возникает угроза его полномочиям. Три года президентства Ющенко уже пролетели. В следующие два мы все чаще и чаще будем слышать от него о политической коррупции, о том, как это ай-ай-ай…
Проверки на прочность Украина не выдержит
— Еще один популярный предвыборный тезис, кроме коррупции, касается объединения страны. Она разделена или разговоры о расколе — это происки врагов?
— Расколоться может что-то когда-то единое, цельное. Украина никогда самостоятельной и единой системой не являлась. Потому речь должна идти не о расколе, а о поиске единства для разных (очень разных!) частей, механически встроенных сейчас в единое государственное тело Украины. Почему-то считается единственно возможной государственнической позицией делать вид, что никаких расхождений между украинскими регионами не существует. Не буду называть ее страусиной, поскольку страусы как раз так себя не ведут. Так ведут себя украинские «национально свидоми» политики.
Кстати, насчет происков врагов. Сейчас у Украины врагов нет. Я имею в виду внешних. Какой-нибудь Шуфрич во главе МЧС страшнее международного терроризма, а собственные Вооруженные Силы опаснее для украинских граждан, чем все армии стран-соседей вместе взятые. Кстати, Украина в ее нынешнем виде может существовать как единое и суверенное государство именно потому, что существует своего рода международный консенсус по поводу ее независимости. А вот если консенсус этот будет нарушен, подозреваю, что даже самой элементарной проверки на прочность наша держава не выдержит. Вспомним хотя бы события пресловутой «оранжевой революции». Из-за пустяка — выборов президента — страна едва не развалилась. А если бы международное сообщество вместо того, чтобы поддержать единство страны, сыграло бы на ее развал?
— Что сможет устранить раскол? Помогут ли объединению новые выборы?
— Выборы — это всегда размежевание. Украинская политическая система сложилась таким образом, что партии в ней рассортированы не по линейному (идеологическому) принципу: от правых до левых, а по плоскостному (территориальному): базирующемуся на поддержке западного и юго-восточного электората. Потому при любых общенациональных выборах реальные претенденты на победу будут педалировать те вопросы, которые наиболее рельефно характеризуют, а значит, разъединяют украинские регионы.
Преодолеть же «раскол» Украины может только погружение ее в больший контекст. Произойти это может по-разному. Скажем, вступит Украина в ЕС… Правда, региональные проблемы Бельгии или, скажем, Испании членством в ЕС не излечиваются. Или вспомним, что в рамках СССР Украина была куда более цельной и единой, чем сейчас, когда она сама себе предоставлена. Имеется и еще один вариант: если Украина сможет выработать внутри себя такую государственную идею, которая не просто впишет в себя все ее регионы, все проживающие здесь этнические группы, но и окажется привлекательной для тех, кто живет за ее пределами. Но такая идея будет совсем не похожа на нынешнюю «национальную», доставшуюся современным отцам нации от классиков украинского национализма.
Сладкая парочка Ющенко — Балога и акула Тимошенко
— Как говорят эксперты, для участия в выборах Балога задумал создать новую пропрезидентскую партию. Для чего этот проект? Сможет ли новая партия для Виктора Андреевича повысить его рейтинг?
— Говорят: на всякого мудреца довольно простоты. Это я не о Ющенко. Это я о Балоге. Делали ведь уже президентские партии. Не работает на Украине эта технология. С Ющенко все более-менее понятно. Не знаю, зачем это ему, но он хочет как можно дольше оставаться президентом. А для этого придется идти на выборы. На юго-востоке Виктору Андреевичу голосов не собрать, даже если Янукович и Ахметов сдадут ему весь свой политический ресурс. Западный электорат ушел к Тимошенко, и не похоже, чтобы она готова была в ближайшее время его уступить. Куда президенту податься? Только в админресурс. А вот Балога не похож на тупого исполнителя президентских капризов. Не может он не помнить о политической судьбе Пустовойтенко, Медведчука и прочих подобных. Но вот ведь идет по их стопам. Думаю, путь этот ведет в тупик. Хотя посмотрим, какой проект Конституции попробует протащить сладкая парочка Ющенко—Балога.
— Какое политическое будущее вы прогнозируете ПР и БЮТ? Социологи уверяют, что у регионалов рейтинги падают, а у бютовцев, наоборот, растут.
