Закон• КОНСТИТУЦIЇ ФРАНЦIЇ КОНСТИТУЦIЯ ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА ВИКОНАВЧА ВЛАДА ВИБОРЧА КОЛЕГIЯ ЗАСАДИ I ТЕР ХАРАКТЕРНI РИСИ МIН ДIЇ Конституцiя Однопалатний Король. Має Вибори членiв Ця конституцiя 1 вiд 3-4 представницький орган: виключне право на Нацiональних базується на рiк вересня 1791 Законодавчi здiйснення Зборiв принципах року Нацiональнi Збори. виконавчої влади. двоступеневi, у нацiонального Мають великий Сам призначає виглядi суверенiтету чисельний склад, мiнiстрiв, йому первинних зборiв (верховенство володiють правом доручено питання i власне нацiї) i законодавчої зовнiшньої безпеки виборчих зборiв. розподiлу влад. iнiцiативи i королiвства. У Встановлений повноваженнями законодавчих режим є розробляти закони; питаннях володiє представницьким визначають обсяги правом вето. режимом. державних витрат, тощо. Конституцiя Однопалатний Виконавча Рада у Первиннi збори Встановлення Нiк року I (24 представницький орган складi 24 членiв -- безпосередньо республiки i оли червня 1793) (Збори), який лише посередник мiж обирають проголошення не "пропонує" закони i "верховними депутатiв. народного зас видає декрети. Термiн представниками суверенiтету. тос повноважень адмiнiстративної ову законодавчого органу влади" та Зборами. вал становить один рiк. ася . Конституцiя Двi ради: а) Рада Колегiя у складi 5 Повернення до Повернення до 4 року III (5 П'ятисот, що має право членiв: Директорiя. цензового режиму принципiв 1791 рок фруктидора, законодавчої Директорiя i поява року (Розподiл и рiк III -- iнiцiативи; б) Рада призначається розрiзнення мiж влад i 22 серпня Старiйшин, яка їх законодавчим первинними i представницький 1795) ухвалює. Право рiшення корпусом. Вона виборчими режим). Проте належить П'ятистам. править шляхом зборами. республiканську встановлення форму правлiння i принципових принцип народного положень, має суверенiтету регламентарну збережено. владу, але не опiкується повсякденними справами. Конституцiя Четверо Три Консули, Вибори з У цiй Конституцiї 3 року VIII представницьких призначуванi на цензових знову збережено, у рок (22 фрiмера органiв: а) Державна термiн у десять стають змiненому и року VIII -- Рада (вона ж є i рокiв, складають загальними. виглядi, 13 грудня Урядовою радою) Уряд. Лише Перший Натомiсть революцiйнi 1799 року). вносить проекти консул має право функцiю принципи законiв; б) Трибунат приймати рiшення. виборчого (Республiка, (100 членiв) їх корпусу значно нацiональний обговорює; в) обмежено суверенiтет). Але Законодавча рада (300 системою спискiв зверхнiсть членiв) затверджує їх (комунальнi, перейшла до без обговорення; г) департаментськi Уряду, Сенат (80 членiв) -- i представника гарант Конституцiї. загальнонацiонал нацiї, яка ьний списки передає йому довiри). владу шляхом плебiсциту. Конституцiя Органiзацiя аналогiчна Призначення Виборчий корпус Посилення 2 року Х наведенiй вище, за Бонапарта довiчним отримує, особистої влади. рок (Сенатське винятком того, що Консулом, який принаймнi у и рiшення вiд повноваження Сенату фактично призначає принципi, 14 термiдора посилено, а склад своїх колег i свого виборчу функцiю. року Х -- 8 Трибунату скорочено до можливого серпня 1802 50 членiв. наступника i має року). право ратифiкацiї мирних i союзних договорiв. Конституцiя Збереження згаданих Iмператор. Вiдсутнiсть Закрiплює 19 року ХII вище органiв з Спадковий iнститут реорганiзацiй. наполеонiвську рок (Сенатське домiнуванням Сенату, Iмперiї, створений диктатуру. Однак iв рiшення вiд членами якого є "пiд" Наполеона нацiональний 28 флореаля французькi принци, Бонапарта. суверенiтет року ХII -- великi сановники, пiдтверджено. 