— У каждого из этих политических объединений свой комплекс проблем. Партия регионов, как любая украинская мегапартия, крайне болезненно переносит статус оппозиционной силы. Но еще страшнее для нее — сохранить свой светлый образ в глазах своего избирателя. Ведь еще каких-то четыре года назад своего избирателя у ПР практически не было! На выборах-2007 за регионалов голосовали во многом по инерции, по принципу «от противного». Хватит ли инерции до следующих выборов?
БЮТ — самая эластичная политическая сила высшей украинской лиги. Сегодня она базируется на поддержке избирателя Западной и Центральной Украины, но при этом жестко не привязана к данным регионам. Тимошенко, как выяснилось, лучшая ученица политической школы Кучмы, из которой вышли практически все современные украинские лидеры. Не удивлюсь, если через несколько лет она сможет или будет вынуждена перебазироваться с запада страны на юго-восток. Но в этом и слабость Тимошенко. Она обречена подбирать то, что роняют другие. Выпустил Ющенко сначала центр страны, а затем и запад — Тимошенко подобрала. Упустит Партия регионов юго-восток (не обязательно весь, достаточно, для начала, наиболее его «нестойких» областей: Херсонской, Днепропетровской и прочих), Тимошенко акулой кинется на эту электоральную добычу! Однако при наличии более четко и органично отражающих политические запросы этих регионов партий Тимошенко в украинской политике места нет.
Что же до роста или падения текущих рейтингов, то сейчас, когда предвыборная ситуация не актуальна, я не стал бы обращать на них особого внимания.
Настоящих политиков на Украине нет
— Президент хочет изменить Конституцию? Поможет ли это лекарство Украине?
— Это лекарство не для Украины. Это лекарство для президента. Если принимать его регулярно, можно и политическое здоровье поправить, и политического долголетия добиться. Вот тут-то партия губернаторов могла бы оказаться кстати. Но только в том случае, если бы не было других партий. Рассчитывать же на то, что президент будет кроить Конституцию под себя, а все остальные — сидеть в сторонке и пускать слюни, по крайней мере, наивно.
— Как вы относитесь к утверждению новой Конституции на референдуме? Как уверяют оранжевые политики, народ не может высказать свое мнение на референдуме по поводу НАТО из-за плохой информированности. А хорошо ли информирован украинский народ о том, например, чем президентская республика отличается от парламентской?
— Далеко не все студенты-политологи смогут объяснить, чем парламентская республика отличается от президентской. А украинскому народу все эти тонкости до лампочки. Кстати, разницы-то никакой, в принципе, и нет. Скажем, СССР при Хрущеве был парламентской республикой, а после того, как Брежнев стал Председателем Верховного Совета, стал фактически президентской. Кто-то из граждан Советского Союза это заметил? Ощутил разницу? Путин, скорее всего, ближайшее четырехлетие проведет на посту премьер-министра России. Подозреваю, что, без всякой рихтовки Конституции, Российская Федерация на это время превратится в парламентскую республику. А какими, президентскими или парламентскими, республиками были Польша Пилсудского, СССР Сталина, Иран Хомейни, Китай Дэн Сяопина? У настоящего политического лидера должность является прилагательным. Вот только где их взять-то, настоящих?
http://time4news.org/index.php?option=com_content&task=view&id=2407&Itemid=31
РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ХОЛОДНАЯ ВОЙНА
Саша Белая, «Панорама», 12.03.2008
Противостояние в городской власти набирает новую силу. Мер г. Сум предложил фракциям горсовета новый состав исполкома.
Городской голова Геннадий Минаев предложил лидерам фракций обсудить кандидатуры для нового состава исполкома. Сам мэр не захотел их озвучить по телефону, но "r" стало известно, что на должность первого заместителя предлагается кандидатура Анатолия Бондаря. Также в состав нового исполкома должны войти нынешний начальник правового управления Ольга Донцова и представитель фракции "Нашей Украины". Секретарь Сумского городского совета, лидер самой многочисленной фракции БЮТ в Сумском горсовете Петр Гученко заявил, что предложение от мэра поступало, но партийцы не считают их официальным предложением. "Пусть на сессии озвучит новый состав исполкома, и наша фракция уже через 20 минут выскажет свое отношение к нему, а также назовет свои кандидатуры", - сказал он.
Петр Гученко не захотел назвать фамилии тех, кого поддержат бютовцы. Он считает, что кулуарные договоренности по данному поводу неуместны, а процесс формирования власти должен быть публичным.
Договоренности мэра по поводу нового исполкома обрастают слухами. Некоторые партийцы их трактуют так, что мэр намерен капитулировать, написав заявление об увольнении. Геннадий Минаев подобные слухи опровергает с присущим ему юмором: "Слухи о его смерти сильно преувеличены!" -- сказал он. Он также заявил, что не выдвигал никаких ультиматумов, а лишь предложил кандидатуры и теперь ждет реакции БЮТ.
ЛЬВІВСЬКА МЕРІЯ ХОЧЕ ЗМІНИТИ ЗЕМЕЛЬНУ ПОЛІТИКУ У ЛЬВОВІ: ЗАМІСТЬ АУКЦІОНІВ – ПРОДАЖ ПРАВА НА ОРЕНДУ
За матеріалами Львівської хвилі, «POST Поступ», 05.03.2008, Львівська обл.
Депутати Львівської міськради пропонують контролювати власників земельних ділянок через продаж тільки права на оренду.
Львову не потрібні аукціони з продажу землі. Так вважають деякі міські депутати і чиновники. Як альтернативу – вони пропонують продавати винятково право на оренду. Тоді місто контролюватиме власників ділянок. І в такий спосіб можна буде стримувати ріст цін на житло.
Дорогу львівську землю помалу скуповують люди з інших регіонів – для прикладу, з Донецька або Києва. Львів’яни поки що не мають грошей, - кажуть у міській раді. Тим часом люди з іншим міст будуватимуть а ділянках житло, а далі... захмарні ціни. Відтак голова депутатської комісії землекористування Тарас Криворучко ставить під сумнів доцільність аукціонів.
Як відзначив голова комісії землекористування Львівської міської ради Тарас Криворучко: „Як на мене, це проблема серйозна. Про неї не можна мовчати. Була колись така приказка в період тут панування Польщі, коли казали, що „ваші уліци, але наші каменіци”. Тобто я би хотів, щоби ми не допустили цього”.
Тому у мерії вважають – на відкритих торгах зараз краще продавати тільки право на оренду. Інвестор спершу платить немалі гроші за саме право. А потім щороку – стабільно сплачує гроші за оренду. Це дозволить чиновникам контролювати дії підприємців.
У свою чергу начальник управління природних ресурсів Львівської міської ради Михайло Бокало каже: „Люди просто вкладають гроші, купляють, вичікують роками, коли піднімається ціна – і перепродають. А так краще продавати право оренди. Ми контролюємо той процес тоді повністю, терміни будівництва. І нереально тоді просто перепродати”.
Найуспішніший продаж права оренди у Львові – був торік. Йдеться про ділянку на вулиці Федорова, де місто вторгувала рекордну суму – 19 мільйонів гривень. А от остання спроба у такий спосіб продати землю на вулиці Спокійній закінчилась провалом – охочих просто не було.
А тим часом 1-го квітня – у Львові земельний аукціон. На торги в чергове вставлять три ділянки – на Чорновола, Величковського та Демнянській. Всі – під житлову забудову. За цей рік від продажу землі місто хоче вторгувати понад сто мільйонів гривень.
http://postup.brama.com/usual.php?what=60433
РОЗВИТОК ТЕРИТОРІЙ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД МОЖЛИВОСТЕЙ ГРОМАД
Анатолій Васевич, «Зоря Полтавщини», 12.03.2008
Понад триста представників органів місцевого самоврядування шести областей України взяли участь у міжрегіональному інформаційно-методичному семінарі "Всеукраїнський конкурс проектів та програм розвитку місцевого самоврядування: реалії сьогодення та перспективи", який відбувся у Полтавській обласній раді.
Від імені полтавського краю гостей привітав голова обласної ради Олександр Удовіченко. У роботі семінару взяв участь заступник голови обласної ради Петро Ворона.
Про підсумки Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування 2007 року та завдання на 2008 рік присутніх поінформував заступник голови Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України, заступник керівника дирекції Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування Віктор Лопатинський.
Фонд сприяння місцевому самоврядуванню України є науково-методичною, консультативною і координуючою структурою, дорадчим органом при Президентові України. Діє він з квітня 1992 року.
Про визначення змісту інноваційних складових за проектними пропозиціями учасників конкурсу 2008 року розповів член експертної комісії конкурсу, директор Інституту місцевої демократії, кандидат технічних наук Валерій Рубцов, а про методологію підготовки проектів та програм розвитку місцевого самоврядування – вимоги та особливості – начальник організаційного відділу Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України Василина Ісакова.