18 травня тощо. Рiшенням вiд 18 1804 року). серпня 1807 року Трибунат скасовано. "Конституцiй Двi Палати: а) Палата Король. Вносить Виборчий корпус Ця хартiя має 16 на хартiя" 4 Перiв, деякi з членiв законопроекти, формується на реакцiйний рок червня 1814 якої призначаються затверджує їх i основi цензу. характер. Король iв року. довiчно королем; iншi оприлюднює. Вiн Щоб стати "подарував" її мiсця -- спадковi. б) єдиний володiє виборцем треба своєму народовi. Палата Депутатiв вiд виконавчою владою i сплатити 300 Вона закрiплює департаментiв, що може розпускати золотих франкiв принцип обираються виборчими Палату Депутатiв. прямих податкiв королiвського колегiями на сiм Мiнiстри займають i досягти 30- суверенiтету; рокiв. положення мiж рiчного вiку. фактично нею Палатами i Королем; встановлено мiнiстерство або обмежену кабiнет стає монархiю, автономним органом. базовану на цензовому представництвi та змаганнi влад. Акт, що Двi Палати: а) Палата - Iмператор. Йдеться про 21 доповнює Перiв; б) Палата "Iмперiю на ден Конституцiї Представникiв. засадах Хартiї". ь Iмперiї, вiд 23 квiтня 1815 року. Хартiя 14 Двi Палати: а) Палата Король. Вiднинi Виборчий корпус Хартiя 1830 року 18 серпня 1830 Перiв, засiдання якої подiляє з палатами розширено. встановлює рок року. стають вiдкритими. законодавчу Обирати можна, революцiйну iв Спадковiсть звання iнiцiативу. Його досягши 25 монархiю, що перiв буде скасовано регламентарну владу рокiв, а бути спирається на законом вiд 22 грудня уточнено i обраним -- з 30 нацiональний 1830 року. б) Палата обмежено. рокiв. Майновий суверенiтет. Депутатiв, яка обирає ценз скорочено з Королiвська влада свого голову на п'ять 300 до 200 стає лише рокiв. франкiв. представницькою; парламентська система -- дуалiстична. 61) Однопалатний Президент Запроваджено Цей черговий 4 Конституцiя парламент: Законодавчi Республiки, який загальне виборче республiканський рок вiд 4 збори, що обираються обирається на право; щоб мати режим є и листопада на три роки i чотири роки. Вiн є право обирати представницьким; 1848 року. налiчують 750 членiв. одноосiбним главою достатньо мати проголошено виконавчої влади; 21 рiк i народний але у непоодиноких користуватися суверенiтет i випадках вiн всiма принцип розподiлу зобов'язаний громадянськими i влад. спiвпрацювати з полiтичними Державною радою. правами. Виборчий корпус обирає Збори i Президента. Конституцiя Троє представницьких Луї Наполеон Загальне виборче Реставрацiя 19 1852 року органiв: а) Державна Бонапарт, спочатку право збережено. iмперiї породила рок (Сенатське Рада виносить на суд Принц-президент, Воно режим iв рiшення вiд палат урядовi обраний на 10 здiйснюється у демократичного 14 сiчня законопроекти. б) рокiв, потiм два способи: цезаризму, який з 1852 року, Законодавчий корпус Iмператор шляхом 1860 року зi змiнами й (250 депутатiв, (сенатське рiшення плебiсциту еволюцiонуватиме доповненнями обраних на шiсть вiд 7 листопада (установчого або в бiк , внесеними рокiв) затверджує 1852 року). Його iндивiдуального) лiбералiзму. сенатськими закони, але не роль полягає у або через вибори рiшеннями розробляє їх. в) Сенат встановленнi депутатiв до вiд 2 лютого (довiчний) є гарантом принципових законодавчого 1852, 31 Конституцiї i положень. Вiн може корпусу. грудня, 18 полiтичних свобод. iнiцiювати звичайнi липня 1866, закони i оприлюднює 8 вересня всi закони. 