– У час, коли Україна стала незалежною державою, законодавча база щодо місцевого самоврядування була фактично нульовою, – наголошував Віктор Лопатинський. – І тому доводилося вести серйозну наукову роботу, вносити свої пропозиції, щоб були вчасно прийняті відповідні закони Верховною Радою та постанови Кабінету Міністрів. Фонд виступив ініціатором запровадження Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування. Його почали проводити з 2003 року після відповідного Указу Президента України. Метою конкурсу був відбір проектів з питань місцевого самоврядування, спрямованих на розв'язання проблем регіонального та місцевого розвитку, поширення позитивного досвіду, здобутого у процесі їх реалізації. Які ми очікували результати? Це створення бази інноваційних ідей та їх упровадження у практику діяльності органів місцевого самоврядування. І як наслідок – поглиблення процесів муніципальної реформи.
За п'ять років проведення конкурсу в ньому взяли участь 1283 органи місцевого самоврядування, переможцями стали 339 рад. На реалізацію проектів з державного бюджету виділено 51 млн 426 тис. 700 грн. Майже стільки ж залучено з місцевих бюджетів.
Суть конкурсу та формулу успішної участі в ньому допомагають зрозуміти інформаційно-методичні семінари, що стали вже традицією. Тільки торік у подібних заходах взяло участь понад 2 тисячі представників органів місцевого самоврядування. У деяких регіонах стали проводитися обласні конкурси.
Відрадно, що цьогоріч, зазначалося на семінарі, органи місцевого самоврядування І і ІІ категорій – села, селища та малі міста – отримають гранди вдвічі більші, ніж у попередні роки (І категорія – 100 тис. грн, ІІ – 200 тис. грн). Раніше з однієї області могли подавати до 17 проектів. І нерідко траплялося так, що жоден із них не "проходив". Причинами були розпорошеність і нечіткість ідей, відсутність репрезентації супроводу проектів. Зважаючи на це, було внесено зміни до положення про конкурс, згідно з якими рада має подавати не більше трьох проектів, концентруючи увагу на головних питаннях. Перемагають же, як правило, ті, хто зумів запровадити командний стиль роботи і до участі у конкурсі підходить дуже серйозно. Зокрема майже щороку стають переможцями міста Комсомольськ, Вознесенськ, Кам'янець-Подільський, Бердянськ, Славутич.
Є надзвичайно важливим, стверджували промовці у своїх доповідях, щоб проекти, які подаються на конкурс, були конкурентними. До речі, останнім часом вони стали більш досконалими. Фахівці навчилися розпізнавати проблему із середини, здійснювати її грунтовний аналіз, вивчати можливі шляхи вирішення і потім все це подавати як проект.
Учасники семінару висловили упевненість, що робота у цьому напрямку і надалі має поліпшуватися.
Місцеве самоврядування: реалії та перспективи
У рамках методично-інформаційного семінару відбулося засідання "круглого столу" на тему "Місцеве самоврядування: реалії і перспективи" за участю представників рад різних рівнів шести областей України та полтавських журналістів. У форматі діалогу було обговорено типові проблеми в роботі органів місцевого самоврядування України та шляхи їхнього вирішення.
– Ми обговоримо ті проблеми, якими живуть сьогодні місцеві ради і громади. Хотілося б почути точку зору наших гостей щодо нинішнього стану речей із розвитком місцевого самоврядування, – підкреслив голова Полтавської обласної ради Олександр Удовіченко. – Сьогодні є намагання багатьох владних інституцій вносити зміни і доповнення до закону про місцеве самоврядування. На рівні держави були прийняті рішення, в тому числі Верховною Радою, про реформування в рамках конституційної реформи, перші кроки зроблені, а до органів місцевого самоврядування справа так і не дійшла. Ми працюємо в режимі, коли маємо певні, на наш погляд, атавізми в організації влади на місцях, у взаєминах і організації спільної роботи вертикалі виконавчої влади та представницьких органів на рівні області, міст, районів. Цей блок питань хотілося б обговорити. І, звичайно, те, заради чого ми зібралися, – це пошуки форм, методів і схем, які дали б можливість залучати до вирішення проблем місцевого самоврядування фінансові ресурси з різних джерел: це і місцеві бюджети, і державна казна, і позабюджетні кошти, у тому числі й те, що робить Фонд розвитку місцевого самоврядування.
Проблеми, з якими стикаються органи місцевого самоврядування, означила заступник голови Дніпропетровської обласної ради Катерина Відякіна.
Десятирічний досвід роботи в Дніпропетровській обласній раді самої Катерини Іванівни дозволяє бачити процес становлення самоврядування в регіоні й перепони на шляху розвитку. Перша з них – двовладдя на рівні області й районів.
– У нас в ряді районів через це не були прийняті бюджети. Згідно з Бюджетним кодексом райдержадміністрація повинна подати свій проект у районну раду. А погляди на бюджет – різні. І на рівні області була така ситуація. Облдержадміністрація, маючи відмінну від ради думку, збиралася подати проект рішення про бюджет 2008 року за дві доби до сесії – депутати, мовляв, проголосують. Ми були змушені затягти сесію, щоб дати депутатам час розібратися, і змусили адміністрацію рахуватися з нами. Як бачите, це можливо. Але процес дуже важкий. Погіршує ситуацію розмаїття політичних симпатій, що часто стає на заваді порозуміння між обласною радою і обласною держадміністрацією.
Оскільки це позначається на житті територіальних громад, депутати намагаються шукати спільну мову з виконавчою владою. Проте найкращим виходом і для цієї області, і для інших, і для України загалом був би законодавчий розподіл повноважень між двома гілками влади, вважає представниця Дніпропетровщини. Це б не тільки позбавило країну конфліктів, але й запобігло б дублюванню функцій. Останнє породжує, зокрема, проблему в управлінні спільною власністю територіальних громад. Насправді це – прерогатива ради. Однак з кількісно обмеженим виконавчим апаратом ради виконувати цю функцію неможливо. Тому виникла необхідність делегувати відповідне повноваження держадміністраціям. Відтак у царині управління спільною власністю територіальних громад з'явилося підгрунтя для протиріч і конфліктів. Законодавчо їх вирішення не визначено, навіть не визначено саме поняття управління спільною власністю територіальних громад. Це зумовлює суперечки й між громадами. Наприклад, часто виникають запитання на кшталт: чи має право обласна рада відчужувати об'єкти, призначати їх керівників тощо, якщо цими об'єктами управляє обласна рада, але знаходяться вони на території якогось району? Отже, на часі – питання формування виконавчих комітетів при радах.
Не оминула Катерина Відякіна централізації коштів та проведення тендерних закупівель, що для територій районного, сільського рівнів, а подекуди й для міст, перетворилися на суцільну проблему.
– Я думаю, що кожна обласна рада направляла до органів державної влади свої зауваження і пропозиції щодо цієї процедури. Свого часу ініціював порушення цього питання Донецьк. Дніпропетровська область минулого року через узаконені перепони у проведенні тендерів повернула у державну скарбницю 21 млн грн. А коли в області провели велику нараду за участю Прем'єр-міністра та голів райрад і райдержадміністрацій і порушили серед іншого і цю проблему (до слова, щодо неї райради і райдержадміністрації одностайні), реакцією Прем'єр-міністра було... звинувачення: це ваші проблеми, і ось тут ви зробили не так, і ось тут не так використали гроші... Але ж люди кричать тоді, коли є проблеми!
За дорученням Асоціації місцевого самоврядування голова Дніпропетровської обласної ради досліджує це питання системно. Водночас він намагається систематизувати в цілому проблематику місцевого самоврядування в Україні.
На думку Катерини Відякіної, проблеми самоврядування в Україні – через недорозвиненість демократії.
– Колегіальний орган представляє народ. А народ не може бути поганий, він такий, який є. А те, що відбувається у парламенті, – робота окремих осіб. Спроба ж дискредитувати представницьку владу є спробою встановити диктатуру. За умови жорсткої вертикалі влади легше керувати, легше звільняти. Система управління територією за Європейською хартією місцевого самоврядування складніша, важче працювати на рівні компаньйонів і партнерів. Рішення обласної ради повинні містити позицію всього депутатського корпусу. Нещодавно щось подібне відбулось у Верховній Раді щодо НАТО. Це недостатність розвитку демократії. На жаль, нині намагаються вернутися назад. Зокрема у питанні виборчої системи: від пропорційної до мажоритарної. Це крок назад, а не розвиток. Якось я веду розмову з одним нашим депутатом, і він каже, що більше не балотуватиметься за пропорційною схемою, а тільки за мажоритарною, бо йому простіше купити свій округ – місто, де розташоване його підприємство. Він напевно знає, що тоді буде депутатом обласної ради. Так, пропорційна система у нас ще недосконала. Але це – демократичний інститут. Я вивчала польський досвід місцевого самоврядування. Там є поняття партійної системи, але з відкритими списками.