1869 i 21 Мiнiстри є травня 1870 залежними виключно року, а вiд нього. також численними законами). Коституцiя Двi Палати: а) Палата Президент Палата Депутатiв Ця конституцiя не 65 1875 року Депутатiв; б) Сенат. Республiки, який обирається за мiстить нiчого рок (конституцiй Законодавча iнiцiатива обирається на сiм прямим загальним особливо нового. iв нi закони належить їм водночас рокiв обома виборчим правом Республiка, вiд 24, 25 iз Президентом палатами, (втiм, права нацiональний, лютого i 16 Республiки. Поки об'єднаними у голосу парламентський липня 1875 обидвi палати не Конгрес. Вiн позбавленi суверенiтети року, зi дiйдуть згоди, їхнi призначає вiйськовi). iснували i перед змiнами i рiшення не мають сили, мiнiстрiв, Голосування тим; доповненнями а тим часом обговорює i вирiшує вiдбувається за представницький , внесеними продовжується передача разом з ними дiї мажоритарною режим, уряд. законами вiд законопроекту з однiєї уряду. Усi виданi системою. Новина полягає у 29 липня палати до iншої для ним акти повиннi Сенаторiв їхньому 1879 року i подолання бути обирають поєднаннi. 1 серпня розбiжностей. контрасигнованi. непрямими 1884 року). Вiн може розпускати загальними Палату Депутатiв за виборами. згодою Сенату. Конституцiйн Глава держави на чолi Глава держави, з Подальший Режим, принципом 4 ий закон вiд Ради Мiнiстрiв, до 1942 року Глава законодавчий акт якого є засади рок 10 липня сформування нових уряду, повинен був авторитарної и 1940 року представницьких призначуваний ним i встановити форму держави, i який (Конституцiй органiв; з 1942 року - вiдповiдальний виборiв нових характеризується нi акти - Глава уряду. перед ним. Їм представницьких персоналiзацiєю, 1940, 1941 належить уся органiв, якi так непiдзвiтнiстю i та 1942 повнота урядової i не вiдбулися. концентрацiєю рокiв). влади. влади. Конституцiйн Однопалатний Уряд, який, окрiм Закон 1945 року Ця конституцiя 1 ий закон вiд парламент: Установчi здiйснення скасовує два встановлює у рiк 2 листопада Нацiональнi Збори, на виконавчої влади, iстотних Францiї 1945 року. якi покладено оприлюднює закони i обмеження, тимчасовий режим розроблення нової може вимагати вiд накладених на доки набуде Конституцiї. Вони Зборiв їхнього загальне виборче чинностi призначають Главу повторного право, остаточний уряду i подiляють з обговорення. запроваджуючи варiант ним право законодавчої виборче право Конституцiї. iнiцiативи. для жiнок i надаючи вiйськовим право голоса. Конституцiя Парламент, який Президент Нацiональнi Ця конституцiя 12 вiд 27 складається з Республiки i Рада збори обираються визначає основнi рок жовтня 1946 Нацiональних Зборiв i Мiнiстрiв. за прямим конституцiйнi iв року (Зi Ради Республiки. Два загальним iнститути Францiї змiнами й органи -- Економiчна виборчим правом i Французького доповненнями рада i Французький (Голосування у союзу. , внесеними союз -- вiдiграють департаментах у груднi консультативну роль. списками за 1954 року мажоритарною конституцiйн системою в один им законом). тур з об'єднанням спискiв i правом змiни порядку кандидатур у списках). Рада Республiки обирається за непрямим загальним виборчим правом.