Щодо майбутнього системи місцевого самоврядування у зв'язку з законопроектами, які передбачають його нівелювання, на Дніпропетровщині сподіваються на розуміння народними депутатами України аргументів на користь самоврядування. Голова обласної ради – вибрана особа, голова облдержадміністрації – призначена. Перший відповідає перед всією територіальною громадою, другий – лише перед особою, яка його призначила. Одна людина не буде сильнішою за усіх, її погляд не буде об'єктивним, стверджує гостя. Якщо ж законопроекти стануть законами, Асоціація місцевого самоврядування звертатиметься до судових інстанцій – аж до європейських.
Харківський експеримент
Голова постійної комісії Харківської обласної ради з правових питань та регуляторної політики, віце-президент Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області Віктор Устименко розповів учасникам "круглого столу" про унікальний експеримент по вдосконаленню діяльності органів місцевого самоврядування, який уже більше року триває на Харківщині.
– Пройшов перший етап політичної реформи, але на цьому ми й зупинилися, – сказав Віктор Устименко. – По суті невирішеними залишаються всі питання діяльності органів місцевого самоврядування, територіальної громади, взаємодії обласної, районної, сільської, селищної рад. Тобто кожна рада діє сама по собі, а будь-які дії обласної чи районної ради можуть кваліфікуватись як втручання в діяльність певного органу місцевого самоврядування. Мета експерименту, який триває на Харківщині, – створення певної вертикалі влади для забезпечення ефективної взаємодії обласної ради з органами місцевого самоврядування – районними, міськими, сільськими, селищними радами Харківської області. В експерименті беруть участь усі територіальні громади області – сільські та селищні ради, мерії міст обласного і районного значення, а також сама обласна рада. Для цього прийняті й зареєстровані в управліннях юстиції Статути територіальних громад, у яких чітко визначені їхні повноваження та взаємодія з обласною та районними радами. Зареєстровано Статут Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області, яка надає методичну, юридичну та інші види допомоги в діяльності районних, сільських, селищних та міських рад. Предметно працюють і департаменти, створені при Асоціації. Також укладені угоди між обласною і районними радами про делегування прав з метою вирішення спільних завдань територіальних громад сіл, селищ, міст області щодо регіонального розвитку та розвитку окремих територій Харківської області, створено Консультативно-дорадчу раду з питань місцевого самоврядування при голові Харківської обласної ради.
Голова постійної комісії Харківської обласної ради з правових питань та регуляторної політики Віктор Устименко пояснив, що основною метою створення цих інституцій є розширення прав територіальної громади та органів місцевого самоврядування та їх закріплення у локальних правових актах, які приймаються відповідно до чинного законодавства. А це є законною підставою для їх виконання на території органу місцевого самоврядування.
– По суті, у локальних правових актах, які приймаються на території відповідного органу місцевого самоврядування, крім положень, передбачених законом, закріплено певні, досить суттєві, повноваження, не передбачені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", – акцентував увагу присутніх голова комісії. – Але вони не заборонені чинним законодавством і стосуються діяльності органів місцевого самоврядування, забезпечення життєдіяльності відповідних територій.
За словами Віктора Устименка, у цих локальних правових актах передбачені також повноваження, що не заборонені законом, по координації дій місцевих органів самоврядування і обласної ради, її постійних комісій у вирішенні спільних завдань з регіонального розвитку та розвитку окремих населених пунктів, розгляді проектів програм та концепцій з питань розвитку місцевого самоврядування, пов'язаного з функціонуванням місцевого господарства та забезпеченням життєдіяльності територій, приватизації майна, соціального захисту населення, прав та інтересів територіальних громад та органів місцевого самоврядування і їх посадових осіб.
– Нещодавно ми прийняли такий локальний правовий акт про передачу труб газопроводів з балансу сільських рад на баланс спеціальної організації, – навів приклад Віктор Устименко. – Зараз у такий спосіб хочемо передати трансформатори та інші електроспоруди, які знаходяться на балансі органів місцевого самоврядування і які вони не можуть експлуатувати.
Вдалося розв'язати харків'янам і ще одну типову проблему в роботі органів місцевого самоврядування – управління майном спільної власності територіальних громад. На підставі угоди між обласною та районними, сільськими, селищними радами права по управлінню майном були делеговані обласній раді. Як результат, протягом року обласний бюджет Харківської області збільшився на 12–16 мільйонів гривень.